Казахська абетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кириличні алфавіти
Cyrillic letter Kazakh Short U.svg
Слов'янські:
Білоруський
Болгарський
Сербський
Македонський
Російський
Український
Чорногорський
Неслов'янські:
Казахський
Киргизький
Монгольский
Таджицький
Історичні:
Старослов'янська абетка
Румунська кирилиця
* Зазначені тільки офіційні
алфавіти держав-членів ООН.
Детальніше тут.

Для казахської мови використовують три абетки: кириличну, латинську та арабську. Кириличну використовують передусім у Казахстані, Росії та Монголії; арабську — в деяких регіонах Китаю, Ірану та Афганістану. Латинка поширена серед казахської діаспори на Заході і в Туреччині. Крім того перехід на латинську графіку в Казахстані було анонсовано в жовтні 2017, а остаточний варіант латинської абетки було затверджено в лютому 2018.

Використання[ред.ред. код]

Станом на початок 2018 року основною абеткою для казахської мови в Республіці Казахстан є кирилиця. Її офіційно використовують також у Баян-Улегейському аймаку Монголії і в Республіці Алтай (Росія), де казахська мова має офіційний статус. Крім того кирилицю використовує корінне казахське населення сусідніх регіонів Киргизстану, Туркменістану та Узбекистану, а також діаспора в інших пострадянських країнаї. 19 лютого 2018 року президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв затвердив нову латинську абетку, якою планують поступово замінити кирилицю до 2025 року.

В Китайській Народній Республіці, де казахська мова має офіційний статус на Північному заході країни (в Ілі-Казахській автономній області) на письмі використовують арабицю, що була традиційним казахським письмом до 1927 року. Крім того арабицю використовує казахська діаспора Афганістану, Ірану та Пакистану.

Ще до планованого переходу на латинку, в Туреччині, США та країнах Західної Європи казахська діаспора використовувала абетку на основі турецької. Іноді в країнах Західної Європи та Північної Америки трапляються й інші варіанти латинки.

Офіційні абетки[ред.ред. код]

Кирилиця[ред.ред. код]

Казахська кирилична абетка — абетка казахської мови, що використовується у Казахстані та Монголії. Вона була розроблена вченим-тюркологом Сарсеном Аманжоловичом Аманжоловим і прийнята 1940 року.

Складається з 42 букв: 33 букви, що є присутні у російській абетці і 9 спеціальних казахських кириличних букв Ә, Ғ, Қ, Ң, Ө, Ұ (До 1957 замість цієї букви використовували Ӯӯ), Ү, Һ, І. Спочатку ці казахські букви ставилися у кінець алфавіту, але згодом їх розташували після співзвучних букв російської абетки.

Букви В, Ё (з 1957), ф, Х, Һ, Ц, Ч, Щ, Ъ, Ь, Э в суто казахських словах не використовуються. Букви Ё, Ц, Ч, Щ, Ъ, Ь, Э використовуються лише у запозиченх або частково запозичених з російської мови словах і пишуться відповідно до російської орфографії. Літера Х у розмовній мові вимовляється як українське К. Літера Е спочатку слова вимовляється як дифтонг [ʲe]. Э завжди вимовляється як українське Е. Літера О спочатку слова може вимовлятися як дифтонг [ʷo]. Букви І і Ы звучать наближено до старослов'янських Ь и Ъ (до падіння редукованих). Літера И звучить як псевдодифтонги ЫЙ, ІЙ. Літера У позначає нескладовий звук (подібно до білоруської Ў), а також псевдодифтонги ҰУ, ҮУ, ЫУ, ІУ. Літера Щ вимовляється як подвоєна Ш.

А а Ә ә Б б В в Г г Ғ ғ Д д Е е Ё ё
Ж ж З з И и Й й К к Қ қ Л л М м
Н н Ң ң О о Ө ө П п Р р С с Т т У у
Ұ ұ Ү ү Ф ф Х х Һ һ Ц ц Ч ч Ш ш Щ щ
Ъ ъ Ы ы І і Ь ь Э э Ю ю Я я

Такі букви позначають пари голосних переднього і заднього ряду (що відповідно називаються «м'які» та «тверді» і «вузькі» або «широкі»):

В арабо-перських запозиченнях є також протиставлення Ә — А.

Оскільки наголос у казахській мові завжди стоїть на останньому складі, то на письмі він узагалі не відображається.

Кодування[ред.ред. код]

Набір казахського тексту на клавіатурі до недавнього часу (до поширення операційних систем і текстових редакторів з підтримкою юнікоду) був досить громіздким через проблеми з 8-бітним кодуванням, що не підтримувалися на рівні системи і відсутності стандартних комп'ютерних шрифтів. У зв'зку з цим було запропоновано більше, ніж 20 різних варіантів[1] кодування казахської кирилиці.

Були прийняті відповідні державні стандарти 8-бітних (однобайтових) кодувань: СТ РК 920-91 для DOS (модифікації однобайтової кодової сторінки CP866) і СТ РК 1048–2002 для Microsoft Windows (модифікація однобайтової кодової сторінки CP1251). Останній стандарт був затверджений лише 2002 року, і, звісно, з запізненням. Деякі інтернет-ресурси, зокрема державне інформаційне агентство «ҚазАқпарат» використовували до недавнього часу кодування цього стандарту. Тепере повсюдно використовується кодування UTF-8.

Розкладка клавіатури[ред.ред. код]

Стандартна казахська розкладка клавіатури (літера Ё при необхідності набирається в російській розкладці).

Казахська клавіатурна розкладка була створена на основі російської машинописної розкладки і затверджена стандартом РСТ КазССР 903-90. Вона постачається з операційними системами, що підтримують юнікод: Windows NT з версії 5.0 та GNU/Linux.

Специфічні казахські букви розташовані на місці основного цифрового діапазону. Для вводу цифр і символів /, *, -, + використовується допоміжна цифрова клавіатура. Внаслідок цього у стандартній розкладці не знайшлося місця для ряду поширених небуквенних символів, а також літери Ё — для її набору використовують російську розкладку клавіатури.

Арабиця[ред.ред. код]

Арабська абетка містить 29 і один знак (ٴ) — тобто «верхня хамза», що використовується на початку слова (крім слів, які починаються з Г і К, які сполучаються лише з «м'ягкими голосними») для позначення «м'ягких» (вузьких) голосних у всьому слові (явище сингармонізму у тюркських мовах). Накреслення на основі арабського алфавіту перського стилю. Напрямок письма справа наліво.

Почав використовуватися на території Казахстану для запису тюркських тестів з X століття в період правління Караханідів.

Довший час це письмо залишалося консонантним, тобто таким, що записує лише приголосні звуки. У 1924 році була реформована з ціллю правильної передачі казахських голосних і урахуванням казахської фонетики. Проект був розроблений Ахметом Байтурсиновим, і був ним ним названий «Төте жазу» — ясна писемність (нова орфографія). У 1929 році замінений латиницею яналіф.

В наш час використовується казахами (а також з деякими національними відмінностями уйгурами та киргизами) у Китаї, Афганістані, Ірані, Пакистані та інших країнах Ближнього Cходу, які використовують арабську графіку.

Таблиця форм казахської арабиці

Новітній перехід на латинку[ред.ред. код]

26 жовтня 2017 року президент Казахстану Нурсултан Назарбаев підписав указ про перехід абетки казахської мови з кирилиці на латиницю до 2025 року.[2][3] Затверджений варіант абетки складався з 32 букв, однак у ньому широко використовувалися апострофи, що ускладнювало читання й письмо.[4]

Новий варіант латиниці було затверджено 19 лютого 2018 року. На відміну від попереднього, в ньому використовують букви з діакритиком (гострим наголосом) — Á á, Ǵ ǵ, Ń ń, Ó ó, Ú ú, Ý ý, два диграфи Ch ch, Sh sh, а також турецьку літеру I ı.[5]

A a Á á B b D d E e F f G g Ǵ ǵ H h
I i I ı J j K k L l M m N n Ń ń O o
О́ ó P p Q q R r S s T t U u Ú ú V v
Y y Ý ý Z z Sh sh Ch ch


Транслітерація з кирилиці на латиницю 
Кирилиця Латиниця
А а A a
Ә ә Á á
Б б B b
В в V v
Г г G g
Ғ ғ Ǵ ǵ
Д д D d
Е е E e
Ё ё
Ж ж J j
З з Z z
И и I ı
Й й I ı
К к K k
Қ қ Q q
Л л L l
М м M m
Н н N n
Ң ң Ń ń
О о O o
Ө ө Ó ó
П п P p
Р р R r
С с S s
Т т T t
У у Ý ý
Ұ ұ U u
Ү ү Ú ú
Ф ф F f
Х х H h
Һ һ H h
Ц ц
Ч ч Ch ch
Ш ш Sh sh
Щ щ
Ъ ъ
Ы ы Y y
І і I i
Ь ь
Э э
Ю ю
Я я

Історичні абетки[ред.ред. код]

Абетки доказахського часу[ред.ред. код]

Іссиська писемність[ред.ред. код]

Іссиська писемність представлена декількома пам'ятками, з яких найдавніша - напис на срібній чаші із кургана Іссик (звідси і назва), в якому була похована Золота людина. Ця писемність ще не є дешифрованою.

Руниця[ред.ред. код]

Слово Тенгрі, написане орхонською писемністю

Орхоно-єнісейська абетка, що інколи називають рунічною через подібність із германськими рунами (деякі руни збігаються, маючи подібне фонетичне значення), використовувалася на території Казахстану у V—X століттях тюркськими племенами, що згодом врешті ввійшли у казахський етнос. До часу монголського XII століття «руниця» була витіснена арабицею.

Євреєця[ред.ред. код]

Абетки казахського часу[ред.ред. код]

Порівняння кириличної і арабської абеток[ред.ред. код]

Перший казахський латинізований алфавіт з граматки 1924 року і його відповідність з арабським алфавітом
Казахський латинізований алфавіт з граматки 1931 року і його відповідність з арабським алфавітом
Порівняльна таблиця абеток
Кирилиця Місіонерська
кирилиця
Латиниця
Яналіф
Латиниця
піниінь
Транскрипція
МФА
Аa Аa Aa Аa /a/
Әә Аa Əə Əə /æ/
Бб Бб Bb /b/
Вв Уу Vv Vv /v/
Гг Гг Gg Gg /ɡ/
Ғғ Гг Ƣƣ Ƣƣ /ɣ/
Дд Дд Dd Dd /d/
Ее Ее Ее Êê /e/, /je/
Ёё Йо йо /jo/, /jø/
Жж Жж Çç Jj /ʒ/
Зз Зз Zz Zz /z/
Ии Ии Yy /ɯj/, /ɪj/
Йй Йй Jj Yy /j/
Кк Кк Kk Kk /k/
Ққ Кк Qq Ⱪⱪ /q/
Лл Лл Ll /l/
Мм Мм Mm Mm /m/
Нн Нн Nn Nn /n/
Ңң Ҥҥ Ŋŋ Ng ng /ŋ/
Оо Оо Оо Oo /o/, /o/
Өө Ӧӧ Ɵɵ Ɵɵ /ø/
Пп Пп Pp Pp /p/
Рр Рр Rr Rr /r/
Сс Сс Ss Ss /s/
Тт Тт Тт Tt /t/
Уу Уу Vv Ww /w, /ɤw/, /yw/, /ɯw/, /ɪw/
Ұұ Уу Uu Uu /ɤ/
Үү Ӱӱ Yy Üü /y/
Фф Ff Ff /f/
Хх Хх Hh Hh /x/
Һһ Хх Ⱨⱨ /h/
Цц Тс тс /ʦ/
Чч Тш тш Qq /ʧ/
Шш Шш Cc Xx /ʃ/
Щщ Шш шш /ʃʃ/
Ъъ
Ыы Ыы Ƅƅ Ee /ɯ/
Іі Ии Ii Ii /ɪ/
Ьь
Ээ Ее /e/
Юю Йу йу /jɤ/, /jy/
Яя Йа йа /ja, /jæ/

Системи траслітерацій[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Тернистий шлях комп'ютерних кодувань казахської мови або як недобре порушувати стандарт
  2. О переводе алфавита казахского языка с кириллицы на латинскую графику: Указ Президента Республики Казахстан от 26 октября 2017 года № 569. Официальный сайт Президента Республики Казахстан. 26 жовтня 2017. Процитовано 1 листопада 2017. 
  3. Назарбаев подписал указ о переходе Казахстана на латиницу
  4. Казахстан перейшов на новий латинський алфавіт
  5. О внесении изменения в Указ Президента Республики Казахстан от 26 октября 2017 года № 569 «О переводе алфавита казахского языка с кириллицы на латинскую графику»

Посилання[ред.ред. код]