Казахський дрібносопковик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Казахський дрібносопковик
Зображення
Держава Flag of Kazakhstan.svg Казахстан
Висота над рівнем моря 1565 м[1]
CMNS: Казахський дрібносопковик у Вікісховищі

Координати: 50°26′00″ пн. ш. 69°11′20″ сх. д. / 50.43333334002777235127724° пн. ш. 69.18888890002777714° сх. д. / 50.43333334002777235127724; 69.18888890002777714

Казахський дрібносопковик (Сари-Арка, каз. Сары Арқа, трансліт. Sarı Arqa, латиніз. سارى ارقا — «жовтий хребет», Центрально-Казахський дрібносопочник) — степ з низькогірними масивами, розташований у Казахстані.

Довжина з заходу на схід близько 1200 км, ширина до 950 км.

У західній частині рельєф вирівняний; виділяються гірський масив Улутау (1133 м) і Кокшетауське узвишшя (947 м, г. Синюха).

Східна частина має більш розчленований рельєф; у центрі — Каркаралінські гори (до 1403 м), низькогір'я Кизилтас з масивом Аксоран (1566 м) і хребет Чингізтау (1469 м).

Територія Казахського дрібносопковика входить до складу Урало-Монгольського геосинклінального поясу.

Основні структури належать до каледонської (на заході) і герцинської (на сході) складчастості. Внаслідок процесів вивітрювання і денудації древня гірська країна набула сучасного стану, яких поєднує низькогір'я, дрібносопковик і рівнинні території.

Складений загалом метаморфічними, інтрузивними і ефузивними породами, з якими пов'язані родовища численних руд корисних копалин: залізних (Жанаарка, Каражал, Карсакпай), мідних (Жезказган, Бозшаколь, Конират), марганцевих (Атасу), поліметалів (Карагайли), золота (Майкайин), вугілля (Карагандинський та Екібастузький вугільні басейни).

Через дрібносопковик проходить вододіл Іртиша і області внутрішнього стоку Середньої Азії.

Найбільші річки: Ішим, Нура, Сарису. Багато озер, найбільше — Тенгіз.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]


  1. http://moxnpn.ru/kazakhstan/76-saryarka-kazaxskij-melkosopochnik.html