Казенний Торець
| Казе́нний Торе́ць | |
|---|---|
 | |
 | |
| 48°53′39″ пн. ш. 37°45′34″ сх. д. / 48.894444000028° пн. ш. 37.75972200002777157° сх. д. | |
| Витік | селище Лозуватське, Покровський район |
| • координати | 48°16′29″ пн. ш. 37°30′43″ сх. д. / 48.27490000002777748° пн. ш. 37.51210000002777178° сх. д. |
| Гирло | р. Сіверський Донець (поблизу смт Райгородок) |
| • координати | 48°53′40″ пн. ш. 37°45′35″ сх. д. / 48.89444444447177318° пн. ш. 37.75972222224977770° сх. д. |
| Похил, м/км | 1 ‰[1] |
| Басейн | Басейн Донуd |
| Країни: |
 Україна |
| Регіон | Донецька область |
| Довжина | 129 км[1][2] |
| Площа басейну: | 5410 км²[1][2] |
| Притоки: | |
 | |
 Казе́нний Торе́ць у Вікісховищі | |
Казе́нний Торе́ць — річка в Україні, у північній частині Донецької області. Права притока Сіверського Дінця (басейн Дону).
Гідрологічний контроль і керування станом поверхневих і підземних вод басейну Казенного Торця здійснює Сіверсько-Донецьке Басейнове Управління Водних Ресурсів (СДБУВР) Державного агентства водних ресурсів України.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина 129 км, площа басейну 5410 км². Долина переважно трапецієподібна (ширина 3—4 км), схили урвисті. Заплава двостороння, завширшки 400—600 м, найбільша ширина — до 2 км. Річище звивисте, середня ширина в середній і нижній течії 20—30 м; є пороги. Глибина річки до 2,5—3 м, похил — 1,0 м/км. Під час межені у верхів'ї річка пересихає, утворюючи окремі плеса.
Живлення снігове (до 70 % річного стоку). Льодостав нестійкий, з середини грудня до середини березня. Гідрологічні пости біля м. Слов'янськ (з 1925 р.), смт Райське (з 1928 р.). На Казенному Торці споруджено багато ставків і водосховищ для задоволення потреб промислового та побутового водопостачання, зрошення і рибальства. По заплаві річки проходить траса каналу Сіверський Донець—Донбас, у пониззі — група озер Слов'янського курорту.
У середній і нижній течії здійснюється розчищення та поглиблення річища. На водний режим річки великий вплив мають промислові та побутові стічні води. На берегах річки розташований Краматорський регіональний ландшафтний парк.
Розташування[ред. | ред. код]
Казенний Торець починається на північно-західних схилах Донецького кряжа, на схід від смт Гродівка. Тече переважно на північ і північний схід. Впадає до Сіверського Дінця на схід від смт Райгородок.
| № лів. |
ліві | довжина, км |
№ заг. |
площа басейну, км² |
праві | № прав. |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Журавка | 11 | 1 | 92,7 | ||
| 2 | балка Сінна | 6 | 2 | |||
| 18 | 3 | Полтавка | 1 | |||
| 3 | Грузька | 12 | 4 | |||
| 88,36 | 5 | 1590 | Кривий Торець | 2 | ||
| 4 | Бичок | 20 | 6 | 106 | ||
| 19 | 7 | 179 | Абазівка (Друга Біленька) | 3 | ||
| 5 | Маячка | 39 | 8 | 297 | ||
| 19 | 9 | 189 | Білянка (Біленька) | 4 | ||
| 6 | Сухий Торець | 97 | 10 | 1610 | ||
| 12 | 11 | 45,7 | Сорищі (Бакай) | 5 | ||
| 7 | Бесарабівка (Колонтаївка) | 11 | 12 | |||
- Примітка: Параметри річок частково наведені за даними видання Каталог річок України — К.: Видавництво АН УРСР, 1957. — 192 с.
Населені пункти[ред. | ред. код]
На Казенному Торці розташовані міста: Слов'янськ, Краматорськ, Дружківка; на притоці Кривий Торець — Костянтинівка.
Походження назви[ред. | ред. код]
Існує припущення, що назва походить від значення слова торець — край. У XVII–XVIII століттях по річці проходила межа державних («казенних») земель.
Галерея[ред. | ред. код]
Гребля в м. Краматорськ (побудована 1931 р.)
Залізничний міст через старе річище, м. Слов'янськ
Старе річище, м. Слов'янськ
Нове річище, м. Слов'янськ
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Каталог річок України — Київ: 1957. — С. 145. — 192 с.
- ↑ а б Клименко В. Г. Казенний Торець // Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 94-402-3354-X
Джерела[ред. | ред. код]
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
Посилання[ред. | ред. код]
- Огляд основних факторів впливу на стан поверхневих та підземних вод басейну Сіверського Дінця в умовах військових дій: Технічний звіт (pdf). ОБСЄ: Координатор проектів в Україні — Міністерство екології та природних ресурсів України. 2019. с. 88. (додаткове посилання)
|
| ||||||||||||||