Казидуб Михайло Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Казидуб Михайло Васильович
Народився 29 листопада 1941(1941-11-29)
Вереміївка, Градизький район, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Помер 1 травня 1998(1998-05-01) (56 років)
Полтава, Україна
Поховання
Діяльність журналіст

Казиду́б Миха́йло Васи́льович (29 листопада 1941(19411129)[1] 1941 — 1 травня 1998, Полтава) — український поет, журналіст, прозаїк. Член Національної спілки письменників України.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у селі Вереміївка Градизького району[2] Полтавської області (тепер належить до Чорнобаївського району Черкаської області) де й закінчив середню школу (1959)[3]. Батько загинув у 1944 році в Угорщині.

Перший друкований вірш про матір з'явився в Градизьку, коли був учнем 8 класу.

Згодом Михайло подався в Полтаву та тут і прижився. Спершу скінчив режисерські курси при обласному театрі, потім — в 1967 — агропедагогічний факультет сільськогосподарського інституту. Але вченим агрономом не став — переважив потяг до художнього слова, поезії. З початку 1960-х років ім'я М. Казидуба як поета стає все відомішим, він друкується в Харкові, Києві і Полтаві, а в 1966 році видавництво «Прапор» випускає першу збірку «Екзамен».

З кінця 1960-х років Михайло Казидуб працював журналістом, потім — після прийому в 1971 році до Спілки письменників України — при Полтавській письменницькій філії як директор Клубу літераторів і заступник відповідального секретаря. Декілька років віддав роботі в правоохоронних органах. 1981 року закінчив Вищі літературні курси в Москві. В останні роки був головним редактором Полтавської радіотелевізійної компанії «Лтава».

Помер від невиліковної хвороби 1 травня 1998 року, похований у Полтаві.

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Михайло Казидуб — автор багатьох репортажів, нарисів, статей, рецензій у пресі. На його вірші композитори написали десятки пісень, переважно ліричних, які виконуються і хорами, і професійними та аматорськими співаками.

Автор книжок поезій:

  • «Екзамен»[4] (1966);
  • «Кроки» (1970);
  • «Багаття на вітрах» (1973);
  • «Джерело» (1977);
  • «Аромат літа» (1982);
  • «Світ-світлиця» (1987);
  • «Дощі серед пустелі» (1992);
  • «Трилисники» (1992);
  • «Любов веде крізь хуртовини» (1993);
  • «10 поем» (1996)[5].

Автор понад 50-ти пісень, написаних у співавторстві з В. Тиликом, О. Білашем, В. Гурмаженком, Г. Непорадою, О. Чухраєм. Написав прозовий сатиричний роман «Начальник ПСО».

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Українці у світі
  2. Існував у 1923–1962 роках. 30 грудня 1962 року території розформованих Великокринківського і Градизького районів було віднесено до Глобинського району [1]
  3. Випускники
  4. Читати вірші зі збірки тут [2]
  5. Казидуб Михайло Васильович. 10 поем / Михайло Васильович Казидуб. — Полтава: «Полтава», 1996. — 90 с.
  6. Письменики Черкащини — лауреати інших премій
  7. Лауреати обласної щорічної премії імені Панаса Мирного

Джерела[ред. | ред. код]