Казимира Прунскене

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Казимира Дануте Прунскене
лит. Kazimira Danutė Prunskienė
лит. Kazimiera Danutė Prunskienė
Казимира Дануте Прунскене лит. Kazimira Danutė Prunskienė
Казимира Прунскене в 2011 році

Час на посаді:
11 березня 1990 року — 10 січня 1991 року
ПопередникВітаутас Сакалаускас
НаступникАльбертас Шименас

Народилася26 лютого 1943(1943-02-26) (75 років)
с. Васюлішкес, Литва
ГромадянствоЛитва Литва
Особистий підпис
Signature of Kazimira Prunskienė.png
Нагороди
Гранд-офіцер ордена Великого князя Литовського Гядімінаса
Медаль Незалежності Литви
Великий офіцерський хрест ордена За заслуги перед ФРН

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Казими́ра Дану́те Пру́нскене (лит. Kazimira Danutė Prunskienė; 26 лютого 1943 року) — литовський економіст і політик, перший прем'єр-міністр Литви після відновлення незалежності з 17 березня 1990 року по 10 січня 1991 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Казимира Прунскене народилась в окупованому Німеччиною під час другої світової війни селі Васюлішкес Швянченіського району Литовської РСР 26 лютого 1943 року. 1949 року пішла навчатись до Калтаненської школи, яку закінчила 1956 року, наступні 4 роки провчилась в середній школі Вільнюса. 1960 року вступила до Вільнюського університету на факультет економіки промисловості. 1965 року отримала диплом про вищу освіту.

Наукова кар'єра[ред. | ред. код]

У 1970—1971 роках навчалась в аспірантурі Вільнюського університету, захистила кандидатську дисертацію і отримала вчений ступінь кандидата економічних наук. У 1965—1986 роках працювала викладачем, з 1978 року — доцентом на факультеті економіки промисловості Вільнюського університету. У 1981—1988 роках в наукових відрядженнях в університетах Угорщини і Німеччини (ФРН). У 1986 році захистила докторську дисертацію. У 1986—1988 роках заступник директора з науки Інституту економіки сільського господарства. У 1988—1989 роках ректор Інституту підвищення кваліфікації керівних працівників і фахівців народного господарства.

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

1988 року стає одним з головних розробників концепції економічної самостійності Литовської РСР і одним із засновників литовського Руху за перебудову — Саюдіс (входила до його ініціативної групи і Ради сейму). У 1989—1990 роках була заступником голови Ради міністрів Литовської РСР. 1989 року обрана народним депутатом СРСР від Шауляйського виборчого округу, брала участь в роботі Верховної Ради СРСР і З'їзду народних депутатів СРСР.

У лютому 1990 року Казимира Прунскене була обрана депутатом Верховної Ради Литовської РСР, яка вже 11 березня того ж року проголосила відновлення незалежності Литви і перейменувалась згодом на Відновлювальний Сейм. Прунскене стала прем'єр-міністром першого незалежного литовського уряду 17 березня 1990 року. Її зустрічі 1990 року з лідерами західних країн: США (Джордж Буш), Великої Британії (Маргарет Тетчер), Франції (Франсуа Міттеран), Німеччини (Гельмут Коль) принесли їй широку популярність як «Бурштинової леді» (за аналогією із «Залізною леді» Маргарет Тетчер) і змусили Михайла Горбачова почати переговори з литовським урядом. Звинувачення в безуспішних переговорах з керівництвом Радянського Союзу на тлі економічної блокади, зростання цін, невдоволення населення — усе це змусило її уряд піти у відставку незадовго до подій 13 січня 1991 року. Після відходу у відставку активно опонувала курсу литовських правих, очолюваних головою Верховної Ради Вітаутасом Ландсберґісом. В результаті була звинувачена в зв'язках з КДБ. Згодом неодноразово спростовувала ці наклепи через суд[1].

Казимира Прунскене одна із засновниць 1995 року Жіночої партії Литви (лит. Lietuvos moterų partija), яку очолювала з 25 лютого 1995 року по 1998 рік[2]. 1998 року очолила оновлену партію Нової демократії / Жіночої (лит. Naujosios demokratijos / Moterų partija)[3]. 2000 року очолила оновлену партію Нової демократії (лит. Naujosios demokratijos partija). Обиралася членом Сейму від Жіночої партії Литви у 1996 році, а 2000 року переобралась від Партії нової демократії.

У 2001 році стала головою Союзу партій селян і нової демократії (лит. Valstiečių ir Naujosios demokratijos partijų sąjunga).

У другому турі дострокових виборів президента Литовської Республіки 27 червня 2004 року набрала 47,8 % голосів виборців, поступившись Валдасу Адамкусу. Після виборів до литовського Сейму в листопаді 2004 року при розподілі місць в уряді між коаліцією Соціал-демократичної партії, Нового союзу, Трудової партії і Союзу партій селян отримала портфель міністра сільського господарства.

Брала участь у виборах президента в 2009 року, посіла п'яте місце із 3,86 %, перемогу здобула Даля Грибаускайте[4].

5 грудня 2009 року а на з'їзді партії Литовський народний союз Казимиру Прунскене було обрано головою партії.

Громадська кар'єра[ред. | ред. код]

Казимира Прунскене однією із засновниць Балтійської жіночої баскетбольної ліги (англ. Baltic Women's Basketball League) яку очолювала більше 15 років, з лютого 2013 року — почесний президент[5].

Очолює громадську організацію, що сприяє економічному обміну між Литвою і Україною — «УкраЛит».

26 лютого 2012 року перенесла інсульт. Інсульт порушив ліву півкулю мозку, Прунскене розбив параліч (не володіє лівою рукою і тому потребує постійної допомоги близьких). Їй було проведено дві операції з відновлення кісток черепа, які були вилучені з-за набряку головного мозку[2]. Після проведеної операції Прунскене впадала в кому. Відновну реабілітацію проходила в Московському науковому центрі неврології. Після реабілітації в Москві, в перших числах квітня 2013 року повернулася до Литви, проживає в садибі сина в селі Жвірблішкес Швянченіського району[3].

Родина[ред. | ред. код]

Була одружена (розлучена), в шлюбі народила сина й двох доньок:

  • Вайдотас Прунскус — діяч Союзу партій селян і нової демократії, член ради самоврядування Швянченіського району;
  • Раса Вайткене.

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

Праці[ред. | ред. код]

Казимира Прунскене є авторкою низки праць на економічну і політичну тематику:

  • Gintarinės ledi išpažintis. Vilnius: Politika, 1991.
  • Leben für Litauen. Frankfurt/Main, Berlin, Ullstein, 1992
  • Užkulisiai. Vilnius: Politika, 1992.
  • Iššūkis drakonui. Kaunas: Europa,1992.
  • Išsivadavimo kaina. Vilnius: Politika, 1993.
  • Laisvėjimo ir permainų metai. Vilnius: Viltis, 1995.
  • Markt Baltikum: Geshäfts- und Investionsratgeber für die Praxis. Freiburg, Berlin: Rudolf Haufe Verlag, 1995.
  • Apie dabartį ir ateitį. Vilnius, 2002.
  • Lietuvos moterys. Vilnius: Lietuvos Europos institutas, 2002.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. (рос.) С бывшего премьер-министра Литвы Казимиры Прунскене сняты все подозрения в сотрудничестве с КГБ. — Комсомольская правда, 25 лютого 2011 року.
  2. а б (рос.) Прунскене ожидала еще одна нейрохирургическая операция. — delfi.lt, 12 квітня 2012 року.
  3. а б (рос.) Казимира Прунскене после реабилитации в Москве вернулась в Литву. — 15min.lt, 4 квітня 2013 року.
  4. (рос.) Рекорд: за Д. Грибаускайте проголосовал почти миллион. — повідомлення delfi.lt, 18 травня 2009 року.
  5. (лит.) Lithuanian businessman V. Urba became President of the BWBL.
  6. Рішення самоврядування Швянченіського району від 3 червня 2003 року
  7. Нагорода вручалась безпосередньо Казимирі з рук посла Казахстану Б. А. Мухамеджановим в маєтку сина Прунскене.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]