Казимирчак-Полонська Олена Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Казимирчак-Полонська, Олена Іванівна
Народилася 21 листопада 1902(1902-11-21)
Селець, Володимирський повіт, Волинська губернія
Померла 30 серпня 1992(1992-08-30) (89 років)
Санкт-Петербург
Поховання Санкт-Петербург
Країна Російська імперія
II Польська Республіка
СРСР СРСР
Діяльність астроном
Alma mater ЛНУ ім. І. Франка
Галузь астрономія, теологія
Заклад Варшавський університет, Львівський університет, Херсонський педагогічний інститут, Одеський педагогічний інститут, Ленінградський педагогічний інститут, Інститут теоретичної астрономії АН СРСР
Науковий ступінь доктор філософії, доктор фізико-математичних наук
Відома завдяки: дослідження руху комет
Нагороди премія імені Ф. О. Бредіхіна АН СРСР (1968)

CMNS: Казимирчак-Полонська Олена Іванівна у Вікісховищі

Олена Іванівна Казимирчак-Полонська (21 листопада 1902, Селець — 30 серпня 1992, Санкт-Петербург) — українська жінка-астроном.

Життєпис[ред. | ред. код]

Казимирчак-Полонська Олена Іванівна народилася 21 листопада 1902 року у селі Селець Володимирського повіту Волинської губернії Російської імперії.

Впродовж 1922—1927 рр. навчалася на факультеті математики та природничих наук Львівського університету імені Яна Казимира. Після закінчення студій, залишилася працювати в університетській астрономічній обсерваторії під керівництвом знаного дослідника, астронома Марціна Ернеста (Marcin Ernest)[1][2][3].

У 1932—1934 роках була позаштатною асистенткою Астрономічної обсерваторії Варшавського університету.

У 1936 р. Олена Казимирчак-Полонська одружилася із Леоном Казимирчаком. У травні 1937 р. в них народився син — Сергій[4].

З 1 січня 1940 р. прізвище О. Казимирчак-Полонської фігурувало у списках працівників кафедри астрономії природничого факультету Львівського університету імені Івана Франка. 17–22 жовтня 1940 р., разом із керівником кафедри Еуґеніушем Рибкою (Eugeniusz Rybka), брала участь в астрономічній науковій сесії у Києві, де ними був виголошений реферат про фотовізуальну фотометрію та спостереження біля Північного полюса[5].

З 1945 року викладала математику і астрономію у Херсонському педагогічному інституті.

В 1948 році стала науковою співробітницею, потім старшою науковою співробітницею Інституту теоретичної астрономії АН СРСР в Ленінграді.

У 1950 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук. За сумісництвом працювала штатною викладачкою у Ленінградський педагогічний інститут ім. М. Н. Покровського.

У листопаді 1951 року у зв'язку з кампанією «чисток» у боротьбі з «ворогами народу» звільнена з місця роботи під формальним приводом «скорочення штату». В 1952 році заарештована за підозрою в «шпигунській діяльності», з січня до серпня місяця перебувала у місцях ув'язнення МДБ СРСР. Була виправдана і відпущена на волю за відсутністю доказів.

У 1953—1956 роках була доцентом кафедри вищої математики Одеського педагогічного інституту ім. К. Д. Ушинського.

У 1956 році повернулася в Ленінград і продовжила працювати в Інституті теоретичної астрономії АН СРСР[ru]. У 1964 році стала членкинею Міжнародного астрономічного союзу.

У 1968 році захистила дисертацію і здобула науковий ступінь доктора фізико-математичних наук. У 1967—1985 роках брала активну участь в організації та проведенні всесоюзних і міжнародних астрономічних семінарів та симпозіумів. У 1976—1978 рр. була головою наукової групи з динаміки малих тіл при Астрономічній раді АН СРСР.

З 1970 року — активна членкиня товариства радянсько-польської дружби (зокрема, супроводжувала відомого польського піаніста Вітольда Малцужінського в його гастрольних поїздках в Ленінграді).

Черниця Олена читає лекцію в Ленінградській Духовній Академії. 1988

З 1972 року — почесна членкиня Всесоюзного товариства сліпих (зокрема, брала участь у виданні праць з вищої математики та програмування шрифтом Брайля).

У 1978 році ім'ям О. І. Казимирчак-Полонської названа мала планета № 2006 (Див: 2006 Полонська).

До кінця життя Олена Іванівна майже повністю втратила зір, але, маючи блискучу пам'ять, читала курс загальнодоступних лекцій про життя і творчість протоієрея Сергія Булгакова в Ленінградських духовних школах. Тексти своїх останніх наукових праць вона диктувала помічникам.

Померла 30 серпня 1992 року. Похована на кладовищі астрономів на території Пулковської обсерваторії під Санкт-Петербургом.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Основні роботи присвячені вивченню руху комет, зокрема еволюції їх орбіт. Особливу увагу приділяла короткоперіодичним кометам. Встановила, що характерними закономірностями руху таких комет є їхнє зближення з великими планетами, переважно з Юпітером. Досліджувала рухи 35 короткоперіодичних комет різних планетних сімейств з урахуванням їхніх збурень за час з 1660 по 2060 роки. Встановила, що низка комет із сімейств Сатурна й Урана захоплювалися Юпітером, визначила типи змін кометних орбіт. Детально досліджувала еволюцію орбіти комети Вольфа I, встановила при цьому вплив великих збуджень з боку Юпітера і негравітаційних ефектів. Показала, що вплив великих планет є основним чинником, що діє на трансформацію кометних орбіт. Дала переконливе обґрунтування гіпотези захоплення короткоперіодичних комет великими планетами і намітила загальні закономірності еволюції кометних орбіт, починаючи з майже параболічних і закінчуючи короткоперіодичними.

Роботи Казимирчак-Полонської були відмічені в 1968 році премією імені Ф.О.Бредіхіна[ru] АН СРСР, присудженої «за велику серію робіт за період 1961—1968 роках, присвячених побудові чисельних теорій рухів короткоперіодичних комет, проблемі еволюції їхніх орбіт у віковому масштабі й дослідження проходження комет».

З 1980 року активно працювала в області історії Російської Церкви і біблеїстики (оригінальні твори і переклади — О. І. Казимирчак-Полонська добре володіла польською, французькою і німецькою мовами). У 1987 році прийняла чернече постриження з ім'ям Олена.

Публікації[ред. | ред. код]

Наукові[ред. | ред. код]

  • Казимирчак-Полонская Е. И. Обзор исследований тесных сближений короткопериодических комет с Юпитером (1770—1960) // Труды Института теоретической астрономии. — Вып. 7. — Л.: Изд-во АН СССР, 1961.— С. 19 -190.
  • Казимирчак-Полонская Е. И., Беляев Н. А., Астапович И. С., Терентьева А. К. Исследование возмущённого движения метеорного роя Леонид // Астрономический журнал.— М., 1967. — Т. 44. — № 3. — С. 616—629.
  • Kazimirchak-Polonskaja E.I., Beljaev N.A., Astapovich I.S., Terenteva А. К. Investigation of perturbed motion of the Leonid meteor stream. In «Physics and dynamics of meteors». —Eds. L. Kresak and P.M. Millman[en]. Dordrecht-Holland, 1968.— P. 449—475.
  • Казимирчак-Полонская Е. И. Захват комет Юпитером и некоторые закономерности в вековой эволюции кометных орбит // Астрометрия и небесная механика. — М.-Л., 1978. — Вып.7.— С.340-383.
  • Казимирчак-Полонская Е. И., Беляев Н. А., Чурюмов К. И. Ф. А. Бредихин — выдающийся пионер кометной астрономии // Новейшие достижения в теории комет и динамике малых тел Солнечной системы: Тематический сборник Астрономической секции ЦС ВАГО: Первые Бредихинские чтени. — М., 1986. — С. 6-11.

Публіцистичні[ред. | ред. код]

  • Елена (Казимирчак-Полонская), монахиня. Профессор протоиерей Сергий Булгаков (1871—1944) // Богословские труды.— М., 1986.— № 27. — С. 108—170, 173—194.
  • Елена (Казимирчак-Полонская), монахиня. О действии благодати Божией в современном мире (записки православного миссионера): Сборник / Сост. В. Л. Нимбуев, О. Т. Ковалевская.— СПб.: Проспект, 1998.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. mn. Eudokia (Lachocka). Monachini astronom. https://przegladprawoslawny.pl/ (Polskie) . Przegląd Prawosławny. N. 3(285). Marzec 2009. Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 05.01.2021 р..
  2. Skład uniwersytetu w roku akademickim 1927/1928 (Polskie) . Lwów. Nakładem uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie. 1927. с. 53.
  3. Ernest M. Zakład Astronimiczny Uniwersytetu we Lwowie (Polskie) . Rocznik astronomiczny obserwatorjum Krakowskiego na rok 1928.Tom V. Kraków. Drukarnia Związkowa. с. 97—99.
  4. Ziołkowski Kr. Helena Kazimierczak–Połońska (1902–1992). Urania. Misięcznik Polskiego Towarzystwa Miłośników Astronomii. Warszawa. 1993. Nr. 10 (622) (Polskie) . с. 274—278.
  5. Maligranda, L.; Prytuła, J. G. Uniwersytet we Lwowie w latach 1939–1941. Matematyka, fizyka i astronomia (Polskie) . № 53(2), 2017. с. 303–329.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]