Казимир-Антоній Дзержановський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Казимир-Антоні Дзєржановський
Kazimierz Antoni Dzierżanowski
генерал
Загальна інформація
Народження 24 жовтня 1872(1872-10-24)
с. Галущинці, нині Підволочиський район, Тернопільська область, Україна
Смерть 1940(1940)
м. Київ, Україна
(розстріл)
Громадянство Польща Польща
Військова служба
Приналежність Польща Польща
Війни / битви Перша світова війна і Польсько-радянська війна 1920
командор ордена Почесного легіону офіцер ордена Почесного легіону Великий офіцер ордена Леопольда І Хрест Хоробрих золотий хрест Заслуги Командорський хрест ордена Відродження Польщі офіцерський хрест ордена Відродження Польщі срібний хрест ордена Virtuti Militari Медаль «Десятиліття здобутої незалежності» Пам'ятна медаль за війну 1918-1921
CMNS: Казимир-Антоній Дзержановський у Вікісховищі

Казимир-Антоні Дзєржановський (пол. Kazimierz Antoni Dzierżanowski; 24 жовтня 1872, с. Галущинці, нині Тернопільського району Тернопільської області, Україна — 1940, м. Київ) — польський військовик, генерал дивізії (1924), жертва Катинського розстрілу

Життєпис[ред. | ред. код]

Мати Марія походила з української сім'ї Федоровичів. Її батько Антоній Федорович (1806—1881) — дідич Галущинців. Кузинами були Володислав — землевласник, публіцист, культурно-просвітницький, громадсько-політичний діяч, меценат, дійсний член НТШ, та Володимир — підполковник УГА. Батько — Зигмунт Дзєржановський, дідич маєтку в селі Чагарі.

Навчався у гімназії в Тернополі.

Після Першої світової війни командував військовими округами у Варшаві, Познані (Польща), Гродно (нині Білорусь).

Восени 1939 Дзєржановського заарештували органи НКВС у Львові, влітку 1940 перевезли до Києва, де в ув'язненні помер.

У 2012 перепохований на польському військовому кладовищі на території заповідника Биківнянські могили.

В 1941 році генерал Владислав Сікорський , не маючи інформації про трагічну долю генерала, розглядав його кандидатуру на посаду керівника Польських збройних сил в СРСР, але радянська влада стверджувала, що їм невідомо про долю генерала.

Джерела[ред. | ред. код]