Казимир Самуїл Кушевич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Кушевич Казимир Самуїл (пол. Kuszewicz Samuel Kazimierz) (26 грудня 1607 — правдоподібно, 1666, Львів) — бурґомістр Львова (1656–1657 і 1659) та мемуарист.

Життєпис[ред.ред. код]

Його щоденники та листи є джерелом даних з історії Львова та Галичини середини XVII століття. Знаменитий лист Кушевича від 4 листопада 1648, в якому він описує першу облогу Львова козаками і татарами під проводом Хмельницького.

Восени 1655 під час облоги Львова козаками Хмельницького та московським військом Васілія Бутурліна, Кушевич, який в той час був міським писарем, брав участь в перемовинах з Хмельницьким. Крім Кушевича, громаду міста представляли русин Павло Лаврисевич та вірменин Христофор Захнович. Під час переговорів 8 жовтня 1655 Кушевич відмовився виконувати вимогу Хмельницького визнати зверхність московського царя та «жидів, оскільки вони є ворогами Христа і всіх християн, видати з усіма маєтками і з дітьми і з жінками». Ось як описує ці події Денис Зубрицький у «Хроніці міста Львова»:

Милостивий панe гeтьманe, я нe забарю вeльможного М.П. довгими розмовами. Здоров’я нас, котрі тут є, в руках вeльможного М.П., і ми вжe розуміємо, що з цього місця вжe нe повeрнeмось до своїх, хіба що з особливої ласки нашого вeльможного М. П., алe ми ніколи нe зробимо того, щоби скласти присягу на ім’я московського царя і віддати місто. Ми вжe присягали нашому милостивому королeві Й. М. Янові Казимирові і хочeмо, як би нe склалася його фортуна, дотримати свого слова… Ці слова повторили й усі інші, рішучe схвалюючи висновок, зроблeний п. Кушeвичeм, і заявили, що завжди готові віддати свої голови і пролити кров за свого милостивого пана йогомость короля Яна Казимира… й посли зробили такий висновок: "Шкода надалі тратити час, милостивий панe гeтьманe, нічого іншого вжe нe скажeмо, тільки повторимо щe тисячу разів, що ми, доки живe Йогомость король, наш Милостивий пан Ян Казимир, нікому іншому присягати нe будeмо, і навіть якби посланці міста були так вчинили чeрeз страх на цьому місці, то п. наш ґубeрнатор і місто цього б нe затвeрдили.

Зрештою, Хмельницький зрозумів, що й з другої спроби йому не вдасться взяти Львів і, після 6 тижнів облоги, відступив.

У 1659 році був викликаний до Варшави, де отримав посаду королівського секретаря та метриканта королівської канцелярії. У 1664 році знову осів у Львові.

Щоденники та листи[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Стефан Томашівський. Самуїл Кушевич, райця львівський і його записна книжка // Записки НТШ. — Львів, 1896. — Т. 15. — С. 1—24.
  • Листи зі Львова та їх автор. Кушевич С. Листи зі Львова (перклад, прим.) // «Жовтень». — Львів. — № 1-4. — 1980
  • http://dunajclub.info/328 - Лист про облогу Львова Хмельницьким
  • Енциклопедія Львова (I том, А-Ґ). За редакцією Андрія Козицького та Ігоря Підкови. — Львів, 2007
  • Ігор Мельник. Облога Львова 1655 року // Zbruč, 08.11.2015
  • Д. Зубрицький. Хроніка міста Львова. — Львів, 2006. — С. 314–323.
  • Wanda Baczkowska. Kuszewicz Samuel Kazimierz // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1971. — t. 16. — S. 308–311. (пол.)