Казимир Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Казимир Семенович

Казімер Семяновіч

Kazimier Siemianovič. Казімер Семяновіч.jpg
Казимир Семенович
Народився приблизно 1600 рік
Велике князівство Литовське
Помер після 1651 року

Громадянство/підданство Велике князівство Литовське
Національність Литвини
Діяльність військовий інженер, артилерист
Відомий Вважається винахідником ідеї багатоступеневих ракет
Alma mater Віленська академія (?)
Звання генерал-лейтенант артилерії
Термін перед відставкою у 1648 році
Рід Семеновичі
POL COA Ostoja średniowieczna.svg
Герб «Астоя» (?)

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Казимир Семенович (біл. Казімер (Казімір) Семяновіч, лат. Casimiri Siemienowicz) (приблизно 1600 року — після 1651 року) — інженер і теоретик артилерії з Великого Князівства Литовського. Припускається, що Семенович першим запропонував ідею багатоступеневої ракети.[1] Його книжка «Велике мистецтво артилерії» (Амстердам, 1650) витримала кілька перевидань, а також була перекладена французькою (1651), німецькою (1676), англійською (1729) і, ймовірно, голландською (1729) мовами.

Біографія[ред.ред. код]

Про життя й походження Семеновича відомо вельми мало. Деякі дані про особу Семеновича можна дістати з його книжки. Крім того, історики мають певні документи з архівів Речі Посполитої, які характеризують службу Семеновича у армії Царства Польського на проміжку приблизно двох років.[2]

Народився Семенович приблизно 1600 року. Місце його народження й етнічна приналежність є темою сперечань поміж білоруськими й литовськими істориками. Крім того, польська історіографія говорить про нього як про польського діяча, наголошуючи на його приналежності до полонізованої шляхти.[3] За білоруською версією, Семенович народився біля Дубровно на Вітебщині у сім'ї дрібних руських князів Семеновичів, які володіли невеликими територіями у цій частині білоруського Подніпров'я у 14—17 ст.[4][5][6][7] Декотрі приклади лексики самого Семеновича підтверджують таку думку.[5]

За литовською версією Семенович народився біля Росенів (тепер Расейняй) у Жемайтії[8][9] в бідній шляхетній сім'ї гербу «Астоя»[3] Однак невідомі записи про сім'ї з прізвищем Семенович, які б мали право на герб Астоя і, можливо, Семенович просто придбав право надрукувати герб у своїй книзі, щоб посприяти її популярності. Сам він писав про своє місце у шляхетській ієрархії доволі невиразно.[5] Сам себе Семенович називав «літвин», однак це слово можна розглядати як політонім, а не етнонім, і тому в білоруській історіографії вважається, що Семенович мав на увазі своє громадянство ВКЛ, а не етнічне походження.[5]

Вважається, що Семенович навчався у Віленській академії. Брав участь у Смоленській війні (1632—1634) у складі армії Речі Посполитої, а також в облозі московитської фортеці Білої (квітень-травень 1634 року), яка не мала значного успіху.

Починаючи з 1634 року, життя Семеновича можна прослідкувати за документальними свідченнями, що збереглися. В цей час він був посланий за кордон, у Голландію, для вдосконалення своїх знань з артилерії. Там служив у армії Фрідриха-Генриха Оранського, багато подорожував Голландією, брав участь у іспано-голландській війні, що в голландців дістала назву Вісімдесятирічна війна, брав участь в облозі різних міст. У Нідерландах мав змогу ознайомитися з багатою європейською літературою про артилерію, піротехніку, з книжками з історії культури.

Після повернення до Речі Посполитої брав участь у Охматівській битві війська Речі Посполитої з татарами 30 січня 1644 року, де був свідком дії татарських феєрверків. 1646—1649 років був комендантом варшавського цейхгауза, інженером коронної артилерії (1646). 1648 року обійняв посаду заступника начальника артилерії Королівства Польського і разом з 12 гарматниками виїжджав на війну Польщі з Україною. Після поразки польського війська під Пілявцями вийшов у відставку у званні генерал-лейтенанта артилерії. У 1649 році поїхав в Голландію, де завершив роботу над своєю книжкою й видав її.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. 75. Хто вынайшаў шматступеневую ракету? // 150 пытанняў і адказаў з гісторыі Беларусі / Уклад. Іван Саверчанка, Зьміцер Санько. — Вільня: Наша Будучыня, 2002.— 238 с. ISBN 9986-9229-6-1.
  2. Бельский А. М. «Artis magnae artilleriae» Казимира Семеновича // Фізіка: праблемы выкладання. — 1998. — № 1. — С. 100—110.
  3. а б Tadeusz Nowak «Kazimierz Siemienowicz, ca.1600-ca.1651», MON Press, Warsaw 1969, p.182.
  4. Цярохін С. Ф. Трактат аб артылерыі // «Помнікі гісторыі і культуры Беларусі» № 3, 1973.
  5. а б в г А.Бельскі, М. Ткачоў, «Вялікае майстэрства артылерыі» — Менск: Навука і тэхніка, 1992. ISBN 5-343-00881-X з академічної серії «Нашы славутыя землякі».
  6. Семяновіч Казімір // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. Т. 6. Кн. 1: Пузыны — Усая / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мн.: БелЭн, 2001. С. 286.
  7. Беларуская энцыклапедыя. Т.14.
  8. Encyclopedia Lituanica. Boston, 1970—1978, Vol.5 p.147.
  9. Lietuviškoji tarybinė enciklopedija. 1983 T.1 p.166.