Казімеж Соснковський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Казімеж Соснковський
пол. Kazimierz Sosnkowski
Sosnkowski Kazimierz.jpg
Народження 19 листопада 1885(1885-11-19)
Російська імперія Варшава, Варшавська губернія, Російська імперія
Смерть 11 жовтня 1969(1969-10-11) (83 роки)
Канада Монреаль, Канада
Поховання катедра Івана Хрестителя (Варшава)
Країна Польща Польща
Освіта Національний університет «Львівська політехніка»
Партія Польська соціалістична партія
Звання Генерал броні; Польща
Війни / битви Перша світова війна,
Радянсько-польська війна
Друга світова війна
Рід Q63531967?
Нагороди
Орден Залізної Корони 3 ступеня
POL Krzyż Walecznych BAR.svg
Орден Відродження Польщі (Великий Хрест)
Virtuti Militari (Командорський Хрест)
Virtuti Militari (Золотий Хрест)
Virtuti Militari (Срібний Хрест)
Хрест Заслуги військ Серединної Литви
Пам'ятна медаль за війну 1918—1921
Медаль «Десятиліття здобутої незалежності»
Хрест Заслуги (Польща)
Хрест Незалежності
Почесна Відзнака Ліги протиповітряної та газової оборони
Лавр Академічний (Золотий)
Орден Білого Орла (Польща)
Хрест Свободи 1 класу 2 ступеня
Орден Білої зірки 1 ступеня (Естонія)
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Білий хрест Союзу оборони
Кавалер ордена Сільськогосподарських заслуг
Великий Хрест ордена Корони Румунії
Кавалер Великого хреста ордена Зірки Румунії
Чехословацький Воєнний хрест 1918
Орден Білого Лева I ступеня
Великий Хрест ордена Білої Троянди із зіркою
Великий хрест ордена Заслуг (Угорщина)
Орден Священного скарбу 1 класу
Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії
Order of Saint Sava Ribbon.PNG Орден Сонця (Афганістан) Order BritEmp (civil) rib.PNG
CMNS: Казімеж Соснковський у Вікісховищі

Казімеж Соснковський (пол. Kazimierz Sosnkowski, 19 листопада 1885(18851119), Варшава, Варшавська губернія, Російська імперія — 11 жовтня 1969, Монреаль, Канада) — польський генерал початку 20 століття.

Біографія[ред. | ред. код]

Казімеж Соснковський народився у Варшаві 19 листопада 1885 року в дворянській сім'ї, батько — Юзеф Богдан, мати — Зофія. Незабаром після його народження родина переїхала в Петербург. Там Казімеж поступив у класичну гімназію, яку закінчив з відзнакою.

У 1905 році він повертається до Варшави і поступає в політехнічний інститут. Під час революційних подій 1905 року брав участь у студентських заворушеннях, за що був виключений з інституту. Потім Соснковський вступив у «Польську соціалістичну партію» (ППС) і став активним членом її бойової організації. В 1907 році він був змушений емігрувати в Австро-Угорщину, рятуючись від переслідування поліції. Там він продовжив освіту і вступив у Львівський політехнічний інститут. Починаючи з 1908 року при його активній діяльності стали створюватися нелегальні збройні формування — стрілецькі дружини.

Першу світову війну Соснковський зустрів у званні підполковника на посаді начальника штабу 1-ї бригади Польського легіону, що воював на боці Центральних держав. В 1916 році він став полковником і командиром 1-ї бригади, а в наступному році був призначений главою військового департаменту Тимчасового державного комітету. За відмову легіонерів присягати німецькому кайзеру в кінці липня 1917 року, він був заарештований і посаджений у в'язницю Шпандау. Потім його перевели в Магдебург.

Після перемоги революції в Німеччині в листопаді 1918 року Соснковський був випущений з в'язниці, і вже через два дні після звільнення був підвищений до генерала. У цьому званні він став командувачем Варшавським військовим округом, а потім отримав посаду військового міністра.

Після закінчення радянсько-польської війни, під час якої Соснковський командував резервною армією, повернувся до посади військового міністра. У лютому 1924 року стає головою Військової ради країни і командувачем Познанським військовим округом. Він брав участь в роботі Женевської конференції з роззброєння, очолюючи польську делегацію.

В 1928 році був призначений інспектором армії «Полісся». Керував будівництвом укріпрайонів на польському кордоні з СРСР.

В 1936 році йому для розради присвоїли звання генерала броні.

Під час німецького вторгнення в Польщу був призначений командувачем Південним фронтом. Відзначився у битві під Яворовом.

Після поразки Польщі Соснковському вдалося перетнути кордон з Угорщиною і далі дістатися до Парижа, куди він прибув 11 жовтня. У новому уряді Сікорського Соснковський очолив комітет міністрів у справах країни. Він приступив до цієї посади 13 листопада 1939 року. Одночасно очолив «Союз збройної боротьби» — польський рух опору.

Після капітуляції Франції Соснковський, разом з урядом Сікорського, перебрався в Лондон. Був противником східної політики Сікорського, різко протестував проти угоди Сікорського-Майського, в зв'язку з чим, в липні 1941 року пішов у відставку. Після загибелі Сікорського 4 липня 1943 року, Соснковський був призначений головнокомандуючим польськими збройними силами. Казімеж Соснковський з 1944 року вірив в близьку перспективу третьої світової війни і повний розгром в цій війні Радянського Союзу[1]. В 1944 році генерал Сосновський був змушений піти зі свого поста і виїхати в Канаду. Оселився в околицях Монреаля.

Помер 11 жовтня 1969 року. Був похований в Парижі в костелі Святого Станіслава, згідно з його заповітом.

Нагороди[ред. | ред. код]

Польща[ред. | ред. код]

Естонія[ред. | ред. код]

Франція[ред. | ред. код]

Королівство Румунія[ред. | ред. код]

Чехословаччина[ред. | ред. код]

Інші країни[ред. | ред. код]

Пам'ять[ред. | ред. код]

  • З нагоди 120-ї річниці від дня народження генерала, Сейм Польщі вшанував його пам'ять[2].

Список літератури[ред. | ред. код]

  • Лубченков Ю. Н. Сто великих полководцев Второй мировой. — М.: «Вече», 2005 год.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Jan M. Ciechanowski. Powstanie Warszawskie. Pułtusk-Warszawa, Akademia Humanistyczna im. Aleksandra Gieysztora 2009.
  2. Сейм вшанував пам'ять генерала Соснковського. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 травня 2016. 

Посилання[ред. | ред. код]