Казіс Грінюс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Казіс Грінюс
лит. Kazys Grinius
Казіс Грінюс лит. Kazys Grinius
Flag of the President of Lithuania.svg 3-й Президент Литовської Республіки
7 червня 1926 — 17 грудня 1926
Попередник Александрас Стульгінскіс
Наступник Йонас Стаугайтіс
Flag of Lithuania.svg 6-й Прем'єр-міністр Литовської Республіки
19 червня 1920 — 2 лютого 1922
Попередник Ернестас Галванаускас
Наступник Ернестас Галванаускас
Народився 17 грудня 1866(1866-12-17)
с. Сяляма Буда, Саснавська волость, Маріямполе, Сувальська губернія, Царство Польське, Російська імперія
Помер 4 червня 1950(1950-06-04) (83 роки)
Чикаго, США
Відомий як політик, журналіст
Країна Литва
Національність литовець
Освіта медичний факультет Московського університету
Політична партія Lithuanian Popular Peasants' Uniond
Професія лікар
Релігія католик
Нагороди
LTU Life Saving Cross BAR.svg

Казіс Грінюс (лит. Kazys Grinius; 17 грудня 1866, с. Сяляма Буда, Саснавська волость, Маріямполе, Сувальська губернія, Царство Польське, Російська імперія4 червня 1950, Чикаго, США) — литовський політик, Президент Литовської республіки з 7 червня по 17 грудня 1926.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в багатодітній селянській родині (7 хлопчиків, 4 дівчинки; два брати і дві сестри майбутнього президента рано померли[1]).

Навчався в школі в Ошкіне, Лімаркаї, Мариямполе. Закінчив Мариямпольську гімназію (1887). Під час навчання в гімназії брав участь у поширенні газети «Аушра», брав участь у випуску рукописних газет.

Закінчив медичний факультет Московського університету (1893). Під час навчання в університеті заарештовувався за участь у студентських заворушеннях (1889). Брав участь у національно-визвольному русі у нелегальному суспільстві литовських студентів, з 1888 писав для литовських газет та журналів «Летувішкас Балсас» (лит. Lietuviškas balsas), «Швеса» (лит. Šviesa), що друкувалися в Пруссії. У 1888 брав участь у першому з'їзді литовських демократів, на якому обговорювалися, зокрема, плани видання журналу «Варпас». Писав для цього журналу і його додатка «Укінінкас», редагував «Варпас». Ще до закінчення навчання в університеті восени 1892 працював в Мінську в пункті по боротьбі з холерою. Дев'ять місяців 1893 пропрацював судновим лікарем в Каспійському пароплавстві.

З 1894 займався лікарською практикою в Маріямполі, пізніше в Вірбалісі, потім в Науместісі, в 1898-1903 — в Пільвішкяй, пізніше знову в Маріямполі.

У 1905 і 1908-1910 жив у Вільнюсі, в 1906 — в Маріямполі. У 1905 брав участь як делегат Сувалкської губернії у з'їзді литовських громадських діячів в Москві. Неодноразово (1903, 1905, 1906, 1910) піддавався тюремного ув'язнення за участь в литовській суспільній та культурній діяльності.

У період Першої світової війни перебував в евакуації в Кисловодську, де в період Громадянської війни в 1918 загинули його дружина Йоана та дочка Гражина.

У 1917 в Воронежі був обраний до Ради литовців Росії.

У 1919 в Парижі брав участь у діяльності делегації тимчасового уряду Литви на мирній конференції. Став головою Комісії з репатріації; займаючись питаннями повернення литовців на Батьківщину з німецького полону, надав допомогу приблизно 1 000 співвітчизників.

Наприкінці 1919 повернувся до Литви, де був обраний депутатом Тимчасового Сейму від партії Ляудінінкі (Литовський народно селянський союз). Обирався до Установчого, I, II і III Сейми, в 1920-1922 був прем'єр-міністром Литви, підписавши на цій посаді мирний договір з РРФСР.

У 1922 став завідувачем відділом медицини та санітарії Каунаського самоврядування.

Президент Литви[ред. | ред. код]

У 1926 III Сейм обрав Грінюса президентом Литви, але вже через півроку він був повалений внаслідок перевороту, організованого Антанасом Сметоною. Після відставки з поста президента працював у медичних та благодійній організаціях.

У період нацистської окупації Литви підписав в 1942 протест проти знищення євреїв і був висланий на рік в село Ажуола Буда.

Влітку 1944 поїхав до Німеччини, в 1947 переїхав до США, де був почесним президентом ЛНКС.

Роботи[ред. | ред. код]

Автор праць з ботаніки, медицини, історії. Перекладав з польської та інших мов художню та науково-популярну літературу. Випустив два томи спогадів.

Перепоховання[ред. | ред. код]

У жовтні 1994 його останки були перенесені до Литви та перепоховані в його рідному селі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Пам'ять[ред. | ред. код]

У 1922 і в 1996 були випущені поштові марки Литви, присвячені Казісу Грінюсу. У зв'язку з 60-річчям Литовський університет в грудні 1926 присвоїв Грінюсу звання доктора лат. honoris causa.

Ім'я Грінюса носить міст на шосе ШилутєРусні, середня школа в Каунасі та гімназія в Казлу Руді.

16 лютого 1996 в Каунасі було відкрито пам'ятник Грінюсу.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Dr. Kazys Grinius. Kauno Kazio Griniaus vidurinė mokykla (lt). 2008-04-16. Архів оригіналу за 2012-03-20. Процитовано 2 января 2009. 
  2. Декрет Президента Литвы от 20 сентября 1993 года № 128 (Информация на официальном сайте Президента Литвы)(лит.)

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник:
Ернестас Галванаускас
Прем'єр-міністр Литви
19 червня 19202 лютого 1922
Наступник:
Ернестас Галванаускас
Попередник:
Александрас Стульгінскіс
Президент Литви
7 червня 192617 грудня 1926
Наступник:
Йонас Стаугайтіс