Казіс Грінюс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Казіс Грінюс
лит. Kazys Grinius
лит. Kazys Grinius
Казіс Грінюс  лит. Kazys Grinius

Час на посаді:
7 червня 1926 — 17 грудня 1926
ПопередникАлександрас Стульгінскіс
НаступникЙонас Стаугайтіс

Час на посаді:
19 червня 1920 — 2 лютого 1922
ПопередникЕрнестас Галванаускас
НаступникЕрнестас Галванаускас

Народився17 грудня 1866(1866-12-17)
с. Сяляма Буда, Саснавська волость, Маріямполе, Сувальська губернія, Царство Польське, Російська імперія
Помер4 червня 1950(1950-06-04) (83 роки)
Чикаго, США
Національністьлитовець
Освітамедичний факультет Московського університету
Професіялікар
Релігіякатолик
Нагороди
LTU Life Saving Cross BAR.svg

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Казіс Грінюс (лит. Kazys Grinius; 17 грудня 1866, с. Сяляма Буда, Саснавська волость, Маріямполе, Сувальська губернія, Царство Польське, Російська імперія4 червня 1950, Чикаго, США) — литовський політик, Президент Литовської республіки з 7 червня по 17 грудня 1926.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в багатодітній селянській родині (7 хлопчиків, 4 дівчинки; два брати і дві сестри майбутнього президента рано померли[1]).

Навчався в школі в Ошкіне, Лімаркаї, Мариямполе. Закінчив Мариямпольську гімназію (1887). Під час навчання в гімназії брав участь у поширенні газети «Аушра», брав участь у випуску рукописних газет.

Закінчив медичний факультет Московського університету (1893). Під час навчання в університеті заарештовувався за участь у студентських заворушеннях (1889). Брав участь у національно-визвольному русі у нелегальному суспільстві литовських студентів, з 1888 писав для литовських газет та журналів «Летувішкас Балсас» (лит. Lietuviškas balsas), «Швеса» (лит. Šviesa), що друкувалися в Пруссії. У 1888 брав участь у першому з'їзді литовських демократів, на якому обговорювалися, зокрема, плани видання журналу «Варпас». Писав для цього журналу і його додатка «Укінінкас», редагував «Варпас». Ще до закінчення навчання в університеті восени 1892 працював в Мінську в пункті по боротьбі з холерою. Дев'ять місяців 1893 пропрацював судновим лікарем в Каспійському пароплавстві.

З 1894 займався лікарською практикою в Маріямполі, пізніше в Вірбалісі, потім в Науместісі, в 1898-1903 — в Пільвішкяй, пізніше знову в Маріямполі.

У 1905 і 1908-1910 жив у Вільнюсі, в 1906 — в Маріямполі. У 1905 брав участь як делегат Сувалкської губернії у з'їзді литовських громадських діячів в Москві. Неодноразово (1903, 1905, 1906, 1910) піддавався тюремного ув'язнення за участь в литовській суспільній та культурній діяльності.

У період Першої світової війни перебував в евакуації в Кисловодську, де в період Громадянської війни в 1918 загинули його дружина Йоана та дочка Гражина.

У 1917 в Воронежі був обраний до Ради литовців Росії.

У 1919 в Парижі брав участь у діяльності делегації тимчасового уряду Литви на мирній конференції. Став головою Комісії з репатріації; займаючись питаннями повернення литовців на Батьківщину з німецького полону, надав допомогу приблизно 1 000 співвітчизників.

Наприкінці 1919 повернувся до Литви, де був обраний депутатом Тимчасового Сейму від партії Ляудінінкі (Литовський народно селянський союз). Обирався до Установчого, I, II і III Сейми, в 1920-1922 був прем'єр-міністром Литви, підписавши на цій посаді мирний договір з РРФСР.

У 1922 став завідувачем відділом медицини та санітарії Каунаського самоврядування.

Президент Литви[ред. | ред. код]

У 1926 III Сейм обрав Грінюса президентом Литви, але вже через півроку він був повалений внаслідок перевороту, організованого Антанасом Сметоною. Після відставки з поста президента працював у медичних та благодійній організаціях.

У період нацистської окупації Литви підписав в 1942 протест проти знищення євреїв і був висланий на рік в село Ажуола Буда.

Влітку 1944 поїхав до Німеччини, в 1947 переїхав до США, де був почесним президентом ЛНКС.

Роботи[ред. | ред. код]

Автор праць з ботаніки, медицини, історії. Перекладав з польської та інших мов художню та науково-популярну літературу. Випустив два томи спогадів.

Перепоховання[ред. | ред. код]

У жовтні 1994 його останки були перенесені до Литви та перепоховані в його рідному селі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Пам'ять[ред. | ред. код]

У 1922 і в 1996 були випущені поштові марки Литви, присвячені Казісу Грінюсу. У зв'язку з 60-річчям Литовський університет в грудні 1926 присвоїв Грінюсу звання доктора лат. honoris causa.

Ім'я Грінюса носить міст на шосе ШилутєРусні, середня школа в Каунасі та гімназія в Казлу Руді.

16 лютого 1996 в Каунасі було відкрито пам'ятник Грінюсу.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Dr. Kazys Grinius. Kauno Kazio Griniaus vidurinė mokykla (lt). 2008-04-16. Архів оригіналу за 2012-03-20. Процитовано 2 января 2009. 
  2. Декрет Президента Литвы от 20 сентября 1993 года № 128 (Информация на официальном сайте Президента Литвы)(лит.)

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник:
Ернестас Галванаускас
Прем'єр-міністр Литви
19 червня 19202 лютого 1922
Наступник:
Ернестас Галванаускас
Попередник:
Александрас Стульгінскіс
Президент Литви
7 червня 192617 грудня 1926
Наступник:
Йонас Стаугайтіс