Кайдани

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Старовинні ручні кайдани
А. Сохачевський «Вечір, забивання в кайдани»
Наручники і напальцеві кайдани

Кайда́ни, збірн. кайда́ння — залізні ланцюги з кільцями, що їх заклепують або замикають на руках чи ногах арештованого, в'язня[1][2], який називався кайданником[3]. Широко вживались до поширення наручників і наножників сучасного типу.

Слово кайдани, очевидно, походить від араб. kajdani‎ — двоїни слова kajd («зав'язка»); запозичення відбулося через посередництво тюркських мов (пор. тур. kajd). Також пов'язується з тат. хайтан («шнурок», пор. гайтан)[4]. У західних областях «кайданками» досі називають звичайні наручники[5].

Історія[ред. | ред. код]

Сучасні китайські ножні окови

У XIX ст. кайдани носились ув'язненими протягом всього їхнього строку покарання. Вони часто не мали замка: їх елементи з'єднувались наглухо за допомогою заклепки. Ф. М. Достоєвський у «Записках з Мертвого дому» згадує про два види кайданів — «неформенні» і «форменні». Перші (арештанти називали їх мелкозвон) складались з кілець і були призначені для етапування, доставки засудженого до місця відбування покарання, носили їх поверх одягу. Другі призначались для перебування в місці ув'язнення і складались з чотирьох залізних прутів, у палець завдовжки, з'єднаних між собою трьома кільцями. До середнього кільця прив'язувався ремінь, що в свою чергу, кріпився до поясного ременя, надітого на сорочку. Їх носили під штанами[6]. Під кайдани належало надягати так звані підкайданники — шкіряні шнуровані манжети довжиною 18-20 см (4 вершки), що запобігали неминучому в цих умовах намулянню ніг: «в один день арештант без підкайданників встиг би натерти собі рани». Надягали їх на спідню білизну, прямо під кільця кайданів. Підкайданниками в'язні за казенний кошт не забезпечувались, а заводили їх на свої гроші (коштували вони не менш ніж шістдесят копійок сріблом). Оскільки кайдани носили постійно, не знімаючи їх навіть у лазні, то перед миттям арештанти мусили знімати з себе білизну низкою хитрих маніпуляцій: «знявши спідню білизну, приміром, хоч з лівої ноги, треба пропустити його спочатку між ногою і кайданним кільцем; потім, звільнивши ногу, просилити цю білизну назад крізь те ж кільце; потім все, вже зняте з лівої ноги, просмикнути крізь кільце на правій нозі; а потім все просилене крізь перше кільце знову до себе назад». Ті ж дії повторювались у зворотному порядку і з надяганням нової білизни[7].

Сучасність[ред. | ред. код]

У сучасній правоохоронній і карній системах ручні і ножні окови являють собою пристрої з вбудованим замком, переважно легкої конструкції. Призначення їх — обмежити рухи заарештованого чи засудженого під час перебування поза камерою.

В американських в'язницях наножники (fetter, leg irons, legcuffs)[8] використовуються для сковування в'язнів групами (у так звані chain gangs)[9]. Масивні наножники, схожі на стародавні кайдани, використовуються в Китаї.

Ножні окови для S&M

Поряд з наручниками, ножні окови можуть використовуватися як приладдя для садомазохістських ігор.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кайдани // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Кайдання // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Кайданник // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — 572 с.
  5. Кайданки // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Достоевский Ф. М. Записки из Мёртвого дома: II. Первые впечатления
  7. Достоевский Ф. М. Записки из Мёртвого дома: IX. Исай Фомич. Баня. Рассказ Баклушина
  8.  Hugh Chisholm[en], ред. (1911) «Fetters and Handcuffs» // Encyclopædia Britannica (11th ed.) V. 10 Cambridge University Press p. 296  (англ.)
  9. Reynolds, Marylee. Back on the Chain Gang. Corrections Today. Gale group. Архів оригіналу за May 21, 2011. Процитовано 1 October 2013. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]