Кайра товстодзьоба
Кайра товстодзьоба | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Uria lomvia (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
![]() | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Alca lomvia Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|


Кайра товстодзьоба[2] (Uria lomvia) — вид сивкоподібних птахів родини алькових (Alcidae).
Поширення[ред. | ред. код]
Гніздиться у великих колоніях на островах, скелях і скелястих берегах у полярних і субполярних районах Північної півкулі. Поширений на Алясці, півночі Канади, в Гренландії, Ісландії, на Шпіцбергені, на півночі Норвегії, островах Арктичного океану, узбрежжі та островах Охотського моря, на Сахаліні та Хокайдо. Зимує в Північній та Західній Європі, Росії, Японії, на західному узбережжі США, на півострові Лабрадор та на деяких островах Північної Атлантики, таких як Ньюфаундленд та Фарерські острови.
Опис[ред. | ред. код]
Найбільший сучасний представник родини. Тіло завдовжки 40-48 см, розмах крил 60-81 см. Вага — 730—1480 г. Птахи з тихоокеанської популяції більші за атлантичних. Верхня частина тіла чорного кольору, нижня — біла. Дзьоб довгий та товстих, з білою смугою по боках.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
У негніздовий період живе у морі, де температура води не перевищує 8 °C. Живиться рибою, ракоподібними, молюсками. За здобиччю пірнає у воду. Птах може затримувати дихання на 4 хв та пірнати на глибину до 150 м (зазвичай 20-40 м). Гніздиться у великих галасливих колоніях на скелястих островах та узбережжях. Щільність у деяких колоніях сягає 2-3 гнізд на 1 м². Єдине яйце відкладає прямо серед голого каміння. Насиджують обидва батьки. Пташеня у гнізді перебуває 18-25 днів. Дочекавшись нічного припливу пташеня зістрибує зі скелі у море разом з самцем. У морі самець і пташеня залишаються разом близько 8 тижнів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2018). Uria lomvia: інформація на сайті МСОП (версія 2020.2) (англ.) 12 серпня 2020
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання[ред. | ред. код]
- Federn der Dickschnabellumme [Архівовано 22 березня 2016 у Wayback Machine.]
![]() |
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |