Кайя Сааріаго

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кайя Сааріаго
Kaija Saariaho
Saariaho cropped - 1.jpg
Народилася 14 жовтня 1952(1952-10-14) (65 років)
Гельсінкі
Громадянство (підданство) Flag of Finland.svg Фінляндія
Національність фінка
Проживання Париж[1]
Ім'я при народженні Kaija Anneli Laakkonen
Діяльність композиторка
Alma mater Академія імені Сібеліуса
Студент у Пааво Хейнінен[d]
У шлюбі з Жан-Батіст Баррьєр[d]
Нагороди
Сторінка в Інтернеті http://saariaho.org/

Кайя Сааріаго (фін. Kaija Saariaho; 1952, Гельсінкі[1]) — фінська композиторка.

Життєпис[ред.ред. код]

Батьки Кайї Аннелі Лааконен (фін. Kaija Anneli Laakkonen) не були музикантами, але вони цікавилися образотворчими мистецтвами й мали колекцію картин. З дитинства майбутня композиторка мала сильний потяг до музики. Зокрема, вона часом не могла заснути, бо їй заважала «музика в її голові»[2]. У дитинстві вона брала приватні науки гри на скрипці, фортепіано, і, згодом, гітарі. З 1970 по 1972 р. вона навчалася як скрипалька й піаністка у Східному музичному інституті Гельсінкі[3], але навчання там було занадто зосереджено на виконавстві.

У 1972 р. Кайя вступила в Академію мистецтв Гельсінкі, проте за кілька років вона припинила навчання там. Паралельно навчалася у Консерваторії Гельсінкі спершу як піаністка, а в останній рік навчання — як органістка. Також вона вивчала музикознавство в університеті Гельсінкі[3].

З 1976 р. навчалася композиції у Академії музики ім. Яна Сібеліуса у Пааво Гейнінена[4][5], а також заснувала творчу групу «Open Ears»[1] (фін. Korvat auki ry) разом з Esa-Pekka Salonen і Magnus Lindberg[6]. Після закінчення Академії у 1980 р. вона навчається у Вищій школі музики у Фрайбурзі у Браяна Фернехоу та Клауса Губера, яку закінчила у 1982 р.[3] Також вона була учасницею Дармштадських курсів нової музики. У 1982 р. почала вивчати техніки застосування комп'ютерів у композиторській творчості в IRCAM'і, і того ж року переїхала до Парижа, де мешкає з того часу[1][5]. У 1983 р. також працювала над електронною доріжкою свого твору Verblendungen у Groupe de Recherches Musicales.

З того часу Сааріаго присвячує себе здебільшого написанню музики. У 1988—89 рр. вона була композиторкою-резиденткою у Сан-Дієго, а у 1993 р. вона була композиторкою-резиденткою в Кіото. Протягом 1997—98 навчального року разом з чоловіком Жаном-Батістом Барʼєре була запрошеною професоркою з композиції у Академії музики ім. Яна Сібеліуса.[3] У 80-х вона також отримала ряд нагород і замовлень. У рамках одного з них вона написала твір Nymphéa, прем'єра якого відбулася у виконанні Кронос-квартету (замовлення від Лінкольн-центру). У 1991 р. вона отримала замовлення від Фінського національного балету, для якого вона написала The Earth. Під час перебування у Кіото вона отримала замовлення від коледжу Куніташі, завдяки якому вона написала Шість японських садів для перкусії й електроніки. Для Гідона Кремера вона написала Graal Théâtre у 1994. У 2000 р. під керівництвом Кента Нагано відбулася премʼєра її опери L'amour de loin.

Композиторка одружувалася двічі — перший раз у 1972 р. з Markku Veikko Ilmari Saariaho, проте вони невдовзі розлучилися. Вдруге вона одружилася у 1984 р. із Жаном-Батістом Бар'єре[7], у них є двоє дітей.

Творчість[ред.ред. код]

На стиль Кайі Сааріаго мала вплив творчість композиторів-спектралістів Жерара Грізе і Трістана Мюрая[2], а також має певні спільні риси з музикою Дьордя Лігеті[3]. Значення тембру переважує над медолією чи гармонією у її музичній мові. У її доробку камерна, симфонічна, вокальна, електроакустична музика, чотири опери, ораторія.

Серед її найвідоміших творів — Verblendungen (1982 - 1984), де вона поєднує оркестр і запис на плівці, Lichtbogen (1986, ансамбль і live electroincs), Orion для оркестру (2002), L'amour de loin (2000, опера), Jardin secret II (1984—86, клавесин і плівка) та ін.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Біографія на сайті композиторки
  2. а б A guide to Kaija Saariaho's music
  3. а б в г д Esa Laaksonen. Saariaho, Kaija (1952 - ). 100 Faces from Finland – a Biographical Kaleidoscope. Переклад Ruth Urbom. 
  4. Paavo Heininen
  5. а б Біографія на сайті AllMusic.com
  6. Kaija Sariaho. Polar Music Prize. 
  7. фр. Jean-Baptiste Barrière