Какаду рожевий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Какаду рожевий
Rosakakadu ts3.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина: Какадові (Cacatuidae)
Підродина: Какадні (Cacatuinae)
Триба: Cacatuini
Рід: Рожевий какаду (Eolophus)
Bonaparte, 1854
Вид: Какаду рожевий
Eolophus roseicapilla
(Vieillot, 1817)
Поширення
Поширення
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Eolophus roseicapillus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Eolophus roseicapillus
ITIS logo.svg ITIS: 714023
IUCN logo.svg МСОП: 22684758
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 176039
Fossilworks: 255512 368073, 255512

Какаду рожевий[2] (Eolophus roseicapilla, син. Eolophus roseicapillus, Kakatoe roseicapillus) — вид папугоподібних птахів родини какадових (Cacatuidae). Єдиний вид роду.

Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]

Довжина тіла 37 см, хвоста 17 см, крила 27 см, вага близько 300—400 г. Верхня частина голови світло-рожевого кольору. Спина світло-сіра; вуздечка, щоки, шия, груди та черево лілово-червоні. Чубчик зовні білуватий, всередині рожево-червонуватий. Стернові пера і махові пера бурого кольору. Навколоочне кільце рубіново-червоне. Дзьоб сірувато-білий. Лапи темно-сірі. Забарвлення у самців та самок однакове. У самок райдужка світло-оранжева, у самців темно-коричнева.

Поширення[ред. | ред. код]

Ендемік Австралії, поширений в штатах Квінсленд, Новий Південний Уельс і на сході штату Вікторія.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Спочатку населяли лісисті місцевості та луки в напівсухих зонах, на сьогодні — всі відкриті зони країни, савани, включаючи оброблювані місцевості та гори, напіваридні зони, рівнини, луки та відкриті галявини, поля, посіви, міста, парки та території для гольфу. Рідше зустрічається в лісах. Тримаються дрібними (до 20 особин) або великими (200—1000 особин) зграями. Ведуть осілий спосіб життя. Велику частину дня проводять у кроні дерев, обгризаючи при цьому кору і листя. Після вечірнього водопою розбиваються на пари та відлітають до постійного місця ночівлі. Люблять купатися. Під час дощу висять вниз головою з розкритими крилами. Птахи, що живуть у посушливих районах (північ Австралії), в період посухи кочують. По землі ходять повільно. Літають швидко, до 70 км/г. Живляться насінням трав, зерном (особливо пшеницею та вівсом), соняшником, геранню (пеларгонії), каперсами, фруктами і ягодами (пасифлораи, манго, динного дерева, папаями), горішками (горіхи пандана і шишки казуарини), корінням, паростками, трав'янистими рослинами, квітами, бруньками, комахами та їх личинками. Дуже люблять Emex australis. Живляться рано вранці та ввечері, в основному на землі, збиваючись при цьому у великі зграї. Під час прийому їжі виставляють вартового.

Розмноження[ред. | ред. код]

Гнізда знаходяться високо в дуплах каучуконосів. Віддають перевагу дуплам, розташованим на висоті 420 м. Кора навколо входу в них очищена до деревини, а всередині завжди вистелено листям евкаліпту. В кладці від 2 до 5 білих яєць, які насиджують обидва партнери, вночі — тільки самка. Пташенята вилуплюються через місяць, приблизно ще через місяць вони вилітають з гнізда.

Коли пташенята залишають гніздо, вони збираються в «дитячі сади», що налічують до 100 молодих птахів. Впізнають батьків по голосу і завжди повертаються до рідного гнізда за їжею. Пізніше сім'ї об'єднуються в зграї до 1000 птахів.

Загрози і охорона[ред. | ред. код]

Через спустошливі нальоти на поля сільськогосподарських культур люди зарахували цих какаду до шкідливих птахів і знищують їх у великих кількостях всіма доступними способами, включаючи відстріл з рушниць і обприскування невеликих полів отрутою. Багато рожевих какаду гине на автострадах під колесами машин і при зіткненні з ними.

Назва «Galah», в перекладі з діалекту означає клоун, дурень.

Утримання[ред. | ред. код]

Миролюбні птиці, швидко звикають до людини та до домашнього утримання. Їх випускають політати на волі. Далеко від будинку вони не відлітають і завжди повертаються. Здатність їх до відтворення мови обмежена. Тривалість життя в неволі понад 50 років. Вперше в Європу їх завезли в 1843 році.

Класифікація[ред. | ред. код]

Вид охоплює 3 підвиди:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2018). Eolophus roseicapilla: інформація на сайті МСОП (версія 2020.1) (англ.) 7 липня 2020
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання[ред. | ред. код]