Какало Олексій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Какало Олексій Васильович
Народився 27 січня 1942(1942-01-27) (82 роки)
Держанівка, Носівський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР

Кака́ло Олексій Васильович, (народився 27 січня 1942(19420127) у с. Держанівка, Носівського району. Художник-пейзажист і портретист. Заслужений художник України. Член Національної Спілки художників України, голова Чернігівською обласної організації Національної спілки художників України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Київський художній інститут (1971; викладачі П. Басанець, В. Пузирков, К. Трохименко).

Працював у Чернігові: у художньо-виробничих майстернях (1971—1997), головним художником (1974—1975).

Від 1997 — в Чернігівській обласній організації НСХУ: відповідальний секретар, у 2000—2012 роках — голова.

Творчість[ред. | ред. код]

Автор портретів скульптора В. Богомолова, «Портрету матері», «Українки», полотен «На дорогах війни», «Чернігівська весна», «Повінь на Десні», «Новгород-Сіверський» та інших.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Фурса В. М. «Славні імена Носівщини». — Ніжин : ТОВ "Видавництво «Аспект-Поліграф», 2009. — 200 с. : іл. ISBN 978-966-340-357-1
  • Олексій Какало. Живопис. Київ, ВХстудіо. [Архівовано 20 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
  • ЕСУ [Архівовано 11 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  • Какало Олексій Васильович. Енциклопедія Носівщини. Архів оригіналу за 6 травня 2021.