Калабрія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Калабрія
італ. Calabria
Coat of arms of Calabria.svg Flag of Calabria.svg
Герб Прапор
Регіон Італії
Адм. центр Катандзаро
Найбільше місто Катандзаро
Країна Італія Італія
Провінції Катандзаро,
Козенца,
Кротоне,
Реджо-Калабрія,
Вібо-Валентія
Комуни 409
Офіційна мова італійська,
грецька,
окситанська
Населення
 - повне 1 972 149 (10)
 - густота 130 осіб/км² (13)
Площа
 - повна 15 222 км² (10)
 - ширина 135 км
 - довжина 240 км
Висота
 - середня 418 м
 - максимальна 2267 м
(гора Серра-Дольчедорме)
Часовий пояс UTC+1 (взимку),
UTC+2 (влітку)
ВВП 26.5 млрд. євро (15)
 - на душу населення 16 400 євро
Президент Маріо Оліверіо (демократи)
з 09.12.2014
Веб-сайт www.regione.calabria.it/ http://www.regione.calabria.it www.regione.calabria.it
Скорочення
 - ISO 3166-2 IT-78
 - NUTS ITF6
 - ISTAT 18
Regione Calabria 3.svg
Map of region of Calabria, Italy, with provinces-it.svg
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Калабрія

Калабрія (Calabria) — гірська область у південній Італії між узбережжями Тирренського й Іонічного морів, розділена на провінції Вібо-Валентія (VV), Катандзаро (CZ), Козенца (CS), Кротоне (KR), і Реджо-Калабрія (RC), площа 15080 км², населення 2 006 889[1] осіб (2012). Столиця — Катандзаро.

Найбільші річки: Краті (95 км), Нето (93 км).

Найвищі гори: Серра Дольчедорме (2271 м), Монтальто (1955 м), Ботте Донато (1928 м).

Національний парк Сіла (Калабрія), національний парк Полліно, національний парк Аспромонте, регіональний природний парк Серре.

Пам'ятки історії й культури: археологічний музей Реджо Калабрія з унікальними античними бронзовими статуями.

Типова страва — меландзане алла Фінітезе (смажені баклажани з овочами й тертим сиром пекоріно).

Типові вина — Чіро, Полліно.

Фізико-географічне розташування[ред.ред. код]

Калабрія розташована в найпівденнішій частині Апеннінського півострова, як іноді жартують, «у шкарпетці італійського чобота». Із заходу вона омивається Тірренським морем, зі сходу – Іонічним, з північного сходу – затокою Таранто, а з південного заходу відділена від Сицилії Мессінською протокою. Мінімальна ширина цієї протоки (між мисом Пелоро на Сицилії і мисом Пецці в Калабрії) становить усього 3,2 км, оскільки існує тектонічний зв'язок між масивом Аспромонте і ланцюгом Пелорі. Прямо навпроти Реджо-ді-Калабрії, старовинного міста і центру однойменної провінції, через протоку, знаходиться сицилійське місто Мессіна. На півночі Калабрія межує з провінцією Базиліката. За формою регіон довгий і вузький: протяжність півострова з півночі на південь 248 км, а максимальна ширина – 110 км. Протяжність берегової лінії становить понад 780 км.

Рельєф[ред.ред. код]

Калабрійські затоки:

  • затока Корільяно (частина затоки Таранто);
  • затока Джоя-Тауро (Тірренське море);
  • затока Полікастро (Тірренське море), омиває також узбережжі областей Кампанія і Базиліката;
  • затока Сант-Еуфемія (Тірренське море);
  • затока Скуіллаче (Іонічне море);

Калабрія має переважно горбистий ландшафт (пагорби займають 49,2% території регіону).

Значну частину території Калабрії (41,8%) займають гірські райони. Гори Калабрії є відрогами Апеннін і називаються тут калабрійськими Апеннінами. Вони складаються з окремих частин:

  • на півночі – південні відроги масиву Полліно, розташованого на кордоні з БазИлікатою; найвища точка тут – 2267 м;
  • на північному сході, на березі Тірренського моря, – Прибережний гірський ланцюг (Кордильєра Костера);
  • на північ від центру регіону – Сила, велике плоскогір'я, поросле хвойними і листяними лісами, що тягнеться на південь аж до перешийка Марчеллінари;
  • в центрі – Калабрійські хребти, які на півдні з'єднуються з плоскогір'ям Аспромонте; найвища вершина калабрійських хребтів – гора Пекораро – заввишки сягає 1420 м;
  • між рівнинами Сант-Еуфемія і Джоя-Тауро розташована гора Поро (710 м);
  • на півдні розташоване високогірне плато Аспромонте, найвища вершина якого – гора Монтальто (або, як її ще називають, Кокуцца) – у висоту сягає 1955 м.

Річки та озера[ред.ред. код]

Річки Калабрії короткі через те, що її територія – це довгий і вузький за конфігурацією півострів, який перетинають гірські хребти. Найдовші річки – Краті й Нето, що впадають в Іонічне море. Коротші річки – Тріонто, Тасіна і Корачі, Амато-іль-Муконо, що беруть початок на нагір'ї Сила, і річки Савуто і Лао, що беруть початок на плато Полліно.

У Калабрії багато дрібних штучних озер, більшість яких розташована на нагір'ї Сила. Це – Амполліно, Арво, Чечіта і Анджітола.

Історія[ред.ред. код]

Найдавнішими відомими науці поселенцями Калабрії вважаються осілі тут племена осків і самнитів. Вони є предками населення сусіднього регіону, Базилікати (давня назва – Луканії). Так жителі Базилікати звуть себе й донині.

З VIII століття до н. е. Калабрія була колонізована греками. Її міста, такі як Сибарис, Кротон і Локрі Епізефірскі, були одними з найбільших міст Великої Греції. Греки й дали регіону назву від слів «калон-Бріоні», якими вони позначали родючі землі.

Завоювання Калабрії римлянами в III столітті до н. е. призвело до її занепаду. В період раннього Середньовіччя в Калабрії була поширена малярія, особливо в заболочених районах. На її береги часто здійснювалися піратські набіги. Під час Готських воєн Калабрія була спустошена. Тут, як і в усій Італії, тоді панували імператори Візантії.

1061 року Калабрія була завойована норманами – так тоді називали вікінгів, які перейшли в католицтво. Ватажками норманів були Робер Гюіскар (Роберто Гуіскардо) і Роже (Руджеро) Бос. За їх панування було утворено Королівство Сицилія, до складу якого увійшла і Калабрія. Подальша історія Калабрії була пов'язана з історією цього королівства. Спочатку тут панувала династія Гогенштауфенів (Штауфенів). Потім влада перейшла до Анжуйскої династії французького походження, якій протистояла династія арагонських королів. У результаті боротьби територія була розділена на два королівства, в одне з яких, Неаполітанське, увійшла Калабрія. З XV по XIX століття на її узбережжя часто нападали турки та бербери.

Під час революційного руху за об'єднання Італії (Рісорджіменто) тут, в горах Аспромонте, бився і був поранений Гарібальді.

Останній період історії провінції тісно пов'язаний з утворенням єдиного Італійського королівства і встановленням республіки. Аж до XX століття Калабрія залишалася частиною відсталого в економічному відношенні аграрного півдня країни.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Демографічний баланс, червень 2012. ISTAT. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2013-02-26. (італ.)


Flag of Basilicata.svg Базиліката затока Таранто
Тірренське море Gray compass rose.svg Іонічне море
Мессвнська протока Іонічне море Іонічне море