Калагарівка

село Калагарівка
Герб	Прапор
	Село Калагарівка. По центру церква Введення в храм Пресвятої БогородиціСело Калагарівка. По центру церква Введення в храм Пресвятої Богородиці
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Тер. громада	Гримайлівська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA61060110080071097
Основні дані
Засноване	1581
Населення	425
Територія	1.540 км²
Густота населення	444.81 осіб/км²
Поштовий індекс	48233
Телефонний код	+380 3557
Географічні дані
Географічні координати	49°15′18″ пн. ш. 26°14′29″ сх. д. / 49.25500° пн. ш. 26.24139° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	251 м
Водойми	Збруч
Відстань до; районного центру	32 км
Найближча залізнична станція	Гримайлів
Відстань до; залізничної станції	23 км
Місцева влада
Адреса ради	48210, Тернопільська обл, Чортківський р-н, селище Гримайлів, вул. Мазепи, буд. 8
Карта
	Калагарівка
	Калагарівка
Мапа
	Калагарівка у Вікісховищі

Калага́рівка — село в Україні, у Гримайлівській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на сході району, на правому березі річки Збруч (на лівому березі сусідом Калагарівки є селище Сатанів). До 2020 центр сільради, якій були підпорядковані села Волиця та Крутилів. До Калагарівки приєднано хутір Чехова.

Історія

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської та давньоруської культур.

Перша писемна згадка — 1560.

1 серпня 1934 року село увійшло до складу новоутвореної сільської гміни Красне Скалатського повіту^[2].

До 1939 року діяли «Просвіта» та інші українські товариства.

1947 року ланковому місцевого колгоспу імені Сталіна Петрові Бабію першому в історії комсомольської організації Тернопільської області надали звання Героя Соціалістичної Праці. Бабій зібрав по 619 центнерів цукрових буряків з гектара на площі 2 гектари ^[3]^[4].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Гримайлівської селищної громади^[5].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Гусятинського району, село увійшло до складу новоутвореного Чортківського району^[6].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[7]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	684	99.85%
білоруська	1	0.15%
Усього	685	100%

Символіка

Затверджений 23 жовтня 2020р. рішенням №1303 XLII сесії сільської ради VII скликання. Автори - В.М.Напиткін, С.В.Ткачов, К.М.Богатов.

Герб

Щит перетятий хвилясто зеленим і срібним, у першій частині три срібні квітки яблуні, одна і дві, у другій червона мурована стіна з відчиненою брамою, у брамі чорний смолоскип із золотим полум'ям з червоною облямівкою. Унизу картуша напис "КАЛАГАРІВКА" і рік першої згадки "1560".

Герб означає розташування в Медоборах біля річки Збруч, сади біля села, а також легенду про підземний хід до Сатанова.

Прапор

Квадратне полотнище, розділене хвилястою горизонтальною смужкою на три частини – зелену, білу і муровану червону (57:6:57). На верхній смузі три білі квітки яблуні в горизонтальний ряд.

Пам'ятки та пам'ятники

Є церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (1920, ПЦУ).

Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1967), насипано символічну могилу борцям за волю України (1992).

За переказами, у селі є льох, з якого починається підземний хід, що веде на лівий берег Збруча — до Сатанівської фортеці ^[8].

Дерев'яна церква 1784 року. Польська поштівка.
Краєвид на Калагарівку з Сатанова. Зліва водяний млин.
Панорама Калагарівки

Соціальна сфера

Працюють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку.

Охорона природи

Село межує з національним природним парком «Подільські Товтри».

Відомі мешканці

Уродженці

Гук Іван Тимофійович — лікар-уролог Черкаської обласної лікарні, Заслужений лікар України, Почесний громадянин міста Черкаси.
Володимир Шиманський - художник -аматор^[9]

Примітки

↑ weather.in.ua
↑ Dz.U. 1934 nr 69 poz. 666. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lipca 1934 r. o podziale powiatu skałackiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie (PDF).
↑ Тернопільська область після війни. Архів оригіналу за 15 квітня 2010. Процитовано 3 липня 2010.
↑ Івасюта М. К. Нариси історії колгоспного виробництва в західних областях Української РСР. — К.: Видавництво Академії наук Української РСР, 1962. — С. 119—120.
↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
↑ Колесниченко Тетяна. Великий льох. На подвір'ї звичайної селянської хати схований хід у Сатанівську фортецю. Архів оригіналу за 31 грудня 2011. Процитовано 3 липня 2010.
↑ Калагарівка. castles.com.ua. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 16 травня 2021.

Література

В. Гаджук, В. Уніят, В. Щавінський Калагарівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 62—64. — ISBN 978-966-457-228-3.
В. Гаджук, В. Уніят, о. М. Шаварин. Калагарівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 12. — ISBN 966-528-199-2.
Калагарівка [Текст] // Шляхами Золотого Поділля / Наукове товариство імені Шевченка ; редкол.: Р. Миколаєвич, П. Гайда, М. Кінасевич та ін. — Філядельфія, 1983. — Т. 3 : Тернопільщина і Скалатщина : Регіональний Історично-Мемуарний Збірник. — С. 514-515.
І ми там були - мед пили [Текст] : Компанія "Мрія" на Гусятинщині провела родинний медовий фестиваль "Свято файних мрій" / В. Баца // Вільне життя плюс. — 2018. — № 74 (26 верес.). — С. 1, 2 : фот. кол.
Kałaharówka, z Wychwatańcami i Kręciłowem, wieś w pow. skałackim // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 717. (пол.)
Звідтам, де ріжкаті панують (лист із Калагарівки від 17 лютого 1922 року) // Свобода. — 1922. — 27 березня. — С. 3.

Посилання

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] weather.in.ua

[2] Dz.U. 1934 nr 69 poz. 666. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lipca 1934 r. o podziale powiatu skałackiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie (PDF).

[3] Тернопільська область після війни. Архів оригіналу за 15 квітня 2010. Процитовано 3 липня 2010.

[4] Івасюта М. К. Нариси історії колгоспного виробництва в західних областях Української РСР. — К.: Видавництво Академії наук Української РСР, 1962. — С. 119—120.

[5] Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.

[6] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[ukr-socialdata-mova-2001-7] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[8] Колесниченко Тетяна. Великий льох. На подвір'ї звичайної селянської хати схований хід у Сатанівську фортецю. Архів оригіналу за 31 грудня 2011. Процитовано 3 липня 2010.

[9] Калагарівка. castles.com.ua. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 16 травня 2021.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]