Калао короткочубий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Калао короткочубий
Two Bushy-crested Hornbills (Anorrhinus galeritus) in a tree.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Bucerotiformes
Родина: Птахи-носороги (Bucerotidae)
Рід: Короткочубий калао (Anorrhinus)
Вид: Калао короткочубий
Anorrhinus galeritus
(Temminck, 1831)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Anorrhinus galeritus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Anorrhinus galeritus
EOL logo.svg EOL: 1047990
ITIS logo.svg ITIS: 554430
IUCN logo.svg МСОП: 22682485
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 866357

Калао короткочубий[2] (Anorrhinus galeritus) — вид птахів родини птахів-носорогів (Bucerotidae).

Поширення[ред. | ред. код]

Ареал виду тягнеться від крайнього півдня М'янми та південного Таїланду через Малайський півострів до Борнео, Суматри й острова Натуна (Індонезія) та Брунею. Його природне середовище проживання — субтропічні або тропічні вологі низовинні ліси.

Опис[ред. | ред. код]

Птах завдовжки 65–70 см, вага 1134—1247 г. Шолом має дуже особливу форму. Починається з середини щелепи, поступово піднімається по коловій кривій, а потім опускається до верхньої частини черепа. У самців шкіра навколо очей, щоки і горло світло-блакитні. Голова покрита довгим темно-зеленим гребнем. Задня частина шиї і накидка також темно-зелені зі світлими краями. Вторинні покриви бронзово-зелені з помітними білуватими краями. Інша частина тіла світло-коричнева, оскільки більшість пір'я облямована замшою. Хвіст на дві третини своєї довжини блакитно-білий. Кінцева частина темно-зелена. Дзьоб, лапи, ступні і нігті чорні. Райдужка червона, брови забарвлені чорно-білими. Самиця практично ідентична самцю, за винятком двох деталей: коротшого і менш округлого шолома та голої шкіри на горлі жовтого кольору.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Стадний птах. Він шукає їжу групами по 6-10 особин, рідше по 20, літаючи під пологом лісу і короткі відвідини дерев. Ці групи розпадаються на менші підрозділи, коли не вистачає ресурсів. Він є переважно плодоїдним, але також їсть комах, ящірок і жаб.

Цей вид може розмножуватися в будь-який час року, за умови достатньої кількості їжі. Залежно від наявності ресурсів він може відкладати два виводки на рік або лише один виводок на два роки. Розмноження кооперативне, оскільки пара отримує допомогу численних помічників. Вся група сідає на одне дерево, кричачи, щоб повідомити про володіння територією і допомагати гніздовій парі будувати гніздо, закривати вхід і годувати молодняк. Розмножується лише одна пара у зграї, а супутніми є переважно самці. Гніздо розташоване в природній порожнині дерева на висоті від 10 до 25 метрів над землею. Виводок складається з 2-3 яєць, які висиджуються приблизно 30 днів. Пташенята народжуються голими. Самицю і молодняк годують усією групою, майже завжди відригованим кормом. Молодняк покидає гніздо протягом 60 днів. Їм передує самиця, яка виходить з порожнини на тиждень раніше. Звільнившись, діти залишаються в сімейній групі щонайменше на 5 місяців.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2020). Anorrhinus galeritus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.1) (англ.) 5 березня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.