Калварійське самоврядування
| Калварійське самоврядування | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
лит. Kalvarijos savivaldybė | |||||
| |||||
| |||||
| Адм. центр | Калварія | ||||
| Країна |  Литва
| ||||
| |||||
| Населення | |||||
| - повне | 9913 осіб (1 січня 2023)[1] | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 441 км² | ||||
| Дата заснування | 2000 | ||||
| Вебсайт | kalvarija.lt | ||||
| Код ISO 3166-2 | LT-14 | ||||
| |||||
| |||||
| |||||
| |||||
Калварійське самоврядування (лит. Kalvarijos savivaldybė) — адміністративна одиниця в Маріямпольському повіті Литви. Утворене в 2000 році на частині територій Маріямпольского і Вілкавішкіського районів.
Населені пункти[ред. | ред. код]
- 1 місто — Калварія;
- 172 села.
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
Поділяється на 4 староства: Акменянське, Кальварійське, Любавське, Сангрудське.
Чисельність населення (2001):
- Калварія — 5 090
- Юнгенай — 929
- Юсевішяй — 421
- Сангруда — 411
- Мікалаука — 312
- Любавас — 300
- Суснінкай — 275
- Брукан — 269
- Моцкай — 269
- Сеною-Радішке — 258
Археологія[ред. | ред. код]
Добре збережений скелет чоловіка 25-30 років (Turlojiske man) свідчить про заселення цієї території в епоху раннього неоліту представниками Нарвської культури (Nemunas-Narva culture)[2]. У бронзову добу на поселеннях Turlojiske 1 і Turlojiske 4 вирощували просо (вид Panicum miliaceum )[3]. У чоловіка (RISE59), що жив на території нинішньої Сувальщини приблизно 908—485 років до н. е., була визначена Y-хромосомна гаплогрупа R1a (субклада R1a1a1-M756)[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Resident population by administrative territory at the beginning of the year — State Data Agency of Lithuania, 2023.
- ↑ Jankauskas R. Traumatic lesions in human osteological remains from Neolithic Lithuania, 1995. Архів оригіналу за 12 листопада 2016. Процитовано 21 квітня 2019.
- ↑ Ron Pinhasi, Jay T. Stock. Human Bioarchaeology of the Transition to Agriculture // 3.3.1 The Baltic Region. Архів оригіналу за 12 листопада 2016. Процитовано 21 квітня 2019.
- ↑ Y haplogroups for prehistoric Eurasian genomes. Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 21 квітня 2019.