Калинський Тимофій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тимофій Калинський
Народився бл. 1-ї пол. 1740-х рр.
Помер після 1808
Національність українець
Місце проживання Гетьманщина
Діяльність полеміст, художник
Відомий завдяки керівник козацьких автономістів
Alma mater Київська духовна академія
Титул Титулярний радник
Конфесія православний

Тимофій Калинський (бл. 1-ї пол. 1740-х рр.— після 1808[1]) — український політичний і громадський діяч 18 століття, історик, полеміст, художник. Походив з козацької старшини, член таємного Новгород-Сіверського патріотичного гуртка. Дворянин 9-го рангу, титулярний радник.

Короткі відомості[ред. | ред. код]

Калинський був одним з провідників козацького націоналізму, поборником автономії Гетьманщини, одним з керівників руху за визнання українських козацьких рангів рівносильними аналогами російських імперських рангів.

Калинський був автором необулікованого трактату, «Мнение о малороссийских чинах и о их преимуществе, а равно и о разборе их доказательств о дворянстве по службе и чинам их для внесення в Родословную дворянскую книгу и в какую именно оной часть». Він запевняв, що ще з 16 століття козацька старшина мала статус шляхти і більші права, ніж російське дворянство. Оскільки не лише старшина, але цілий козацький стан розглядався ним як «лицарський орден з шляхетським статусом», він відповідав російському дворянству. Калинський прирівнював козацьких сотників до московських воєвод, а генеральну старшину до думних бояр. Гетьман був фактичним сувереном, а його ранг рівнявся генерал-фельдмаршалу.[2]

На комісії полтавської козацької шляхти 1808 року Калинський виступив з новою полемічною працею «Примечания о малороссийском дворянстве». Це було фундаментальне обґрунтування прав української знаті, в якому ньому перелічувалися всі права і привілеї, даровані монархами від часів Сигізмунда Августа до Катерини II, цитувалися всі відповідні статті Литовського статуту, а також договори різних гетьманів. На відміну від попереднього трактату, Калинський більш не пропонував, щоб кожний козацький ранг прирівнювався до особливого російського; натомість, всі українські ранги слід було просто ввести у дворянство, генеральну старшину і полковників внести в шосту частину Родословної книги, полкову старшину — в третю, а сотників — у другу.[2]

Окрім громадсько-політичної діяльності Калинський займався малюванням. Протягом 17781782 років він виконав близько 30 малюнків із зображенням представників різних станів козацької Гетьманщини. З 1782 року Калинський жив у селі Андріївці на Чернігівщині, де познайомився з місцевим генерал-майором у відставці, істориком і топографом Олександром Рігельманом. Останній написав у 17851786 роках «Літописне повіствування про Малу Росію, її народ і козаків узагалі», яке прикрасили роботи Калинського. Праця вийшла у світ у 1847 році, у Москві.

Галерея[ред. | ред. код]

Малюнки з «Літописної оповіді про Малу Росію…» О. Рігельмана.

Праці[ред. | ред. код]

  • «Мнение о малороссийских чинах и о их преимуществе, а равно и о разборе их доказательств о дворянстве по службе и чинам их для внесення в Родословную дворянскую книгу и в какую именно оной часть» (1805 ?)
  • «Примечания о малороссийском дворянстве» (1808)
  • Бантиш-Каменский Д. Н. «История Малой России» (1830, ілюстратор)
  • Рігельман О. І. «Літописна оповідь про Малу Росію та її народ і козаків узагалі» (1786, ілюстратор)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. КАЛИНСЬКИЙ Тимофій Васильович. Енциклопедія історії України. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 29 березня 2016. 
  2. а б Когут З. Російський централізм і українська автономія: Ліквідація Гетьманщини, 1760—1830.— К.: Основи, 1996.— Розділ 8.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Дисертації[ред. | ред. код]

  • Дячук Л. Історико-правові записки українського дворянства (кінця XVIII — поч. XIX ст.) як пам'ятки історичної думки. (Автореф. дис… канд. іст. наук: 07.00.06)

Посилання[ред. | ред. код]