Калитвинцев Юрій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Юрій Калитвинцев
Юрій Калитвинцев
Особисті дані
Повне ім'я Юрій Миколайович Калитвинцев
Народження 5 травня 1968(1968-05-05) (53 роки)
  Волгоград, Російська РФСР, СРСР
Зріст 175 см
Вага 73 кг
Громадянство Україна Україна
Росія Росія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1985—1986
1986—1988
1988—1991
1992—1993
1993—1994
1994
1994—1999
1998—1999
2000
СРСР «Ротор» (Волгоград)
СРСР СКА (Ростов-на-Дону)
СРСР «Ротор» (Волгоград)
Росія «Динамо» (Москва)
  Росія «Динамо-д»
Росія «Локомотив» НН
Україна «Динамо» (Київ)
Туреччина «Трабзонспор»
Україна ЦСКА (Київ)
9 (0)
60 (6)
89 (20)
48 (8)
4 (3)
18 (8)
93 (20)
14 (1)
10 (1)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1995—1999  Україна 22 (1)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2001—2002
2003—2005
2005—2007
2007—2009
2009
2010—2011
2013—2014
2016—2017
2021
2021—
Україна «Закарпаття»
Україна Україна (U-19)
Україна Україна (U-17)
Україна «Динамо-2» (Київ)
Україна Україна (U-19)
Україна Україна
Росія «Волга» НН
Росія «Динамо» (Москва)
Україна «Олімпік»
Україна «Полісся»
Звання, нагороди
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ю́рій Микола́йович Кали́твинцев (рос. Юрий Николаевич Калитвинцев, нар.. 5 травня 1968, Волгоград) — російський і український футболіст (півзахисник) і футбольний тренер. Майстер спорту України міжнародного класу (1999)[1].

З 15 червня 2021 року — головний тренер клубу «Полісся» (Житомир).

Кар'єра футболіста[ред. | ред. код]

У чемпіонатах СРСР виступав за волгоградський «Ротор» (1985―1986, 1988―1991) і ростовський СКА (1986-1988, під час перебування на армійській службі).

В кінці 1991 перейшов у московське «Динамо», у складі якого двічі став бронзовим призером чемпіонату Росії (1992, 1993). Початок сезону 1994 року відіграв у дублі «Динамо» в третій лізі, а залишок сезону - в нижньогородському «Локомотиві». Незважаючи на отриманий в кінці сезону у матчі з владикавказьким «Спартаком» перелом ноги, був запрошений у київське «Динамо» президентом клубу Григорієм Суркісом, відхиливши пропозицію московського «Торпедо». В київському «Динамо» Юрій Калитвинцев став диспетчером команди, через нього значною мірою будувалася відроджена гра, «Динамо» знову серйозно вийшло на європейську арену.

Після звинувачень Валерія Лобановського в програші чвертьфінального матчу Ліги Чемпіонів туринському «Ювентусу» у 1998 році перейшов в турецький «Трабзонспор», але залишив команду через декілька місяців через невиплати зарплати. Кар'єру футболіста закінчив у 2000 році в київському ЦСКА.

За збірну України провів 22 матчі, забив один гол, змінивши російське громадянство на українське.

Тренерська робота[ред. | ред. код]

Як тренер починав працювати у клубі «Закарпаття» (Ужгород) (2001―2002) і з юнацькою збірною України (2003―2006).

З 2007 року тренував спільно з Геннадієм Литовченком команду «Динамо-2» (Київ), що виступала у першій лізі.

Очолювана Юрієм Калитвинцевим юнацька збірна України віком до 19 років (U-19) 2 серпня 2009 року стала чемпіоном Європи, перемігши у фіналі в Донецьку англійців з рахунком 2:0.

1 лютого 2010 року призначений асистентом нового головного тренера національної збірної України Мирона Маркевича[2].

25 серпня 2010 року Юрій Калитвинцев призначений виконувачем обов'язків головного тренера національної збірної України з футболу[3].

6 червня 2016 року був обраний радою директорів головним тренером московського футбольного клубу «Динамо»[4].

25 лютого 2021 року став новим головним тренером донецького «Олімпіка»[5]. Проте вже 3 травня 2021 року на офіційному сайті клубу та в ЗМІ з'явилося повідомлення про те, що спеціаліста звільнено з посади головного тренера через незадовільні результати команди[6][7][8]. Разом із тренером команду покинув його тренерський штаб. При Калитвинцеві «Олімпік» переміг лише в одному матчі, один матч звів до нічиєї та програв вісім протистоянь.

З 15 червня 2021 року став головним тренером клубу «Полісся» (Житомир)[9].

Досягнення[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Футбольные легенды Украины. Часть ІІІ. СПОРТ.UA (рос.). Процитовано 31 липня 2021. 
  2. Новим головним тренером збірної України став Мирон Маркевич
  3. Збірну довірили Калитвинцеву
  4. ​Екс-тренер збірної України став тренером московського Динамо. ukranews.com. Українські новини. 6 червня 2016. 
  5. ОФІЦІЙНО. Калитвинцев — головний тренер Олімпіка
  6. Клуб УПЛ звільнив тренера, який був футболістом Динамо. www.unian.ua (укр.). Процитовано 4 травня 2021. 
  7. Юрий Калитвинцев покинул Олимпик. ФК Олимпик (рос.). Процитовано 4 травня 2021. 
  8. Офіційно: Олімпік вдруге за сезон звільнив головного тренера. Телеканал Футбол (укр.). Процитовано 4 травня 2021. 
  9. Юрій Калитвинцев - новий головний тренер ФК "Полісся". polissyafc.com. Процитовано 31 липня 2021. 
  10. Указ Президента України № 59/98 від 27 січня 1998 г.
  11. Указ Президента України № 697/2006 від 19 серпня 2006 г.
  12. Указ Президента України № 1094/2011 від 1 грудня 2011 г. Архів оригіналу за 28 листопада 2012. Процитовано 29 квітня 2012. 

Посилання[ред. | ред. код]