Калитвинцев Юрій Миколайович
Юрій Калитвинцев | ||
Особисті дані | ||
---|---|---|
Повне ім'я | Юрій Миколайович Калитвинцев | |
Народження | 5 травня 1968 (52 роки) | |
Волгоград, Російська РФСР, СРСР | ||
Зріст | 175 см | |
Вага | 73 кг | |
Громадянство | ![]() ![]() | |
Позиція | півзахисник | |
Професіональні клуби* | ||
Роки | Клуб | Ігри (голи) |
1985—1986 1986—1988 1988—1991 1992—1993 1993—1994 1994 1994—1999 1998—1999 2000 |
![]() ![]() ![]() ![]() → ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
9 (0) 60 (6) 89 (20) 48 (8) 4 (3) 18 (8) 93 (20) 14 (1) 10 (1) |
Національна збірна | ||
Роки | Збірна | Ігри (голи) |
1995—1999 | ![]() |
22 (1) |
Тренерська діяльність** | ||
Сезони | Команда | Місце |
2001—2002 2003—2005 2005—2007 2007—2009 2009 2010—2011 2013—2014 2016—2017 2021 |
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() { ![]() ![]() ![]() ![]() |
|
Звання, нагороди | ||
Нагороди | ||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||
** Тільки на посаді головного тренера. | ||
Ю́рій Микола́йович Кали́твинцев (рос. Юрий Николаевич Калитвинцев, нар.. 5 травня 1968, Волгоград) — російський і український футболіст (півзахисник) і головний тренер донецького «Олімпіка». Майстер спорту міжнародного класу (1988).
Кар'єра футболіста[ред. | ред. код]
У чемпіонатах СРСР виступав за Волгоградський «Ротор» (1985-1986, 1988-1991) і ростовський СКА (1986-1988, під час перебування на армійській службі).
В кінці 1991 перейшов у московське «Динамо», у складі якого двічі став бронзовим призером чемпіонату Росії (1992, 1993). Початок сезону-1994 відіграв в дубль «Динамо» в третій лізі, а залишок сезону - в нижньогородському «Локомотиві». Незважаючи на отриманий в кінці сезону у матчі з владикавказьким «Спартаком» перелом ноги, був запрошений у київське «Динамо» президентом клубу Григорієм Суркісом, відхиливши пропозицію московського «Торпедо». В київському «Динамо» Юрій Калитвинцев став диспетчером команди, через нього значною мірою будувалася відроджена гра, «Динамо» знову серйозно вийшло на європейську арену.
Після звинувачень Валерія Лобановського в програші чвертьфінального матчу Ліги Чемпіонів туринському «Ювентусу» у 1998 році перейшов в турецький «Трабзонспор», але залишив команду через декілька місяців через невиплати зарплати. Кар'єру футболіста закінчив у 2000 році в київському ЦСКА.
За збірну України провів 22 матчі, забив один гол, змінивши російське громадянство на українське.
Тренерська робота[ред. | ред. код]
Як тренер працював з клубом «Закарпаття» (Ужгород) (2001-2002) і з юнацькою збірною України (2003-2006).
З 2007 року тренував спільно з Геннадієм Литовченком команду «Динамо-2» (Київ), що виступала у першій лізі.
Очолювана Юрієм Калитвинцевим юнацька збірна України віком до 19 років (U19) 2 серпня 2009 року стала чемпіоном Європи, перемігши у фіналі в Донецьку англійців з рахунком 2:0.
1 лютого 2010 року призначений асистентом нового головного тренера національної збірної України Мирона Маркевича.[1].
25 серпня 2010 року Юрій Калитвинцев призначений виконувачем обов'язків головного тренера національної збірної України з футболу [2].
6 червня 2016 року Рада директорів московського футбольного клубу «Динамо» обрала головним тренером команди Юрія Калитвинцева[3].
25 лютого 2021 року новим головним тренером донецького «Олімпіка» став Юрій Калитвинцев.[4].
Досягнення[ред. | ред. код]
- Чотириразовий чемпіон України (1995—1998).
- Дворазовий володар Кубка України (1996, 1998).
- Дворазовий володар Кубка чемпіонів Співдружності (1997, 1998).
- Двічі потрапляв у список 33 найкращих футболістів чемпіонату Росії (1992, 2 місце; 1994, 3 місце).
- Володар нагороди український футболіст року (1995); третє місце (1997).
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден «За заслуги» III (1998)[5], III (2006)[6] и II (2011)[7] ступенів.
Виноски[ред. | ред. код]
- ↑ Новим головним тренером збірної України став Мирон Маркевич
- ↑ Збірну довірили Калитвинцеву
- ↑ Екс-тренер збірної України став тренером московського Динамо. ukranews.com. Українські новини. 2016-06-06.
- ↑ ОФІЦІЙНО. Калитвинцев – головний тренер Олімпіка
- ↑ Указ Президента України № 59/98 від 27 січня 1998 г.
- ↑ Указ Президента України № 697/2006 від 19 серпня 2006 г.
- ↑ Указ Президента України № 1094/2011 від 1 грудня 2011 г. Архів оригіналу за 28 листопад 2012. Процитовано 29 квітень 2012.
Посилання[ред. | ред. код]
- Реєстр матчів гравця на офіційному сайті ФФУ
- "Запрошували у Ліверпуль". Юрій Калітвінцев мав три розкішні пропозиції з Англії – сумний фініш капітана збірної України
- Статистика на сайті КЛИСФ (рос.)
- Виступи за збірну на сайті «Футбольная Украина» (рос.)
- Статистика на сайті «National Football Teams» (англ.)
|
|
|
|
|
- Народились 5 травня
- Народились 1968
- Кавалери ордена «За заслуги» II ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Тренери ФК «Говерла»
- Тренери ФК «Динамо» Москва
- Тренери ФК «Олімпік» Донецьк
- Уродженці Волгограда
- Радянські футболісти
- Майстри спорту СРСР міжнародного класу
- Російські футболісти
- Українські футболісти
- Гравці збірної України з футболу
- Капітани збірної України з футболу
- Футболісти «Динамо» (Київ)
- Футболісти ЦСКА (Київ)
- Футболісти «Ротора»
- Футболісти СКА (Ростов-на-Дону)
- Футболісти «Динамо» (Москва)
- Футболісти «Локомотива» (Нижній Новгород)
- Футболісти «Трабзонспора»
- Українські футбольні легіонери
- Футбольні легіонери в Туреччині
- Шульги
- Українські футбольні тренери
- Тренери збірної України з футболу
- Тренери ФК «Волга» Нижній Новгород
- Натуралізовані громадяни України
- Українські футбольні тренери-легіонери