Калитко Катерина Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Калитко Катерина Олександрівна
Kateryna Kalytko in 2019.jpg
Народилася 8 березня 1982(1982-03-08) (37 років)
Вінниця, Українська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність письменниця, поетеса, перекладачка
Alma mater Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Мова творів українська
Сайт: kkateryna.wordpress.com

Калитко Катерина Олександрівна у Вікісховищі?

Катери́на Олекса́ндрівна Калитко́ (нар. 8 березня 1982(19820308)) — українська поетеса, перекладачка, авторка поетичних збірок і прозових творів. Член НСПУ (2000)[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася у м. Вінниця, де й закінчила середню школу. У 1999—2005 роках студіювала політологію та журналістику в Києво-Могилянський академії. Зараз живе і працює у Вінниці та в Сараєві[2].

Творчість[ред. | ред. код]

Катерина Калитко. 2017

Твори Катерини Калитко друкувалися в періодиці, зокрема у журналах «Світо-Вид», «Українські проблеми», «Молода Україна», «Кур'єр Кривбасу», «Radar», з'являлися в антологіях та альманахах: «Привітання життя», «Гранослов», «Початки. Антологія молодої поезії» (1998), «Молоде вино» (2000), «Колекція» (2001), «Українська поезія ХХ ст.» (2001), «Багатоголосся. Подільська поезія ХХ ст.» (2002), «Найкращі вірші про кохання. Чоловічий примірник» (2007), «Дві тонни» (2007), «Чорне і червоне: Сто українських поеток ХХ сторіччя» (2011), «М'якуш. Антологія української смакової поезії» (2012) та інших.

У 17-річному віці перемогла в поетичному конкурсі «Гранослов» (1999). Лауреатка конкурсів «Гранослов» та «Привітання життя» ім. Богдана-Ігоря Антонича, конкурсу читаної поезії «Молоде вино», конкурсу видавництва «Смолоскип» та літературної премії «Благовіст».

У 2017 році книжка Катерини Калитко «Земля Загублених, або Маленькі страшні казки», що вийшла у «Видавництві Старого Лева», була відзначена премією «Книга року Бі-Бі-Сі — 2017»[3].

Бібліографія[ред. | ред. код]

Авторка поетичних збірок[ред. | ред. код]

Прозова творчість[ред. | ред. код]

У 2007 році опублікувала книжку малої прози «М.істерія» у співпраці з київським видавництвом «Факт»[5].

У 2017 році у «Видавництві Старого Лева» вийшла збірка короткої прози «Земля Загублених, або Маленькі страшні казки»[6].

Переклади іншими мовами[ред. | ред. код]

Окремі твори Катерини Калитко перекладені англійською, німецькою, польською, вірменською, литовською, словенською, сербською, болгарською, італійською та на іврит. Збірка віршів «Золото, смирна і мед» вийшла 2014 року в Ізраїлі (переклад на іврит Антона Паперного).

Відзнаки[ред. | ред. код]

Стипендіатка письменницької програми Центральноєвропейської ініціативи Fellowship[7].

У вересні 2016 року отримала Кришталеву премію Вілениці[8] від міжнародного фестивалю Vilenica International Literary Festival.

У листопаді 2017 року отримала літературну премію імені Джозефа Конрада-Коженьовського від Польського інституту у Києві[9]. Премія присуджується українському письменникові/письменниці віком до 40 років, незалежно від місця його/її проживання, прижиттєво, за прозову україномовну творчість, що порушує актуальні теми, змушує до рефлексії, розширює знання про інші культури. Переможницю обрало польсько-українське журі у складі Катажини Вензовської, Богдана Задури, Віталія Сича, Євгенія Стасіневича та Ганни Улюри з-поміж 22 кандидатів, яких номінували українські та закордонні культурні інституції, видавництва та приватні особи. Окрім нагороди в 3000 євро від Польського Інституту, переможниця отримала можливість піврічного стажування в Польщі в рамках стипендіальної програми Міністра культури і національної спадщини Республіки Польща «GAUDE POLONIA».

Перекладацька діяльність[ред. | ред. код]

Досліджує та перекладає сучасну літературу Боснії і Герцеговини. Цикли оповідань Міленка Єрговича, Сніжани Мулич, Семездина Мехмедіновича, Ламії Бегагич та інших друкувалися в часописі «Кур'єр Кривбасу» в рамках авторської перекладної рубрики «Контурна карта». Добірки віршів Міленка Єрговича та Стевана Тонтича з'явилися в електронному часописі «Alarum»[10][11].

Окремими книжками виходили переклади:

За свої переклади відзначена премією часопису «Кур'єр Кривбасу» та перекладацькою премією METAPHORA.[12]

У грудні 2017 року незалежне видавництво «Круговерть» видало культовий роман письменника боснійського походження Меші Селімовича «Дервіш і смерть» у перекладі Катерини Калитко[13].

У травні 2018 року у «Видавництві Старого Лева» вийшов черговий переклад боснійського і хорватського письменника Міленка Єрговича, виконаний Катериною Калитко — збірка із 16 оповідань «Іншалла, Мадонно, іншалла»[14].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Сучасні письменники України : бібліографічний довідник / упор. Анатолій Гай — Київ : Київське обласне творче об'єднання «Культура» ; Біла Церква : Буква, 2011. — 587 с. — ISBN 978-966-2927-05-6. — С. 187.
  2. Катерина Калитко на мистецько-літературному порталі «Захід — Схід»
  3. «Земля загублених» Катерини Калитко – переможець премії «Книга року ВВС-2017». Видавництво Старого Лева. Процитовано 2017-12-30. 
  4. [1] Автура, сайт. Сезон штормів. 
  5. [2]Катерині Калитко довіряєш із першого разу. 
  6. Земля Загублених, або Маленькі страшні казки. Видавництво Старого Лева. Процитовано 2017-04-18. 
  7. The CEI Fellowship Winner for 2015. Vilenica (en-US). Процитовано 2018-01-08. 
  8. The 2016 Crystal Vilenica Award Winner is Kateryna Kalytko. Vilenica (en-US). Процитовано 2018-01-08. 
  9. Катерина Калитко — лауреатка премії Конрада 2017. ЛітАкцент - світ сучасної літератури (uk-UA). 2017-11-15. Процитовано 2017-12-03. 
  10. [3] Єргович, Міленко. П'ять віршів. 
  11. [4] Тонтич, Стеван. Сараєвський рукопис. 
  12. Вересень | 2014 | Metaphora. www.metaphora.in.ua (uk). Процитовано 2018-01-08. 
  13. Дервіш і смерть - незалежне видавництво Круговерть. www.kruhovert.com (uk). Процитовано 2017-12-03. 
  14. 10 найцікавіших перекладів до Книжкового Арсеналу. bukvoid.com.ua. Процитовано 2018-06-01. 

Посилання[ред. | ред. код]