Калліроя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Калліроя (грец. Καλλιρόη, Καλλῐρόη; лат. Callirhoe, Callirrhoe; походить від грецьких слів «Kallos» — краса та «Roi» — потік, що означає «красивий потік», «прекрасноплинна»[1]) — персонаж давньогрецької міфології, що пов'язаний з плином води та уособлює плинність у міфах різних країв Греції.

У Каллірону був дуже закоханий юнак Корес, жрець Діоніса. Але на його залицяння дівчина не звертала увагу. І тоді, Корес попросив допомоги у Діоніса, щоб Каллірона закохалась у нього.  Її байдужість була настільки сильною, що надіслані чари спрямувались на мешканців Калідона, які почали божеволіти. Щоб врятувати місто від незрозумілої хвороби, необхідно було Коресу вбити кохану. Коли Каллірону привели до вівтаря і Корес наблизився до неї, щоб принести у жертву, він зрозумів, що ніколи не зможе зашкодити їй. Він сам заколов себе клинком ножа і впав біля її ніг. Каллірона побачивши смерть Кореса, відчула як сильно його кохає і, з розпачу, вкоротила собі віку біля джерела, яке пізніше було названо її ім'ям.     

Інше[ред.ред. код]

  • Калліроя, Каллірое — супутник Юпітера;
  • Калліроя (фр. Callirhoé) — балет французького композитора Сесіль Шамінад.
  • Повість про кохання Херея і Каллірої  — роман давньогрецького автора Харитона.
  • Калліроя — твір Моріса Санда з власними малюнками.
  • Калліроя (Callirhoe) — опера, композитор -  Андре Кардинал Детуш, автор лібрето — П'єр-Шарль Рой, заснована на історії «Опис Еллади», Павсаній.
  • Корес і Калліроя (Coresus et Callirhoé) — трагедія, Антуан де Ла-Фосс, 1704.
  • Корес і Калліроя (Верховний жрець Корес приносить себе у жертву заради спасіння Каллірої), картина Жан-Оноре Фрагонар, 1765.
  • Калліроя (лат. Callirhoe) — кратер на планеті Венера
  • Калліроя (лат. Callirhoe) — рослина сімейства Мальв

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Kalliroi or Callirhoe. Greek Names. 2011-11-25. Процитовано 2017-01-11. 
  2. Гесіод. Теогонія, 337, 351. 
  3. Гомер. Гімн до Деметри. 5, 415. 
  4. Гесіод. Теогонія, 283-290, 970. 
  5. Гомер. Іліада (XX, 230–233). 
  6. Аполлодор. Міфологічна бібліотека у 3 томах (ІІ.5.10). 
  7. Ж-К. Словник античної міфології.. litopys.org.ua. Процитовано 2017-01-11. 

Література[ред.ред. код]