Калліроя (океаніда)
| Калліроя | |
|---|---|
_(14751100312).jpg) | |
| Батько | Океан  |
| Мати | Тетія |
| У шлюбі з | Манес |
| Діти | Котис, Атіc, Хіона, Єхидна і Геріон |
Калліроя (або Калліра, Калліргое, Каллірхое) (давньогрецькj.: Καλλιρό, Καλλιρρόη або Καλλιρρόης означає «прекрасна течія» або «прекрасний потік»[1]) — у грецькій міфології одна з Океанід, дочок титанів Океана і Тетії.[2][3]
Калліроя була пов'язана з Хрісаором, Нейлом, Посейдоном і Манесом. Від Хрісаора вона стала матір'ю чудовиськ Геріона[4] і Єхидни[5]. Хіона була її дочкою від єгипетського річкового бога Ніла[6]. Калліроя народила Посейдону Мінія, засновника мінойського Орхомена[7], а від Манеса — Котіса, царя Меонії[8].
Калліроя була наядою, яка стала супутницею Персефони, коли дочку Деметри викрав володар мертвих Аїд[9]. Вона була одним із трьох предків тірійців нарівні з Абарбареєю та Дрозерою[10].
 Калліроя (океаніда) — родовід |
|---|
На її честь названо супутник Юпітера Каллірое.
- ↑ Bane, Theresa (2013). Encyclopedia of Fairies in World Folklore and Mythology. McFarland, Incorporated, Publishers. с. 75. ISBN 9780786471119.
- ↑ Hesiod, Theogony 351
- ↑ Kerényi, Carl (1951). The Gods of the Greeks. London: Thames and Hudson. с. 41.
- ↑ Hesiod, Theogony 287 & 981; Apollodorus, 2.5.10; Hyginus, Fabulae Preface & 151; Stesichorus, fr. 512-513 & 587
- ↑ Hesiod, Theogony 270-300. Хоча Герберт Дженнінгс Роуз просто каже, що «незрозуміло, про яких батьків йдеться», Athanassakis, p. 44, говорить, що Форкіс і Цето — «найбільш вірогідні кандидати в батьки цієї огидної істоти, яка породила цілу низку чудовиськ і бичів». Проблема виникає через неоднозначний референт займенника «вона» у 295-му рядку «Теогонії». Дехто вважає, що під «вона» мається на увазі Каллірою (e.g. Smith "Echidna"; Morford, p. 162), за словами Клея, p. 159 n. 32, «сучасний науковий консенсус» визнає Цето, див., наприклад Gantz, p. 22; Caldwell, pp. 7, 46 295–303; Grimal, "Echidna" p. 143.
- ↑ Servius Commentary on the Aeneid of Virgil, 4.250, ed. by Georgius Thilo
- ↑ Tzetzes on Lycophron, 875
- ↑ Dionysius of Halicarnassus, Roman Antiquities 1.27.1.
- ↑ Homeric Hymn to Demeter 2.417
- ↑ Nonnus, Dionysiaca, 40.535 ff
- Aken, Dr. A.R.A. van. (1961). Elseviers Mythologische Encyclopedie. Amsterdam: Elsevier.
- Apollodorus, The Library with an English Translation by Sir James George Frazer, F.B.A., F.R.S. in 2 Volumes, Cambridge, MA, Harvard University Press; London, William Heinemann Ltd. 1921. ISBN 0-674-99135-4. Online version at the Perseus Digital Library. Greek text available from the same website.
- Bartelink, Dr. G.J.M. (1988). Prisma van de mythologie. Utrecht: Het Spectrum.
- Dionysus of Halicarnassus, Roman Antiquities. English translation by Earnest Cary in the Loeb Classical Library, 7 volumes. Harvard University Press, 1937–1950. Online version at Bill Thayer's Web Site
- Dionysius of Halicarnassus, Antiquitatum Romanarum quae supersunt, Vol I-IV. . Karl Jacoby. In Aedibus B.G. Teubneri. Leipzig. 1885. Greek text available at the Perseus Digital Library.
- Gaius Julius Hyginus, Fabulae from The Myths of Hyginus translated and edited by Mary Grant. University of Kansas Publications in Humanistic Studies. Online version at the Topos Text Project.
- Hesiod, Theogony from The Homeric Hymns and Homerica with an English Translation by Hugh G. Evelyn-White, Cambridge, MA.,Harvard University Press; London, William Heinemann Ltd. 1914. Online version at the Perseus Digital Library. Greek text available from the same website.
- The Homeric Hymns and Homerica with an English Translation by Hugh G. Evelyn-White. Homeric Hymns. Cambridge, MA.,Harvard University Press; London, William Heinemann Ltd. 1914. Online version at the Perseus Digital Library. Greek text available from the same website.
- Kerényi, Carl, The Gods of the Greeks, Thames and Hudson, London, 1951.
- Nonnus of Panopolis, Dionysiaca translated by William Henry Denham Rouse (1863–1950), from the Loeb Classical Library, Cambridge, MA, Harvard University Press, 1940. Online version at the Topos Text Project.
- Nonnus of Panopolis, Dionysiaca. 3 Vols. W.H.D. Rouse. Cambridge, MA., Harvard University Press; London, William Heinemann, Ltd. 1940–1942. Greek text available at the Perseus Digital Library.
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |