Калмиков Валерій Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Калмиков Валерій Дмитрович
Народився 28 серпня 1908(1908-08-28)
Ростов-на-Дону, Область Війська Донського, Російська імперія
Помер 22 березня 1974(1974-03-22) (65 років)
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство Росія Росія, СРСР СРСР
Національність росіянин
Діяльність інженер-механік, політик
Alma mater Московський енергетичний інститут
Знання мов російська
Членство ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Жовтневої Революції медаль «За трудову доблесть» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»
Сталінська премія

Валерій Дмитрович Калмиков (нар. 28 серпня 1908(19080828), Ростов-на-Дону — 22 березня 1974, місто Москва) — радянський державний діяч, міністр радіопромисловості СРСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1956—1961 роках. Член ЦК КПРС у 1961—1974 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 5—8-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (17.06.1961).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині службовця. З 1924 року працював електромонтером в місті Ростові-на-Дону на будівництві індустріального технікуму, одночасно без відриву від виробництва з 1926 по 1929 рік навчався в Ростовському індустріальному технікумі.

З 1929 року — в Москві. У 1929—1933 роках працював майстром, начальником цеху, старшим інженером на заводі «Москабель».

У 1934 році закінчив вечірнє відділення Московського енергетичного інституту імені Молотова.

З 1934 року — інженер-конструктор, у 1935—1942 роках — головний конструктор науково-дослідного інституту (НДІ-100) суднобудівної промисловості.

Член ВКП(б) з 1942 року.

У 1942—1949 роках — директор науково-дослідного інституту (НДІ-100) суднобудівної промисловості. Керував створенням перших зразків радянської радіоелектронної техніки, яка застосовувалася у військово-морському флоті.

У 1949—1951 роках — начальник 4-го Головного управління реактивного озброєння Міністерства суднобудівної промисловості СРСР.

У 1951—1954 роках — заступник начальника 3-го Головного управління при Раді міністрів СРСР.

21 січня 1954 — 14 грудня 1957 року — міністр радіотехнічної промисловості СРСР.

14 грудня 1957 — 13 березня 1963 року — голова Державного комітету Ради міністрів СРСР із радіоелектроніки — міністр СРСР.

За видатні заслуги в створенні зразків ракетної техніки і забезпечення успішного польоту радянської людини в космічний простір Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 червня 1961 року Калмикову Валерію Дмитровичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

13 березня 1963 — 2 березня 1965 року — голова Державного комітету із радіоелектроніки СРСР — міністр СРСР.

2 березня 1965 — 22 березня 1974 року — міністр радіопромисловості СРСР.

Помер 22 березня 1974 року після важкої хвороби. Похований в Москві на Новодівочому цвинтарі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]