Калмицька Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
рос. Калмы́цкая Автоно́мная Сове́тская Социалисти́ческая Респу́блика
калм. Хальмг Автономи Советск Социалистическ Республик

Калмицька Автономна Радянська Соціалістична Республіка
1935, 1958 – 1943 (1947)/1991
Прапор Герб
Прапор Герб
Столиця Еліста
Мови російська, калмицька
Державний устрій Не вказано
Історія
 - Засновано 1935, 1958
 - Ліквідовано 1943 (1947)/1991
Площа
 - 1989 74 731 км2
Населення
 - 1989 322 589 осіб
     Густота Помилка виразу: неочікуване число осіб/км² 
Валюта рубль

Калмицька Автономна Радянська Соціалістична Республіка (Калмицька АРСР, рос. Калмы́цкая Автоно́мная Сове́тская Социалисти́ческая Респу́блика калм. Хальмг Автономи Советск Социалистическ Республик) — автономна республіка у складі РРФСР, що існувала з перервами в 1935–1947 і 1958–1991 роках. У травні 1991 року була перетворена в Калмицьку Радянську Соціалістичну Республіку, а в травні 1992 року — в Республіку Калмикія.

Історія[ред. | ред. код]

Докладніше: Історія Калмикії

Довоєнний період[ред. | ред. код]

Сталінградська область і Калмицька АРСР, 1939

Калмицька АРСР була утворена на підставі постанови Президії ЦВК від 20 жовтня 1935 шляхом перетворення однойменної автономної області. Ухвалення рішення було приурочено до 15-річчя Калмицької автономної області, обґрунтовувалося великими успіхами в економічному і культурному будівництві, підготовкою національних кадрів, здатних керувати соціалістичним господарством і культурним будівництвом республіки. 20 лютого 1936 відбувся І республіканський з'їзд Рад Калмицької АРСР[1].

У 1937 була прийнята Конституція Калмицької АРСР[2]. Постановою ВЦВК від 24.01. 1938 «Про утворення нових улусів (районів) в Калмицькій АРСР» були утворені Яшалтинський (в результаті розукрупнення Західного улусу), Юстинський (в результаті розукрупнення Приволзького улусу), Улан-Хольський район (за рахунок разукрупнения Долбанського і Лаганського улусів), Приютненський і Троїцький (за рахунок ліквідації Центрального улусу), Мало-Дербетовський і Кетченеровський улуси (за рахунок розукрупнення Сарпинського улусу).

У 1939 загальна чисельність населення Калмицької АРСР склала 179,4 тис. осіб[3].

Калмицька АРСР під час Другої Світової війни. Ліквідація АРСР[ред. | ред. код]

У роки Другої Світової війни частина Калмицької АРСР була тимчасово окупована німецько-румунськими військами. Ще до того у нацистській Німеччині було утворено Калмицький національний комітет з числа калмицьких емігрантів-націоналістів, який мав сформувати калмицькі військові частини, вести агітаційну роботу та готувати кадри для управління Калмикією.

10 серпня 1942 німці зайняли райцентр Приютне, а 12 серпня — Елісту. В окупованій Елісті було розміщено спеціальний німецький підрозділ для боротьби з радянськими партизанами і розвідувально-диверсійними групами, на чолі з полковником Вольфом, почалося створення збройних охоронно-поліцейських формувань з тубільців. Сформовані з калмиків збройні формування використовувалися німцями для охорони об'єктів, несення патрульної служби, охорони флангів німецьких підрозділів, ведення розвідки та спостереження, боротьби з радянськими партизанами і розвідувально-диверсійними групами[4], пізніше був сформований Калмицький кавалерійський корпус.

19 листопада 1942 Червона Армія перейшла у наступ.

21 листопада 1942 була захоплена Хулхута, 27 грудня — Яшкуль. 1 січня 1943 ударна група 28-ї армії захопила Еліста і вийшла на рубіж Ремонтне — Приютне, де з'єдналася з частинами 51-ї армії. Незабаром була захоплена вся територія республіки. Під час бойових дій була зруйнована столиця республіки Еліста і улусні центри, господарства 124 колгоспів, 10 радгоспів і 14 МТС, громадські будівлі, майстерні та споруди, школи, лікарні, клуби та будинки культури. Населення республіки приступило до відновлення зруйнованого господарства. Вже до осені 1943 число господарств і підприємств республіки майже досягло довоєнної цифри: 142 колгоспу, 17 МТС, 13 радгоспів, 53 підприємства місцевої промисловості і промислової кооперації[5].

Озброєні групи калмиків, продовжували діяти на території Калмикії після відступу німецьких військ[6][7]. До кінця грудня 1943 ці групи були в основному ліквідовані, продовжували діяти лише 4 групи загальною чисельністю 17 осіб[8].

Відповідно Указу Президії ВР СРСР від 27 грудня 1943 «Про ліквідацію Калмицькій АРСР та утворенню Астраханської області в складі РРФСР» республіка була скасована. Калмицьке населення в ході операції «Улуси» наприкінці 1943 — початку 1944 року було депортовано у східні райони СРСР за звинуваченням у співпраці з гітлерівцями і зраду інтересів Батьківщини[9]. Територія Республіки була розділена між Ставропольським краєм, Астраханською, Ростовською та Сталінградською областями, а столиця — місто Еліста перейменовано в Степовий.

25 лютого 1947 Верховна Рада СРСР виключив згадка про автономію з ст. 22 Конституції СРСР[10].

Відновлення національної автономії[ред. | ред. код]

Відповідно до рішень XX з'їзду КПРС Верховна рада СРСР на Шостій сесії в лютому 1957 затвердила Указ Президії Верховної Ради СРСР від 9 січня 1957 «Про утворення Калмицької автономної області у складі РРФСР»[11].

Калмицька автономна область створювалася в урізаному вигляді на відміну від колишньої території, оскільки частина колишньої території, яка була до репресій, залишилася в складі Астраханської області і Ставропольського краю по теперішній час. Область відновлювалася в зміненому складі (10 сільських районів — Західний, Яшалтинський, Приютненський, Сарпинський, Приозерний, Целінний, Каспійський, Яшкульський, Юстинський, Чорноземельський) з центром у Елісті. Загальна площа дорівнювала 75,9 тис. кв. км. Протягом 1957–1959 рр. з різних районів Сибіру, Середньої Азії і Казахстану в рідний степ повернулося 18158 сімей (72665 осіб)[11].

29 липня 1958 Президія Верховної Ради СРСР ухвалила Рішення про перетворення автономної області в Калмицьку автономну республіку[12]. Населення (за переписом 1959) склало 184,9 тис. чоловік. 28 жовтня 1958 в Елісті в урочистій обстановці відкрилася перша сесія Верховної Ради Калмицької АРСР[11]. 25 грудня того ж року в ст. 22 Конституції СРСР 1936 року було повернуто згадка про автономію[13], а через 2 дні згадка про Калмицьку АРСР було знову включено в ст. 14 конституції РРФСР 1937[14].

18 жовтня 1990 Верховна рада Калмицької АРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет, відповідно до якої АРСР була перетворена в Калмицьку РСР. 24 травня 1991 З'їзд народних депутатів РРФСР затвердив це рішення, внісши поправку до ст. 71 конституції РРФСР 1978 року[15]. Проте, позбавлення Калмикії статусу АРСР суперечило ст. 85 конституції СРСР. Таким чином, до розпаду СРСР дані рішення про змінила статус республіки були сумнівними.

З 16 травня 1992 року — Республіка Калмикія — Хальмг Тангч[16].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. История Калмыкии
  2. История Калмыкии
  3. Калмыцкая Автономная Советская Социалистическая Республика // Демографический энциклопедический словарь / редколл., гл. ред. Д. И. Валентей. М., «Советская энциклопедия», 1985. стр.172-173
  4. Разведшкола № 005 / В. И. Пятницкий; История партизанского движения / И. Г. Старинов. — М., ООО «Издательство АСТ»; Минск, «Харвест», 2005. стр.16-18
  5. История Калмыкии
  6. Разведшкола № 005 / В. И. Пятницкий; История партизанского движения / И. Г. Старинов. — М., ООО «Издательство АСТ»; Минск, «Харвест», 2005. стр.131
  7. В. П. Беляев. В калмыцких степях // Военные контрразведчики. сб., сост. Ю. В. Селиванов. М., Воениздат, 1978. стр.278-288
  8. д.ист. н., проф. К. Н. Максимов. Мифы доктора Долля // «Военно-исторический журнал», № 3, 2011. стр.29-33
  9. История Калмыкии
  10. Закон СССР от 25.02.1947 «Об изменении и дополнении текста Конституции (Основного Закона) СССР» (прекратил действие)
  11. а б в История Калмыкии
  12. Сборник "Промышленность Ставропольского края в архивных документах (1945–1991 гг.)
  13. Закон СССР от 25 декабря 1958 г. «Об утверждении Указов Президиума Верховного Совета СССР „О переименовании Бурят-Монгольской Автономной Советской Социалистической Республики“ и „О преобразовании Калмыцкой автономной области в Калмыцкую Автономную Советскую Социалистическую Республику“ и о внесении изменений в статью 22 Конституции Основного Закона СССР»
  14. Закон РСФСР от 27 декабря 1958 г. «О внесении изменений в статьи 14 и 31 Конституции (Основного Закона) РСФСР»
  15. Закон РСФСР от 24 мая 1991 г. «Об изменениях и дополнениях Конституции (Основного Закона) РСФСР»
  16. Закон Российской Федерации от 21 апреля 1992 года № 2708-I «Об изменениях и дополнениях Конституции (Основного Закона) Российской Советской Федеративной Социалистической Республики». Данный закон вступил в силу с момента опубликования в Российской газете 16 мая 1992 года.