Каломель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Каломель
Calomel-154907.jpg
Структура каломелі
Загальні відомості
Клас мінералу Хлориди
Підклас Ланцюжкові
Група н/д
Генезис Вторинний мінерал
Хімічна формула 2[Hg2Cl2]
Ідентифікація
Колір Білий, жовтувато-сірий до попелясто-сірого, коричневий;
буває безбарвною
Форма кристалів Таблитчасті, призматичні, пірамідальні, ізометричні, часто масивні зернисті агрегати
Сингонія Тетрагональна
Злам Раковистий
Твердість за шкалою Мооса 1.5
Блиск Алмазний
Прозорість Прозора
Колір риски Блідо-жовтий
Питома вага 6.48—7.15

Каломель — пластичний мінерал, дихлорид димеркурію ланцюжкової будови, що містить 84.98% ртуті.

Перша згадка про Каломель була вже в записах 1608 р. Бегіна і 1609 р. Освальда Кролла. Мінерал був відомий древнім тибетцям. Проте науково описаний лише в 1612 році Теодором Туреке де Майерне († 1655), який назвав мінерал "красивий чорний". Назва складається зі стародавніх грецьких слів καλός - "красивий" і μέλας - "чорний" , тому що він стає чорним у реакції з аміаком.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Структура мінералу.

Утворюється при зміні кіноварі, ртутного срібла, амальгами, ртутної бляклої руди, селенового метацинабариту й інших мінералів, які містять меркурій, а також нагріванням суміші хлорного меркурію з металічним меркурієм. Під впливом світла темнішає.

Використовують у медицині, у більшості, як проносний і дезінфікувальний засіб. У техніці йде на виготовлення фарб із золотом для порцеляни та для бенгальських вогнів

Зустрічається разом із самородною ртуттю, еглестонітом, терлінгуаїтом і монтроїдитом.

Дія на організм[ред. | ред. код]

Хлориста ртуть(І) є проносним, а також сечо- й жовчогінним засобом.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]