Калпана Датта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Калпана Датта
бенг. কল্পনা দত্ত
Народилася 27 липня 1913(1913-07-27)
Sreepur Kharandwip Uniond, Boalkhali Upazilad, Читтагонг, Читтагонг, Бенгальське президентство, Британська Індія, Британська імперія
Померла 8 лютого 1995(1995-02-08) (81 рік)
Делі, Національна столична територія Делі, Індія
Країна  Британська Індія
 Індія
Діяльність активіст індійського національно-визвольного руху
Alma mater Калькуттський університет, Bethune Colleged і Dr. Khastagir Government Girls' Schoold
Напрямок Рух за незалежність Індії
Партія Комуністична партія Індії
У шлюбі з Puran Chand Joshid

Калпана Датта, в шлюбі Джоші (бенг. কল্পনা দত্ত; (27 липня 1913(1913-07-27), Sreepur Kharandwip Uniond, Британська Індія — 8 лютого 1995(1995-02-08), Делі, Національна столична територія Делі) — національна героїня Індії, активістка індійського національно-визвольного руху. Членкиня групи збройного опору під керівництвом Сур'ї Сена, де брала участь у захопленні Читтагонгської зброярні[en] в 1930 році[1]. Пізніше вступила до лав Комуністичної партії Індії.

Дитинство та юність

[ред. | ред. код]

Калпана Датта народилася у м. Шріпур в Читтагонгському окрузі провінції Бенгалії в Британській Індії в родині місцевих аристократів[2]. Її дідусь — Дургадас Датта — був нагороджений орденом Британської імперії Рай Бахадур (Rai Bahadur[en] (« Найшановніший Принц», орденом нагороджували нащадків місцевої королівської династії, він був еквівалентний Ордену Офіцера Британської Імперії). Серед родичів Калпани Датти також був бенгальський поет Набін Сен та адвокат і революціонер Джотіндра Мохан Сенгупта[3].

Після закінчення школи в 1929 році в Читтагонгу Калпана Датта поїхала до Калькутти і вступила до Бетуна коледжу на факультет природничих наук. Там увійшла до Асоціації студенток, що складалася з революціонерок, які займалися теоретичною та практичною підготовкою до революційної діяльності[4].

Озброєний опір

[ред. | ред. код]

Захоплення Читтагонгського збройового складу озброєною групою Індійської республіканської армії відбулося 18 квітня 1930 року . Після нього британською поліцією було заарештовано деяких лідерів групи: Ананта Сінгх, Ганеш Гхош та Локнатх Бал.

Калпана Датта вступила до Читтагонгського відділення Індійської республіканської армії у травні 1931 року і відповідала в партії за доставку вибухових речовин із Калькутти. Датта мала організувати вибух будівлі суду під час спеціального трибуналу з метою звільнення заарештованих товаришів з опору. Змова була розкрита і поліція наклала обмеження на пересування революціонерки. Проте, переодягаючись у чоловічий одяг, вона регулярно відвідувала село лідера опору Сур'ї Сена. При цьому разом із своєю подругою Притілатою Ваддедар вчилася стрільбі. У вересні 1931 року подругам було доручено організацію нападу на Європейський клуб, місце зустрічі британської адміністративної еліти. Але за тиждень до нападу дівчат заарештували поодинці. Притілата була оточена поліцією і наклала на себе руки, прийнявши таблетку ціаністого калію. Калпан була заарештована, але випущена під заставу. Тож вона пішла у підпілля і продовжила революційну діяльність.

17 лютого 1933 року поліція виявила місце укриття революціонерів. Сур'я Сен був заарештований, Калпана змогла втекти, але за місяць її заарештували за наведенням зрадника[5].

Суд засудив Калпану Датту до довічного ув'язнення. Лідери руху — Сурья Сен і Таракешвар Дастідар — були страчені через повішення. На захист юної Калпани Датти по Індії прокотилася серія мітингів та масових голодувань, Рабіндранат Тагор писав до Британської королівської адміністрації клопотання стосовно пом'якшення міри покарання. В результаті термін ув'язнення було скорочено до шести років.

Подальше життя

[ред. | ред. код]

Вийшовши на волю, Калпана закінчила університет Калькутти і вступила до Комуністичної партії Індії, а в 1943 році пошлюбила Пурана Чанда Джоші[en], першого генерального секретаря Комуністичної партії Індії[6]. Після цього почала вивчати російську, через що часто приїжджала до столиці СРСР Москви на стажування та у відрядження, здебільшого пов'язані з діяльністю організованого нею Всеіндійського інституту вивчення російської мови[7][8].

У шлюбі народила двох синів — Чанда і Сураджа. Сурадж Джоші закінчив ВДІК у Москві, став режисером документального кіно та працював у Національній Раді Освітнього Дослідження та Навчання (NCERT) у Делі. Чанд Джоші — журналіст головної індійської газети «Хіндустан Таймс», здобув популярність після опублікування книги про сикхських терористів «Бхіндранвал: Міф і Реальність». Його дружина Маніні Чаттерджі написала бестселер про захоплення складу зброї в Читтагонгу, під назвою «Зробити і Померти: Повстання Читтагонг 1930—1934 рр»[9]. На основі сюжету книги відомий індійський режисер Ашутош Говарікер зняв фільм . Кінокартина Khelein Hum Jee Jaan Sey[en] «Грали ми, панове, з життям»), вийшла у грудні 2010 року. Роль Калпани зіграла Діпіка Падуконе .

Померла Калпана Датта 8 лютого 1995 року у Делі на 82-му році життя[10].

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Chandra, Bipan and others. India’s Struggle for Independence. — New Delhi : Penguin Books, 1998. — P. 253. — ISBN 0-14-010781-9.
  2. Sailesh Kumar Bandyopadhyay (2012), Dutta, Kalpana, у Sirajul Islam and Ahmed A. Jamal (ред.), Banglapedia: National Encyclopedia of Bangladesh (вид. Second), Asiatic Society of Bangladesh, архів оригіналу за 1 червня 2022, процитовано 1 червня 2022
  3. Jatindra Mohan Sengupta. Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 1 червня 2022.
  4. Jain, Simmi (2003). Encyclopaedia of Indian Women through the Ages. Т. 3. Delhi: Kalpaz Publications. с. 106. ISBN 81-7835-174-9. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 1 червня 2022.
  5. Surya Sen Trial: Revolvers Identified. The Indian Express. Calcutta. Free Press Of India. 23 червня 1933. с. 22. Архів оригіналу за 1 червня 2022. Процитовано 1 червня 2022.
  6. Kalpana Joshi, 81; Struggled for India. The New York Times. 26 лютого 1995. Архів оригіналу за 1 червня 2022. Процитовано 19 травня 2010.
  7. Dutt, Kalpana. চট্টগ্রাম অস্ত্রাগার আক্রমণকারীদের স্মৃতিকথা (бенг.). ISBN 8185459657. OCLC 882444567.
  8. Dutt, Kalpana (1979). Chittagong Armoury Raiders: Reminiscences (англ.). Peoples̕ Publishing House. OCLC 831737120. Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 1 червня 2022.
  9. This above All. The Tribune. 5 лютого 2000. Архів оригіналу за 9 грудня 2010. Процитовано 1 червня 2022.
  10. Nikhil Chakravartty, Kalpana Dutt's obituary in Mainstream, 18 лютого 1995.