Калужняцький Омелян Ієронімович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Калужняцький Омелян)
Перейти до: навігація, пошук
Калужняцький Омелян Ієронімович
Emil Kałużniacki
Emil Kaluźniacki.jpg
Народився 23 січня 1845(1845-01-23)
селище Тур'є, Королівство Галичини і Володимирії, Австрійська імперія
Помер 3 липня 1914(1914-07-03)[1] (69 років)
місто Чернівці, Герцогство Буковина, Австрійська імперія
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Alma mater Львівський університет, Віденський університет
Галузь наукових інтересів педагогіка, славістика
Заклад Чернівецький університет
Посада ректор
Вчене звання професор філології
Науковий ступінь доктор
Науковий керівник Міклошич Франьо
Член Петербурзька академія наук
Відомий завдяки: педагогічній та громадській діяльності

Омелян Ієронімович Калужняцький (нім. Emil Kałužniacki; 23 січня 1845(18450123), с. Тур'є, Старосамбірський район, Львівська область3 липня 1914, Чернівці) — руський науковець (філолог, славіст, палеограф, фольклорист) і громадський діяч на Буковині.

Біографія[ред.ред. код]

1863 — після закінчення Самбірської гімназії вступив до Львівського університету, а з жовтня 1865 навчався у Віденському університеті, де вивчав філологію, історію і філософію під керівництвом професорів Міклошича, Фоллера, Ашбаха, Єгера і Ціммермана.

Протягом 18681874 викладав у гімназіях Кракова, Жешува і Львова.

З 1875 року на науково-викладацькій роботі в Чернівецькому університеті.

18861887декан філософського факультету.

18891890ректор університету.

До кінця працював в Чернівецькому університеті.

Похований на «Центральному (Руському) кладовищі» міста Чернівці.

Громадська діяльність[ред.ред. код]

Протягом 18811884 був Головою товариства «Руська бесіда» на Буковині.

За поглядами — москвофіл. Належав до табору «консервативних русинів». Був одним із організаторів створення політичної організації «Народная Рада», яку було засновано 21 травня 1893 року в селі Дорошівці у будинку о. Євсебія (Андрійчука) за присутності відомого українофоба та «румунізатора» Буковини — митрополита Сильвестра (Мораріу-Андрієвича).

Після відходу з «Народной Ради» Миколи Василька та Володимира Филиповича організація практично розвалилась.

18891890 — посол Буковинського крайового сейму (за посадою — як ректор університету).

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Омелян Калужняцький прославився як філолог, славіст, палеограф, фольклорист.

З науковими цілями здійснив три великі подорожі:

  • влітку 1892 — по монастирях Північної Молдови. У наступні роки — по Карпатах.

1875 — став професором порівняльної філології Чернівецького університету.

1887 — став почесним доктором того ж університету.

З 1890 — член-кореспондент Румунської АН, а з 1891 Санкт-Петербургської АН.

Автор нарису «Русинська мова і література» (1899) — першої спроби вивчення українського мовного і літературного процесу на Буковині від давньоруських часів до кінця 19 ст.

Досліджував давньорусько-українські, молдавські та ін. пам'ятки:

  • «Огляд слов'яноруських пам'яток мови й письменства, що зберігаються в бібліотеках і архівах львівських» (1877);
  • «Пам'ятки старослов'янської мови», т. 1. Путнянське Євангеліє (1888);
  • «Кристинопільський Апостол» (1896);
  • «Молдавські та мунтянські документи з архівів міста Львова» (1878);
  • «Кирилівське письмо у румунів» (опубл. 1915).

Вивчав впливи церковнослов'янської мови на румунську, румунські впливи в українських та говорах інших мов Карпатського регіону.

Усього більше 50 наукових праць.

Галерея[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

d:Track:Q27302d:Track:Q304037d:Track:Q256507d:Track:Q170109d:Track:Q36578