Калузька область
| Калузька область | |
|---|---|
| рос. Калужская область | |
| Країна | |
| Фед. округ | Центральний |
| Адмін. центр | Калуга |
| Глава | Шапша Владислав Валерійович |
| Глава парламенту | Новосельцев Геннадій Станіславович |
| Дата утворення | 5 липня 1944 |
| Оф. вебсайт | admoblkaluga |
| Географія | |
| Координати | 54°26′00″ пн. ш. 35°26′00″ сх. д. / 54.433333333333° пн. ш. 35.433333333333° сх. д.G O |
| Площа | 29 777 км² (65-е) |
| • внутр. вод | 0,1 % |
| • найвища точка | Q133844522 |
| Часовий пояс | MSK (UTC+3) |
| Населення | |
| Чисельність | 1 066 601 особа (46-е) (2025) |
| Густота | 35,82 осіб/км² |
| Економіка | |
| Економ. район | Центральний |
| Коди | |
| ISO 3166-2 | RU-KLU |
| ЗКАТО | 29 |
| Суб'єкта РФ | 40 |
| Телефонний | (+7) |
| Карти | |
| | |
Ка́лузька о́бласть (рос. Калу́жская о́бласть) — область в Росії утворена в 1944 році, суб'єкт Російської Федерації, розташована в 150—200 км західніше Москви. Перебуває у складі Центрального федерального округу.
Площа території області становить 29 777 км². Чисельність населення області — 1 066 601 особа (2025)[1].
Адміністративний центр області — Калуга.
Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2026) |
Частина інформації в цій статті застаріла. |
Калузька область межує з Москвою, Московською, Тульською, Брянською, Смоленською, Орловською областями.
З півночі на південь область простягнулася більш ніж на 220 км від 53° 30' до 55° 30' північної широти, із заходу на схід — на 220 км, площа території становить 29 777 км². Через територію області проходять найважливіші міжнародні автомобільні й залізничні магістралі: Москва — Калуга — Брянськ — Київ — Львів — Варшава.
Значна частина території області покрита лісами.
Родовища бурого вугілля, фосфоритів, нерудних будівельних матеріалів (вапняків, пісків, цегельних, керамічних і керамзитових глин, крейди, мінеральних фарб).
Сільськогосподарські угіддя на початок 2005 року займали 1350 тис. га. Основні культури: пшениця, ячмінь, жито, овес, гречка, льон, овочеві.
Клімат області характеризується добре вираженими сезонами року: помірно теплим і вологим літом та помірно холодною зимою зі стійким сніговим покривом. Середня температура липня становить +18 °C, а січня: -9 °C. Теплий період (з позитивною середньодобовою температурою) триває 215—220 днів.
На земну поверхню території області надходить значна кількість сонячної радіації — близько 115 ккал на 1 см². Середня річна температура повітря коливається в межах +3,5 °C...+4,0 °C на півночі й північному сході й до +4,0 °C...+4,6 °C на заході й півдні області. Тривалість безморозного періоду в середньому по області становить 113—127 днів.
За кількістю опадів, що випадають, територію Калузької області можна віднести до зони достатнього зволоження. Розподіл опадів по території нерівномірне. Їхня кількість коливається від 780 до 826 мм на півночі й заході до 690—760 мм на півдні. Особливістю клімату області є частий весняний заморозок, а також чергування жаркого сухого й холодного вологого літа, що визначає ризикований характер сільського господарства в регіоні.
Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2026) |
- Чисельність населення: 1 066 601 особа (2025)[1]
- Густота населення: 35,82 осіб/км² (2025)
- Питома вага міського населення: 75,5 % (2022)[2]
- Природний рух населення, на 1000 осіб: −8,3 (2020)[3]
- Середнє число дітей на одну жінку — 1,255 (2025)[4]
- Середня очікувана тривалість життя, років: 69,16 (чоловіки — 64,31; жінки — 74,12) (2021)[5]
- Співвідношення жінок на 1000 чоловіків: 1162 (2017)[6]
| Етнос | 1959[7] | 1979[8] | 1989[9] | 2002[10] | 2010[11] | 2021[12] | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Осіб | % | Осіб | % | Осіб | % | Осіб | % | Осіб | % | Осіб | % | |
| Росіяни | 906 046 | 96,8 | 961 581 | 95,4 | 998 443 | 93,8 | 973 589 | 93,8 | 869 031 | 93,1 | 906 533 | 90,4 |
| Таджики | 77 | 0,0 | 616 | 0,1 | 589 | 0,1 | 2 756 | 0,3 | 18 715 | 1,9 | ||
| Вірмени | 268 | 0,0 | 669 | 0,1 | 1 450 | 0,1 | 7 095 | 0,7 | 9 962 | 1,1 | 12 519 | 1,2 |
| Узбеки | 874 | 0,1 | 1 132 | 0,1 | 1 366 | 0,1 | 802 | 0,1 | 3 482 | 0,4 | 12 084 | 1,2 |
| Українці | 15 658 | 1,7 | 22 094 | 2,2 | 30 191 | 2,8 | 23 162 | 2,2 | 16 662 | 1,8 | 8 848 | 0,9 |
| Інші | 12 927 | 1,4 | 22 232 | 2,2 | 32 124 | 3,0 | 32 925 | 3,2 | 31 745 | 3,4 | 44 656 | 4,5 |
| Не вказали етнос | 79 | – | 1 | – | 4 | – | 3 479 | – | 77 292 | – | 66 549 | – |
Кількість муніципальних утворень — 319, у тому числі:
- міських округів — 2
- муніципальних районів — 24
- міських поселень — 31
- сільських поселень — 262
- Калузький міський округ
- Обнінський міський округ
- Бабинінський район
- Барятинський район
- Боровський район
- Думініцький район
- Дзержинський район
- Жиздринський район
- Жуковський район
- Ізносковський район
- Кіровський район
- Козельський район
- Куйбишевський район
- Людиновський район
- Малоярославецький район
- Мединський район
- Мещовський район
- Мосальський район
- Перемишльський район
- Спас-Деменський район
- Сухініцький район
- Таруський район
- Ульяновський район
- Ферзіковський район
- Хвастовицький район
- Юхновський район
|
Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2026) |
- 1944—1948 — Попов Ілля Георгійович
- 1948—1952 — Панов Борис Іванович
- 1952—19614 — Постовалов Сергій Осипович
- 1961—1963 — Кандренков Андрій Андрійович
- 1963—1964 (сільський) — Кандренков Андрій Андрійович
- 1963—1964 (промисловий) — Осташко Володимир Іванович
- 1964—1983 — Кандренков Андрій Андрійович
- 1983—1990 — Уланов Геннадій Іванович
- 1990—1991 — Сударенков Валерій Васильович
- 1991—1991 — Зарапін Геннадій Васильович
- 1944—1945 — Батамиров Анатолій Михайлович
- 1945—1947 — Шуригін Павло Іванович
- 1947—1949 — Бурилін Андрій Іванович
- 1949—1952 — Симонов Олександр Васильович
- 1952—1961 — Єгоров Олексій Андрійович
- 1961—1962 — Кандренков Андрій Андрійович
- 1961—1962 — Дашевський Юрій Володимирович
- 1962—1964 (сільський) — Демидова Олександра Іванівна
- 1962—1964 (промисловий) — Дашевський Юрій Володимирович
- 1964—1979 — Демидова Олександра Іванівна
- 1979—1989 — Фролкін Іван Тихонович
- 1989—1991 — Стеликов Анатолій Іванович
Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2026) |
У Калузькій області є значний промисловий комплекс, розвинені машинобудування й металообробка, приладобудування й радіоелектроніка, будівництво, деревообробна й целюлозно-паперова промисловість, легка промисловість, харчова промисловість і чорна металургія. В Обнінські розташований перше наочне місто РФ, де ведуться дослідження в області атомної енергетики, космічної техніки, телемеханічних пристроїв, радіоустаткування й приладобудування.
Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2026) |
Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2026) |
Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2026) |
- 1 2 3 Численность постоянного населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2025 года. Росстат.
- ↑ Численность населения по полу по субъектам Российской Федерации на 1 января 2022 года (с учётом итогов Всероссийской переписи населения 2020 г.).
- 1 2 3 Рождаемость, смертность и естественный прирост населения по субъектам Российской Федерации за 2020 год.
- ↑ Суммарный коэффициент рождаемости (число детей, рождённых одной женщиной на протяжении всего периода (15-49 лет).
- ↑ Демографический ежегодник России. Федеральная служба государственной статистики. Росстат. Архів оригіналу за 17 лютого 2022.
- ↑ Регионы России. Социально-экономические показатели. gks.ru. Росстат.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1959 года. Национальный состав населения по регионам России: Калужская область. Демоскоп. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1979 года. Национальный состав населения по регионам России: Калужская область. Демоскоп. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1989 года. Национальный состав населения по регионам России: Калужская область. Демоскоп. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
- ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Архів оригіналу за 21 квітня 2013.
- ↑ Официальный сайт Всероссийской переписи населения 2010 года. Информационные материалы об окончательных итогах Всероссийской переписи населения 2010 года. Архів оригіналу за 30 квітня 2020.
- ↑ Национальный состав населения. Federal State Statistics Service.
- (рос.) Атлас Калужской области. — Калуга : Изд-во научной литературы Н. Ф. Бочкаревой, 2005. — 48 с.
- (рос.) Археологическая карта России: Калужская область / Ю. А. Краснов. — М. : Институт археологии РАН, 1992.
- (рос.) Археологическая карта России: Калужская область / Под ред. А. В. Кашкина. — М. : Институт археологии РАН, 2006. — 311 с.
- (рос.) Живая культура Российской провинции. Калужский край. Козельский район. Этнографические очерки / Ред.-сост. Е. Д. Андреева. — М. : Институт Наследия, 1999. — 264 с.
- (рос.) Тимошенкова Е. А., Чугурова Т. В. В Калугу к Циолковскому: Мемориальный Дом-музей К. Э. Циолковского. — Калуга : Золотая аллея, 2007. — 128 с.
- Сервер адміністрації області [Архівовано 27 листопада 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- Калузька область у довіднику — каталозі «Уся Росія» [Архівовано 16 травня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Статут Калузької області (рос.)
