Калуський повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Калуський повіт
пол. Powiat kałuski
Місто Калуш
Найбільше місто Калуш
Гміни 70 (1867-1934), 9 (1934-1939)
Населення
 - повне 102 300 (1931)
 - густота 90
Площа
 - повна 1137 км²
Дата заснування 1867
POL powiat kałuski map.svg
Калуський повіт

Ка́луський пові́т — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входили до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі та УРСР. Адміністративним центром повіту було місто Калуш.

Історія[ред.ред. код]

У складі ЗУНР[ред.ред. код]

У листопаді 1918 року увійшов до складу новопроголошеної української держави — ЗУНР.

Польська окупація[ред.ред. код]

Включений до складу Станіславського воєводства Польської республіки після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР. Територіально повіт відповідав Калуському повіту часів Королівства Галичини і Володимирії (тільки Брошнів, Креховичі та Раків відійшли до Долинського повіту), зберігся й адміністративний поділ, що налічував 119 поселень (1 місто, 69 громад сіл (ґмін), 49 фільваркових маєтків). Площа повіту — 1183 км², 87 868 мешканців, густота населення 74,3 осіб/км²[1].

1 квітня 1927 р. присілки (хутори) Павликівка, Черешеньки, Баранівка і Будостав вилучені з сільської гміни Войнилів Калуського повіту Станіславського воєводства і з них утворена самоврядна гміна Павликівка[2].

Розпорядженням Ради міністрів 30 травня 1931 року села Майдан і Присліп передані з Калуського повіту до Богородчанського[3].

Загальна чисельність населення повіту за даними перепису населення 1931 року складала 102300 осіб[4].

Розпорядженням Ради міністрів 28 травня 1934 року село Мединя передане з Калуського повіту до Станіславського[5].

Гміни повіту в 1934 році[ред.ред. код]

У відповідності до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 21 липня 1934 року «Про поділ повіту Калуського у воєводстві Станіславівському на сільські ґміни», 1 серпня 1934 року у Калуському повіті були утворені наступні об'єднані сільські ґміни (відповідають волостям):

Ґміни Калуського повіту, станом на 1 серпня 1934 р.[6]
Найменування Склад
ґміна Ясєнь Ясєнь
ґміна Лдзяни Камєнь, Красна, Лдзяни, Нєбилув, Петранка, Рувня, Слобода-Нєбиловска, Слобода Рувнянска, Слівкі, Топольско
ґміна Новіца Берлоги, Ґрабувка, Завуй, Ландестрой, Новіца, Угринув Сьредні, Угринув Стари
ґміна Голинь Долге Калускє, Кадобна, Кропівнік, Пуйло, Сівка-Калуска, Тужилув, Уґартсталь, Голинь
ґміна Вєжхня Вєжхня, Болохув, Завадка, Збора, Мосціска, Станькова, Гуменув
ґміна Томашовце Домброва, Долга Войніловска, Копанкі, Лука, Нєґовце, Перекоси, Томашовце, Цьвітова
ґміна Войнілув Бабін, Бабін Зажечни, Войнілув, Долпотув, Должка, Дубовіца, Мошковце, Павлікувка, Пшевозєц, Середне, Сюлко, Сівка Войніловска, Слобудка
ґміна Подміхалє Бєрєжніца, Вістова, Добровляни, Яворувка, Мислув, Подміхалє, Подхоркі, Рип'янка, Студзянка, Хоцін

Міста[ред.ред. код]

Населення[ред.ред. код]

Українці-грекокатолики становили 80% населення повіту (1907)[7].

У 1939 році в повіті проживало 109 990 мешканців (87 990 українців-грекокатоликів — 80 %, 3 680 українців-латинників — 3,35 %, 8 640 поляків — 7,86 %, 1 670 польських колоністів міжвоєнного періоду — 1,52 %, 6 610 євреїв — 6,01 % і 1400 німців та інших національностей — 1,27 %)[8].

СРСР[ред.ред. код]

Після приєднання Західної України до СРСР територія повіту була розділена між Войнилівським, Калуським, Новичанським (Перегінським) районами.

Нині на території Калуського повіту розташовані дві адміністративні одиниці Івано-Франківської області — Калуський та частково Рожнятівський райони.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Adam J. Mielcarek. Podziały terytorialno-administracyjne II Rzeczypospolitej w zakresie administracji zespolonej. — Warszawa, 2008.

Посилання[ред.ред. код]