Калькулятор Паскаля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Калькулятор Паскаля
Зображення
Першовідкривач або винахідник Блез Паскаль
CMNS: Калькулятор Паскаля у Вікісховищі

Калькулятор Паскаля — механічний калькулятор створений у 1642 році французьким математиком, фізиком, літератором та філософом Блезом Паскалем.

Будова[ред. | ред. код]

Машина Паскаля являла собою механічний пристрій у вигляді шухлядки з численними, пов'язаними один з одним зубчастою передачою, шестернями. Числа вводилися в машину за допомогою відповідного повороту набірних коліщат. На кожне з цих коліщат, що відповідали одному десятковому розряду числа, були нанесені поділки від 0 до 9. При введенні числа, коліщатка прокручувалися до відповідної цифри. Зробивши повний оберт надлишок над цифрою 9 коліщатко переносило на сусідній розряд, зсуваючи сусіднє коліщатко на 1 позицію. Перші варіанти «Паскаліни» мали п'ять зубчастих коліс, пізніше їх кількість збільшилася до шести або навіть восьми, що дозволяло працювати з великими числами, аж до 9999999.

Відповідь з'являлася у верхній частині металевого корпусу. Обертання коліщат було можливе лише в одному напрямку, виключаючи можливість безпосереднього оперування від'ємними числами. Тим не менше, машина Паскаля дозволяла виконувати не лише додавання, але й інші операції, але вимагала при цьому застосування досить незручної процедури повторення складання. Віднімання виконувалось за допомогою доповнень до дев'ятки, які для допомоги користувачу з'являлися у віконці, розміщеному над виставленим оригінальним значенням.

Значення винаходу[ред. | ред. код]

Незважаючи на переваги автоматичних обчислень використання десяткової машини для фінансових розрахунків у рамках діючої в той час у Франції грошової системи було важким. Розрахунки велися в ліврах, су та деньє. У ліврі нараховувалося 20 су, в су — 12 деньє. Зрозуміло що використання десяткової системи ускладнювало і без того нелегкий процес обчислень.

Тим не менше, приблизно за 10 років Паскаль побудував близько 50 і навіть зумів продати більше десяти варіантів своєї машини. Незважаючи на загальне захоплення, машина не принесла багатства своєму творцю. Складність і висока вартість машини в поєднанні з невеликими обчислювальними здібностями служили перешкодою її широкому поширенню. Тим не менш, закладений в основу «Паскаліни» принцип пов'язаних коліс майже на три століття став основою для більшості створюваних обчислювальних пристроїв.

Машина Паскаля стала другим реально працюючим обчислювальним пристроєм після рахівника Вільгельма Шікарда (нім. Wilhelm Schickard), створеного в 1623 році.

У 1799 році перехід Франції на метричну систему, торкнувся також її грошової системи, яка стала, нарешті, десятковою. Однак, практично до початку XIX століття створення та використання обчислювальних машин залишалося невигідним. Лише в 1820 році Шарль Ксав'є Тома де Кольмар (англ. Charles Xavier Thomas de Colmar) запатентував перший механічний калькулятор, який став комерційно успішним.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Блез Паскаль створив свій калькулятор у віці 19 років, спостерігаючи за роботою свого батька, який працював збірником податків і був змушений часто виконувати довгі і обтяжливі розрахунки.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • , Histoire universelle des chiffres, Éditions Seghers, Paris, 1981 ISBN 2-221-50205-1
  • , Le Génie de Pascal, Librairie Hachette, Paris, 1924
  • , Recueil de plusieurs machines de nouvelle invention, Jean Batiste Coignard, Paris, France, 1700 Шаблон:Lire en ligne
  • , The Universal History of Numbers, vol. 3 : The Computer and the Information Revolution, The Harvill Press, Londres, 2000 ISBN 978-1-86046-738-7
  • , Mechanical arithmetic, or The history of the counting machine, Washington Institute, Chicago, 1916
  • , Origin of modern calculating machines, The western society of engineers, Chicago, 1921
  • , Bit by Bit, An illustrated history of Computers, Ticknor and Fields, New York (New York), 1984 ISBN 0-89919-268-8
  • Computers, Greenwood, 2005 ISBN 978-0-313-33149-7
  • The universal history of computing, John Wiley & sons, New York, 2001 ISBN 0-471-44147-3
  • Giant Brains, or Machines That Think, John Wiley & Sons, New York, 1949
  • , Les Machines Arithmétiques de Blaise Pascal, Muséum Henri-Lecoq, Clermont-Ferrand, 2011 ISBN 978-2-9528068-4-8