Перейти до вмісту

Калініна Ангеліна Сергіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ангеліна Калініна
ГромадянствоУкраїна Україна
Місце проживанняКиїв, Україна
Дата народження7 лютого 1997(1997-02-07) (28 років)
Місце народженняНова Каховка
Зріст180 см
Робоча рукаправа
Бекхенддворучний
ТренерГалина Калініна, тренерка МТА
Призові, USD4 366 307

Одиночний розряд

Матчів в/п380-229
Титулів2 WTA Challenger
Найвища позиція25 (22 травня 2023)
Поточна позиція25 (5 червня 2023)
Мейджори
Австралія3к (2023)
Ролан Гаррос2к (2021, 2022, 2025)
Вімблдон2к (2022, 2023)
США2к (2018, 2021, 2022, 2024)

Парний розряд

Матчів в/п66-67
Титулів3 ITF
Найвища позиція92 (27 січня 2025)
Мейджори
Австралія3к (2023)
Ролан Гаррос1к (2022, 2023, 2024, 2025)
Вімблдон2к (2023)
СШАК2 (2021)
Востаннє картку оновлено: 14 грудня 2025
Нагороди
2014 Нанкін
Представник mixed-NOCs team
Youth Olympic Games
Золото 2014 Nanjing дівчата, пари

Ангеліна Калініна ( 7 лютого 1997) — українська тенісистка, фіналістка Вімблдонського турніру 2013 серед юніорів у парному розряді, чемпіонка Відкритого чемпіонату Австралії 2014 серед юніорок у парному розряді та фіналістка Відкритого чемпіонату США з тенісу 2014 в одиночному розряді.

Біографія

[ред. | ред. код]

Юніори

[ред. | ред. код]

У 2014 році Калініна в парі з Єлизаветою Кулічковою виграла турнір у парному розряді серед дівчат на Відкритому чемпіонаті Австралії, перемігши у фіналі Кеті Боултер та Івану Йорович. Пізніше того ж року вона дійшла до фіналу юніорського Відкритого чемпіонату США, де поступилася Марі Бузковій у двох сетах.

На II Літніх юнацьких Олімпійських Іграх Ангеліна у парі з білорускою Іриною Шиманович завоювала золоту медаль у парному тенісному турнірі. У фіналі українсько-білоруський дует переграв російську пару Касаткіна/Комардіна — 6:4, 6:4. В одиночному розряді Калініна у матчі за «бронзу» поступилася литовці Аквілі Паразінскайте — 3:6, 5:7, опинившись на четвертому місці.[1]

12 і 19 квітня 2015 року Калініна виграла поспіль два одиночні турніри серії ITF у США (Джексон і Пелхем)[2].

2018: Дебют у Major

[ред. | ред. код]

На Відкритому чемпіонаті США 2018 (US Open 2018) Калініна вперше пробилася до основної сітки турніру Великого шолома й отримала першу перемогу. Вона перемогла Елена-Габрієлу Русе в першому кваліфікаційному раунді, Терезу Мартінцову в другому раунді і, нарешті, Джеймі Фурліс[en], також у двох сетах, і продовжила вигравати важливі матчі, перемігши Катінку фон Дайхманн у трьох сетах, але потім програла Слоан Стівенс.

2021: WTA Tour final, top 100

[ред. | ред. код]

В травні 2021 року Калініна перемогла у турнірі ITF у Загребі, здолавши росіянку Каміллу Рахімову[3]. На Відкритому чемпіонаті Франції вона вийшла до другого раунду як кваліфікантка, перемігши 26-ту сіяну і триразову чемпіонку турнірів Великого шолома Анжелік Кербер.[джерело?]

Хоча Калініна програла в останньому раунді кваліфікації Вімблдону, вона виграла трофеї 60k Монпельє і 100k Контрексвіль протягом наступних двох тижнів, збільшивши кількість своїх титулів ITF у 2021 році до чотирьох.[джерело?]

Вона дійшла до фіналу Гран-прі Будапешта, де поступилася першій сіяній Юлії Путінцевій.[4] З результатом 32–7 у сезоні 2021 року вона піднялася на 30 позицій у рейтингу з 125-го до 95-го місця.[5]

2022: чвертьфінал WTA 1000 і топ-35, перша ракетка України

[ред. | ред. код]

Калініна дебютувала в топ-50 на 49-му місці в світі 17 січня 2022 року, після того, як дійшла до 1/8 фіналу на Miami Open, а потім знялася через травму з матчу проти 16-ї сіяної Джесіки Пегули. В результаті Калініна досягла нового рекордного рейтингу в кар'єрі — 42-го місця в світі.[джерело?]

На Eastbourne International вона перемогла 5-ту ракетку світу і 3-ю сіяну Марію Саккарі у другому раунді.[6] В результаті вона піднялася на 34-те місце в світовому рейтингу і стала першою тенісисткою України, випередивши Еліну Світоліну.[джерело?]

Калініна виграла свій перший титул WTA 125 у грудні на Open de Limoges, перемігши у фіналі Клару Таусон.[7]

2023: Третій раунд турніру Великого шолома, фінал WTA 1000, топ-25

[ред. | ред. код]

27 лютого 2023 року Калініна увійшла у ТОП-30 тенісисток, посівши 29 сходинку[8].

Фінали турнірів WTA

[ред. | ред. код]

Одиночний розряд: 2 (2 поразки)

[ред. | ред. код]
Легенда
Grand Slam
WTA 1000
WTA 500
WTA 250 (0–1)
Результат Дата Турнір Категорія Покриття Опонентка Рахунок
Поразка 0–1 18 липня 2021 Budapest Grand Prix, Угорщина WTA 250 Ґрунт Казахстан Юлія Путінцева 4–6, 0–6
Поразка 0–2 20 травня 2023 Italian Open, Рим, Італія WTA 1000 Ґрунт Казахстан Олена Рибакіна 4–6, 0–1, від.

Фінали юніорських турнірів Великого шолома

[ред. | ред. код]

Одиночний розряд

[ред. | ред. код]
Результат Рік Турнір Поверхня Супротивниця Рахунок
Поразка 2014 US Open Хард Чехія Маріє Боузкова 4–6, 6–7(5–7)

Парний розряд

[ред. | ред. код]
Результат Рік Турнір Поверхня Партнерка Супротивниці Рахунок
Поразка 2013 Wimbledon Трава Білорусь Ірина Шиманович Чехія Барбора Крейчикова
Чехія Катержина Сінякова
3–6, 1–6
Перемога 2014 Australian Open Хард Росія Єлізавета Кулічкова Велика Британія Кейті Боултер
Сербія Івана Йорович
6–4, 6–2

Виступи і загальна статистика в одиночному розряді

[ред. | ред. код]
Турнір 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 В/У В–П
Турніри Великого шлему
Australian Open Н Н Н Н 0 / 2 2–2
French Open Н Н 0 / 3 2–3
Wimbledon Н Н ТН 0 / 1 1–1
US Open 0 / 4 3–3
В–П 0–0 0–0 0–0 1–1 0–0 0–1 2–2 3–3 2–2 0 / 10 8–9
Турніри WTA 1000
Dubai / Qatar Open Н Н Н Н Н Н Н 0 / 1 2–1
Indian Wells Open Н Н Н Н Н ТН 0 / 3 2–3
Miami Open Н Н Н Н Н ТН Н 0 / 2 3–2
Madrid Open Н Н Н Н Н ТН Н ЧФ 0 / 2 3–2
Italian Open Н Н Н Н Н Н Н Ф 0 / 2 6–1
Canadian Open Н Н Н Н Н ТН Н 0 / 1 0–1
Cincinnati Open Н Н Н Н Н ТН Н 0 / 1 0–1

Наведена нижче таблиця допомагає розшифрувати умовні позначення в таблиці виступів тенісиста.

Умовні позначення виступів
В/У Відношення виграшів до участі на турнірах В-П Виграш-Поразка
ТН Турнір не проводився Н Тенісист не брав участі
КР програв у кваліфікаційному турнірі попередні раунди турніру
ЧФ тенісист досяг чвертьфіналу ПФ тенісист досяг півфіналу
Ф тенісист програв у фіналі Ч Чемпіон турніру


Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 23 серпня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. sport.segodnya.ua. Архів оригіналу за 27 квітня 2015. Процитовано 19 квітня 2015.
  3. Українська тенісистка виграла турнір в Загребі, здолавши у фіналі росіянку. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 4 травня 2021.
  4. Putintseva charges to second career title in Budapest. Women's Tennis Association (англ.). 18 липня 2021. Процитовано 14 грудня 2025.
  5. Mertens back to doubles No.1, Muguruza returns to Top 10 following Wimbledon. Women's Tennis Association (англ.). Архів оригіналу за 5 червня 2025. Процитовано 14 грудня 2025.
  6. Maria Sakkari crashes out early in Eastbourne against Anhelina Kalinina. Tennisuptodate.com (англ.). 21 червня 2022. Процитовано 14 грудня 2025.
  7. Kalinina triumphs over Tauson to win first WTA 125 in Limoges. Women's Tennis Association (англ.). 17 грудня 2022. Процитовано 14 грудня 2025.
  8. Anhelina Kalinina | Player Stats & More – WTA Official. Women's Tennis Association (англ.). Процитовано 27 лютого 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]