Калінін Костянтин Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костянтин Олексійович Калінін
пол. Konstantin Aleksiejewicz Kalinin
Konstantin Alexejwitsch Kalinin.jpg
Народження 24 січня (5 лютого) 1887
Варшава, Російська імперія
Смерть 22 жовтня 1938(1938-10-22) (51 рік)
Воронеж, РРФСР, СРСР
Країна Flag of the Ukranian State.svg УНР
Приналежність Армія УНР
Рід військ Повітряний флот УНР Aviation insignia of Ukrainian People's Republic army.jpg
Освіта Варшавське реальне училищеd і НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Командування завідувач авіаційного складу Повітряного флоту УНР
Війни / битви Перша світова війна
Українсько-радянська війна
Нагороди
Орден Трудового Червоного Прапора (УСРР)
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
CMNS: Калінін Костянтин Олексійович у Вікісховищі

Костянти́н Олексійович Калі́нін (5 лютого (24 січня за старим стилем) 1887, Варшава — † 22 жовтня 1938, Воронеж, РФ) — український, російський та радянський авіатор, авіаконструктор.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у Варшаві, у сім'ї вихідців із міста Валуйки Воронезької губернії Російської Імперії.

1904 року закінчив учительську семінарію в посаді Андрієво (Келецьке воєводство). Щоби допомогти сім'ї працює токарем на ливарно-механічному заводі Корштейна.

1906 року за розповсюдження революційних прокламацій заарештований. Провів у в'язниці півроку, доки клопотаннями старшого брата Володимира, який того часу служив у міністерстві юстиції, був відпущений на поруки під заставу. Працює вчителем у приватній школі у містечку Водзіслав. Костянтин мріяв продовжити освіту, але з клеймом "політично неблагонадійного" шлях до вищого навчального закладу був для нього закритий. То ж довелося погодитися на пропозицію брата Володимира розпочати кар'єру військового.

1908 року вступив до Варшавського 184-й піхотного полку, де отримав можливість підготуватися до вступу у військове училище.

1909 - 1912 - навчався в Одеському військовому училищі.

1912 - 1914 - служив у 3-й Сибірській стрілецькій артилерійській бригаді, 2-му Владивостоцькому фортечному артилерійському полку під Владивостоком.

1915 - 1916 - брав участь у бойових діях на фронті, за що нагороджений орденами Станіслава, Ани та Володимира.

1916 року закінчив Гатчинську авіашколу, отримав диплом військового льотчика.

1917 року призначений командиром 26-го корпусного авіаційного загону. Останнє звання у російській армії — штабс-капітан.

1918 - 1919 - служить в авіації Армії Української Держави.

З 03.12.1918 р. — командир 1-го Волинського авіаційного дивізіону.
З лютого 1919 р. — командир повітроплавного загону Армії УНР та УГА.
З травня 1919 р. — інспектор авіації УГА.
Влітку — восени 1919 р. — завідувач авіаційного складу Дієвої армії УНР.

1920 - 1922 - служив в авіації РСЧА, вступив до лав РКП(б), екстерном склав іспити та зарахований на другий курс Московського інституту Червоного повітряного флоту. Окрім навчання, очолював науково-технічну секцію інституту, брав участь в роботі Навчального комітету, організував льотний гурток, де на старенькому "Н'юпорі" проводив ознайомлювальні польоти для студентів. У результаті партійних інтриг та "чисток" у лютому 1922 р. відчислений як "неблагонадійний".

1923 року вступив до Київського політехнічного інституту на 4-й курс. Калінін наполегливо навчався, брав участь у роботі всіх секцій Авіаційного науково-технічного товариства (АНТТ) при КПІ. Пілотував та організовував навчальні польоти літаків "Анасаль" та "Вуазен", що були в розпорядженні інституту. Опублікував кілька професійних робіт в періодиці того часу

Працював начальником виробництва на київському авіаційному ремонтному заводі "Ремповітрошлях-6".
Розпочав проектування першого літака власної конструкції К-1. Ескізний проект та основні розрахунки були готові після місяця напруженої праці. Проект виконаний з урахуванням обмежених технологій та матеріалів, що були доступні заводу на той час. Керівництво заводу сприйняло ініціативу позитивно та надало кількох спеціалістів на допомогу Калініну.

1924 року запатентував конструкцію еліптичного крила.

У липні проект К-1 затвердили у науково-технічному комітеті а у вересні завод розпочав будівництво дослідного зразка. Будівництво велося повільно та уривками через склоки де-яких керівників та працівників заводу, та все ж було закінчено у червні наступного року.

1925 року, 26 липня, відбувся перший політ пасажирського літака К-1 під керуванням молодого пілота київського гарнізону С. А. Косинського. В перший політ разом з пілотом полетів і сам К. О. Калінін. В подальшому це стало правилом для Калініна - в першому польоті ризикувати разом з випробувачем.

У вересні, після усунення дрібних дефектів та доопрацювання руля напрямку, літак перегнали до Харкова, де з ним ознайомилися представники «Укрповітрошлях». 16 вересня літак вилетів за маршрутом Харків-Орел-Серпухов-Москва, подолавши сумарну відстань 1200 км.
Протягом жовтня-листопада літак успішно витримав державні випробування та був рекомендований до серійного виробництва та експлуатації на повітряних лініях цивільної авіації, вперше в СРСР.
Літак був придбаний товариством "Доброліт", отримав реєстраційний номер RR-DBE (пізніше СССР-481) та переданий Центральній повітростанції Москви, де використовувався для перевезення пасажирів та аерофотознімання до 1930 р.
Наприкінці грудня Калінін блискуче захистив проект К-1 перед дипломною комісією КПІ та отримав диплом інженера-механіка.

1926 року Калініна призначено Директором та Головним конструктором авіаційного заводу акціонерного товариства повітряних сполучень «Укрповітрошлях» у Харкові. Перші два роки роботи тут видалися нелегкими. Незважаючи на те, що були створені К-2 і К-3, в УВП продовжували робити ставку на добре знайомі і надійні в експлуатації літаки німецької фірми «Дорньє».

1927 року заводом виготовлений перший серійний літак К-2. Проведені успішні випробування санітарного літака K-3.

1928 року заводом виготовлений перший серійний літак К-2.

1928 року Калінін приступив до створення К-4.[1]. Санітарна версія літака відзначена золотою медаллю на Третій Міжнародній авіаційній виставці у Берліні.

У 1928—29 рр. у Харкові розробив конструкції пасажирських літаків К-4, К-5, які витіснили машини іноземних марок з повітряних ліній СРСР. К-5 — наймасовіший літак тих часів у СРСР — цих літаків побудували 260 шт.

У 1930—38 рр. збудовано літаки К-7, розрахований на 120 пасажирів, бомбардувальники К-12, К-13.

Заарештований 1 квітня 1938 р. у Воронежі. У в'язниці створив ескіз нового літака К-15 — з трикутним крилом.

22 жовтня цього ж року помер у воронезькій тюрмі від катувань.

У серпні 1955 Військова колегія Верховного суду СРСР, переглянувши справу, скасувала вирок «за відсутністю складу злочину».

Найвідоміші конструкції літаків К. О. Калініна[ред. | ред. код]

АК-1 «Доброльот»
K-4

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 2 лютого 2020. 

Джерела та література[ред. | ред. код]