Кам'яниця Алембеківська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кам'яниця Алембеківська
м. Львів, Площа Ринок, 13
Lviv Market Square 13.jpg

Початок будівництва 17 століття
Реконструйовано 19 століття

Тип споруди житловий
Архітектурні стилі ренесанс

Кам'яниця Алембеківська — житловий будинок на площі Ринок, 13 у Львові, пам'ятка архітектури.

Історія будівлі[ред. | ред. код]

Будинок побудований на початку ХVІІ ст. на місці попередньої готичної кам'яниці ХVІ ст. Першим її власником був Ян Алембек, львівський аптекар та бургомістр, автор першого опису Львова (1618 р.). Відповідно тоді будівля називалася «Алембеківська кам'яниця».

Патриціанська родина Алембеків зникла у 1704 р. У другій половині ХІХ ст. власниками кам'яниці були Леопольд де Сіньйо (Leopold de Signіo) та Леокардія Семелковська (Leokardia Semełkowska).

У 1869 р. виконано проект триповерхової офіцини у подвір'ї (автор проекту невідомий) для власника Самуеля Фішера (Samuel Fischer). Наприкінці ХІХ ст. будинок належав родині Альтерів (Alterów). Первісно кам'яниця була триповерхова, четвертий поверх надбудовано у другій половині ХІХ ст. (не пізніше 1885 р.).

У 1879 р. за проектом будівничого Войцеха Щебльовського (Wojcich Szczeblowski) на замовлення Рахміля Альтера (Rachmiel Alter) реконструйовано приміщення світлиці на першому поверсі (розділено на два менші приміщення).

У 1882 р. за проектом Юзефа Енґеля (Józef Engel) на замовлення піднято тильний тракт існуючого четвертого поверху і проведено адаптацію коридору на третьому та четвертому поверхах основного будинку.

В кінці ХІХ — на початку ХХ ст. архітектор Соломон Рімер виконав обмірні креслення будинку.

У 1911 р. за проектом Соломона Рімера (Sоlomon Riemer) на замовлення Ігнатія Альтера (Ignacy Alter) влаштовано світловий скляний ліхтар на даху для освітлення сходової клітки. В 1930-х рр. власницею будинку була Мілослава Вільчинська (Miłosława Wilczyńska).

Спершу будинок нумерувався як 12а, оскільки 13 вважалося нещасливим числом. Після 1940 року отримав новий номер — 13.

Архітектура[ред. | ред. код]

Будинок зведений на південному боці площі Ринок, в лінійній забудові. Побудований з каменю та цегли (фундаменти з кам'яних блоків), тинькований, чотириповерховий, в плані має характерний для ринкових кам'яниць витягнутий у глибину ділянки прямокутник з вузьким головним фасадом.

Симетрична композиція головного фасаду дещо знівельована зміщеним вправо вхідним порталом з кам'яним профільованим обрамуванням, над яким поміщений заґратований світлик з таким же обрамуванням. Перший поверх рустований, прорізаний великими вітринними вікнами з півциркульними завершеннями. Вікна другого і третього поверхів прикрашені сандриками трикутними та сегментними сандриками, на четвертому поверсі — профільовані обрамування з «вушками» декоровані замковими каменями. Під і над вікнами другого поверху поміщені декоративними ліпні вставки.

Фасад завершений карнизом з ліпним декором у вигляді кронштейнів та рядом сухариків.

Готель[ред. | ред. код]

У червні 2012 року у цій будівлі почав функціонувати тризірковий готель «On The Square Guesthouse». Станом на 2019 рік готель займає два поверхи та розміщує гостей у 11 номерах. Готель пропонує 5 номерів категорії Стандарт, 4 номери категорії Стандарт з виглядом на Площу Ринок, Люкс з виглядом на Площу Ринок та Супер Люкс з виглядом на Площу Ринок.

Література[ред. | ред. код]

  • Справа на будинок на пл. Ринок, 13. — Державний архів Львівської області. — Ф. 2. — Оп. 2. — Спр. 3657. — С. 33, 35, 111, 128, 159, 174, 275.
  • План будинку на пл. Ринок, 12 а // Центральний Державний історичний архів України у м. Львові. — Ф. 742 [Колекція карт і планів]. — Оп. 1. — Планшет № 97. — Спр. 1200. — Арк. 1-8.
  • Вуйцик В. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. — Львів, 1991. — С. 32.
  • Мельник Б. Вулицями старовинного Львова. / Серія «Історичні місця України». — Вид. 3-тє зі змінами. — Львів: Світ, 2006. — С. 71-72.
  • Пам'ятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — В четырех томах. — Т. 3. — Киев, 1985. — С. 50.
  • Charewiczowa Ł. Czarna kamienica i jej mieszkańcy. — Lwów, 1935. — S. 28.
  • Księga adresowa miasta Lwowa. — Rocznik szósty. — Wydawca i właściciel Reichman. — Lwów, 1902. — S. 3.
  • Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo. — Wyd. II. — Lwów, 1892. — S. 71, 183—185.
  • Łoziński W. Sztuka lwowska. — Lwów, 1898. — S. 87-89.
  • Medyński A. Lwów. Ilustrowany przewodnik dla zwiedzających miasto. — Drugie wydanie poprawione i uzupelnione. — Lwów: nakładem autora. — 1937. — S. 88.
  • Skorowidz nowych i dawnych numerów realności, nazw ulic i placów król. stół. miasta Lwowa wedlug Rady meijskiej w r. 1871 z urzędowych źródeł zestawiony. Lwów: nakładem Karola Wilda. — 1872. — S. 206.
  • Skorowidz król. stół. miasta Lwowa. — Lwów: nakladem król. stół. miasta Lwowa. — Z drukarni instytutu Stawropigialnego. — Lwów, 1889. — S. 195.
  • Skorowidz król. stół. miasta Lwowa z planem miasta. — Lwów: staraniem i nakladem gminy. — Z drukarni «Dziennika Polskiego» (Dr. Felixa Wojnarowskiego) pod zarządem Fr. Kattnera. — Lwow, 1899. — S. 183.
  • Skorowidz miasta Lwowa r. 1899. — Lwów, 1899. — S. 15.
  • Wykaz domów na obszarze miasta Lwowa . — S. 67. // Księga adresowa Małopołski. — Lwów. Stanisławów. Tarnopól. Rocznik 1935/1936.

Посилання[ред. | ред. код]