Кам'янка (Черкаська область)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Кам'янка
Kam'yanka gerb.png Kam'yanka prapor.png
Герб Кам'янки Прапор Кам'янки
Грот декабристів
Грот декабристів
Кам'янка
Кам'янка на мапі Кам'янського району
Кам'янка на мапі Кам'янського району
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Черкаська область
Район Кам'янський район
Код КОАТУУ 7121810100
Засноване початок 17 століття, перша згадка між 1648р. й 1659р.
Статус міста з 1956 року
Населення 11 857 (01.01.2017)[1]
Площа 15,23 км²[2]
Густота населення 93,83 осіб/км²
Поштові індекси 20800-20809
Телефонний код +380-4732
Координати 49°01′52″ пн. ш. 32°05′51″ сх. д. / 49.03111° пн. ш. 32.09750° сх. д. / 49.03111; 32.09750Координати: 49°01′52″ пн. ш. 32°05′51″ сх. д. / 49.03111° пн. ш. 32.09750° сх. д. / 49.03111; 32.09750
Висота над рівнем моря 127 м
Водойма Тясмин
Міста-побратими Грушківка , Пляківка , Вербівка , Косарі .
Відстань
Найближча залізнична станція Пляківка
До обл./респ. центру
 - фізична 44,5 км [3]
 - залізницею 54 км
 - автошляхами 60.3 км
До Києва
 - залізницею 240 км
 - автошляхами 231 км
Міська влада
Адреса 20801, м. Кам’янка, вул. Героїв Майдану, 37
Веб-сторінка Кам'янська міськрада
Міський голова Тірон Володимир Іванович
Кам'янський районний форум — Кам'янка онлайн

Commons-logo.svg Кам'янка у Вікісховищі

Ка́м'янка — СМТ (Селище мiського типу,створилось в зв'язку з об'єднанням сусідніх селищ 2018р.). Знаходиться в Черкаській області, Україна, районний центр Кам'янського району. Розташоване в південно-східній частині Черкаської області на річці Тясмин, правій притоці Дніпра за 62 км від обласного центру — міста Черкаси на автотрасі Київ — Донецьк. Однойменна залізнична станція на лінії Київ — Знам'янка. Населення — 12 956 осіб (2011) (14 291 особа у 2007, 15 109 осіб у 2001, 14 400 осіб у 2004 та 14 800 осіб у 1972 роках).

Історія[ред.ред. код]

Докладніше: Історія Кам'янки

У XVII ст. це було сотенне містечко Чигиринського полку. За Прутським трактатом 1711 року між Росією й Туреччиною - містечко потрапило під владу Польщі. З 1756 року воно належало князям Любомирським. А після поділу Польщі стало власністю російського поміщика Л. Давидова, від котрого перейшло в спадщину до його сина, який пізніше взяв участь у декабристському русі. Саме в Кам'янку приїжджали офіцери російської армії, щоб утворити Південне товариство. Всі вони брали участь у війні з Наполеоном, бачили Європу й захопилися демократичними ідеями. Вони переконалися, що монархічний чиновницько-бюрократичний лад Росії суперечить європейським революційним ідеям про свободу, рівність, братерство, що царизм став гальмом у розвитку країни. Члени товариства задумали змінити суспільство революційним шляхом,- створивши задля цього таємну організацію. Саме в Кам'янці знаходилася філія Південного товариства (головна управа якого була в Тульчині) революціонерів, яких пізніше назвуть декабристами.

Як пише у своїй книжці "100 визначних місць України" Ігор Шаров, в Кам'янку 1820 року приїздив О. Пушкін. Одним із найулюбленіших місць відпочинку поета - була скеля посеред течії Тясмину, котру тепер називають "Пушкінською скелею". Саме там під впливом захоплення Марією Раєвською,- Пушкін на скелі написав славнозвісні вірші «Я пережил свои желанья», «Нереида», «Редеет облаков летучая гряда». Там він закінчив і романтичну поему «Кавказский пленник». Пушкін також бував у гроті, пам'ятці архітектури XVIII ст., що служив місцем для таємних зустрічей декабристів. На його гранітному півколі були написані слова Рилєєва: «Нет примиренья, нет условий между тираном и рабом».

У Кам'янці неодноразово бував і писав свої твори великий російський композитор П. Чайковський, який приїздив до своєї молодшої сестри Олександри, що була одружена з сином декабриста — Л. В. Давидовим. Там, над Тясмином, у Кам'янці композитор створив найкращі свої твори — опери «Євгеній Онєгін», «Мазепа», «Орлеанська діва», «Черевички»; балети «Лебедине озеро», «Спляча красуня», розпочав писати українську симфонію. Саме в Кам'янці композитор неодноразово чув гру і спів кобзарів, захоплювався народними піснями та легендами, що справили на його творчість великий вплив. Нині в колишній садибі Давидових, так званому Зеленому будинку, діє Літературно-меморіальний музей О. Пушкіна та П. Чайковського, а в парку встановлено їм пам'ятники.

18 листопада 2017-го Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет - звершив Чин освячення новозбудованого храму, на честь Покрови Пресвятої Богородиці[4].

Економіка[ред.ред. код]

Верстатний парк заводу дозволяє виробляти практично будь-яку механічну обробку, обмежуючись лише геометричними розмірами заготовок. А саме: токарних (в тому числі і на верстатах з ЧПУ), фрезерних, зубошліфувальні (до 5-го ступеня точності включно), плоске і кругле шліфування, плоске і кругле доведення. Наявність термоконстантного цеху,- дозволяє виготовлювати деталі високого класу точності.

Музеї[ред.ред. код]

Парки[ред.ред. код]

Парк Декабристів

Туризм[ред.ред. код]

Персоналії[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

Цікаві факти[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Історія міст і сіл Української РСР. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР.
  • Шкаліберда Марія Антонівна. Кам'янський літературно-меморіальний музей О. С. Пушкіна і П. І. Чайковського. Путівник. — Дніпропетровськ : «Промінь», 1972. — 76 с.

Примітки[ред.ред. код]

Мапа[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]