Перейти до вмісту

Кам'янка (Молдова)

Координати: 48°02′00″ пн. ш. 28°42′00″ сх. д. / 48.03333333° пн. ш. 28.7° сх. д. / 48.03333333; 28.7
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.


Кам'янка
Герб Прапор
«Ласкаво просимо» над кам'янським стадіоном.
«Ласкаво просимо» над кам'янським стадіоном.
«Ласкаво просимо» над кам'янським стадіоном.
Основні дані
48°02′00″ пн. ш. 28°42′00″ сх. д. / 48.03333333° пн. ш. 28.7° сх. д. / 48.03333333; 28.7
Країна Молдова Молдова
Район Кам'янський
Засновано 1459[1]
Перша згадка 1608[4][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Статус з 2002 року
Населення 8.871 (2014)[2]
Поштові індекси
(Poșta Moldovei)
MD-6600
Відстань
До районного центру
До Кишинева
Місцева влада
Вебсторінка kamenka-gov.org
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 618453
Freebase /m/05y3jt
Карта
Кам'янка. Карта розташування: Молдова
Кам'янка
Кам'янка
Кам'янка (Молдова)
Мапа

CMNS: Кам'янка у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ка́м'янка (рум. Camenca) — місто на лівому березі річки Дністер, розташоване при впадінні річки Кам'янка у Дністер за 35 км від залізничної станції Попелюхи. Знаходиться на території під контролем самопроголошеної Придністровської Молдавської Республіки. Адміністративний центр Кам'янського району. Один з осередків українського життя у Придністров'ї[6]. У 2002 році Кам'янка отримала статус міста.

Історична приналежність

Історія

[ред. | ред. код]

В IX—XVII ст. ці землі входили до складу Київської Русі, Галицько-Волинського князівства, Великого князівства Литовського, Речі Посполитої. Перша згадка про населений пункт датується 1608-м роком. За часів Богдана Хмельницького тут знаходилось козаче поселення Кам'янка Дністрова у складі Брацлавського полку[7].

Річка Дністер у районі Кам'янки

За часів Російської імперії Кам'янка належала до Подільської губернії.

На початку ХІХ ст. Камянка належала російському генералу, князю Петру Вітгенштейну, одному з героїв війни 1812 року. Село було куплене його дружиною за 105 тис.крб. золотом.[8] У 1819 році Вітгенштейн збудував над Дністром розкішний палац, влаштувавши навколо нього парк[9].

Саме тут генерал замешкав після своєї відставки у 1829 році.

Вітгенштейн перетворив Кам'янку на містечко, сприяв переселенню сюди німців-колоністів та розвитку виноградарства. Він завіз у маєток 200 тисяч кущів винограду кращих європейських сортів, заснував винзавод, оснащений найсучаснішим обладнанням. Крім того, Петро Вітгенштейн заснував у Кам'янці курорт, на якому лікували вином та кумисом.

Ймовірно саме тут деякий час жив його син Микола зі своєю дружиною, Кароліною Вітгенштейн.

У 1890 році онук полководця Федір звів у Кам'янці курзал і готель. Дружиною Федора Вітгенштейна була рідна тітка Владіміра Набокова.У книзі мемуарів «Інші береги» письменник згадував літні дні, проведені в каменськой садибі з кузенами і кузинами.[8]

У період радянської окупації — в складі Молдавської АРСР, що була складовою частиною УРСР. 20 жовтня 1938 р. Президія Верховної Ради Української РСР своїм указом надала селу Кам'янка статус селища міського типу. Від 1940-го року в складі Радянської Молдови. З липня 1941 року по 1944 район був включений до складу губернаторства Трансністрії.

Після завершення Другої світової стверджувалося, що 1948 року колгоспи і радгоспи лівого берега Дністра перевершили довоєнний рівень за всіма показниками. У 1958 році збудовано Кам'янський консервний завод. 10 січня 1969 року Указом Президіуму Верховної Ради Молдавської РСР утворено Кам'янський район.

Зараз Кам'янка знаходиться на території, яку контролює невизнане утворення Придністровська Молдавська Республіка. Владою цього самопроголошеного утворення з 2002 року вона була оголошена містом. Це найпівнічніший населений пункт зі статусом містом на території під контролем ПМР. Також вона є центром Кам'янського району.

Економіка

[ред. | ред. код]

Основа економіки — сільське господарство та туризм.

У Кам'янці знаходиться відомий курортний комплекс — санаторій «Дністер».

Населення

[ред. | ред. код]
  • 1926 — 7022
  • 1939 — 7371[10]
  • 1959 — 8498
  • 1970 — 10 117
  • 1979 — 13 303
  • 1989 — 13 689
  • 2004 — 10 323

Чисельність населення міста станом на 1 січня 2014 року складала 8 871 особу[11], у 2010 році — 9 404 особи.

Національний склад населення міста (за переписом 2004 року)[12]:

Освіта

[ред. | ред. код]

У місті є 3 загальноосвітні школи та одна початкова школа. Є сільськогосподарський технікум, який готує спеціалістів в галузі виноградарства, землевпорядкування, будівництва, плодоводства та лісового господарства.

Культура

[ред. | ред. код]

У місті працює історико-краєзнавчий музей.

З 2005 року щорічно у період з 14 жовтня по 31 жовтня, на творчій базі в санаторії «Дністер» проводиться міжнародний симпозіум «Kam Art».

Транспорт

[ред. | ред. код]

З населеними пунктами Придністров'я та правобережної Молдови Кам'янка з'єднана автобусним сполученням. Автобусне сполучення також є з містами України. Через місто пролягають маршрути автобусів, що слідують з Тирасполя до Росії та інших країн Європи.

Раніше поблизу міста знаходилась залізнична станція, яка була зв'язана вузькоколійною залізничною лінією з Рудницею (це була гілка гайворонської вузькоколійки). Тепер більшість мешканців міста користуються станціями у Рудниці та Вапнярці.

В місті розташований також вже закритий аеропорт.

У 1972 році через Дністер побудовано міст[13], який нині розділяє правобережну Молдову з невизнаним Придністров'ям. Зі сторони Кам'янки знаходиться пункт пропуску, по іншу сторону моста знаходиться митний пункт контролю Республіки Молдова (село Сенетеука Флорештського району).

Відомі люди

[ред. | ред. код]

В місті народились:

Галерея

[ред. | ред. код]

.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Історичне Поділля у пізньому Середньовіччі [Архівовано 13 травня 2020 у Wayback Machine.] (вебкарта на сайті Гарвардського університету)
  2. Госстатслужба ПМР [Архівовано 9 липня 2014 у Wayback Machine.]/Социально-экономическое развитие ПМР за 2013 год (окончательные данные)(рос.) [Архівовано 19 квітня 2014 у Wayback Machine.]
  3. LEGE Nr. 306 din 07-12-1994 privind organizarea administrativ-teritorială a Republicii Moldova // Monitorul Oficial — 1995. — вип. Nr. 3-4 art. 40.
  4. Nicu V. Localitățile Moldovei în documente și cărți vechi: îndreptar bibliografic. Volumul 1: A-LChișinău: Universitas, 1991. — С. 123. — 508 с. — ISBN 5-3620-0841-2
  5. Ляскоронский В. Г. Гильомъ Левассеръ-де-Бопланъ и его историко-географическіе труды относительно Южной Россіи. 1. Описаніе Украины II. Карты УкраиныКиев: 1901. — С. 18.
  6. В Придністров’ї пройшов фестиваль української народної пісні «Пшеничне перевесло». БУКОВИНА (укр.). Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 15 грудня 2015.
  7. Балицкая М. Е. Жемчужина Приднестровья: История Каменки и окружающих её сёл в документах, воспоминаниях и легендах. Книга 1-я. /Под ред. проф. Н. В. Бабилунги. — Тирасполь, 2008. — 248 с
  8. а б Welle (www.dw.com), Deutsche. Коньяк русского генерала стоит в Приднестровье больше тысячи евро | DW | 20.09.2018. DW.COM (рос.). Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 28 травня 2020.
  9. Кароліна Вітгенштейн :: Монастирищина туристична. montyrizm2.webnode.com.ua. Процитовано 28 травня 2020.
  10. http://pop-stat.mashke.org/moldova-cities.htm
  11. Госстатслужба ПМР [Архівовано 9 липня 2014 у Wayback Machine.]: Социально-экономическое развитие ПМР за 2013 год (окончательные данные) [Архівовано 19 квітня 2014 у Wayback Machine.]
  12. Национальный состав населения ПМР по переписи 2004 года. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 2 травня 2015.
  13. История Каменки. Архів оригіналу за 15 квітня 2013. Процитовано 3 травня 2015.