Кам'янка (Молдова)
Кам'янка Каменка, Camenca, Кам'янка
| |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
«Ласкаво просимо» над кам'янським стадіоном. | |||||
Основні дані | |||||
48°01′ пн. ш. 28°42′ сх. д. / 48.017° пн. ш. 28.700° сх. д.Координати: 48°01′ пн. ш. 28°42′ сх. д. / 48.017° пн. ш. 28.700° сх. д. | |||||
Країна | Молдова (Придністров'я) | ||||
Адмінодиниця |
Придністров'я Кам'янський район | ||||
Столиця для | Кам'янський район (district of the Transnistria Moldavian Republic) | ||||
Засновано | 1459[2] | ||||
Перша згадка | 1608 | ||||
Статус міста | 2002 | ||||
Населення | 8.871 (2014)[1] | ||||
День міста | 28 серпня | ||||
Телефонний код | (373) 216 | ||||
GeoNames | 618453 | ||||
OSM | ↑2607033 ·R (Придністров'я, Кам'янський район) | ||||
Поштові індекси | MD-6600 | ||||
Міська влада | |||||
Мер міста | Карауш Володимир Степанович | ||||
Вебсторінка | kamenka-gov.org | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
![]() |
Ка́м'янка (молд./рум. Camenca/Каменка, рос. Каменка) — місто на лівому березі річки Дністер, розташоване при впадінні річки Кам'янка у Дністер за 35 км від залізничної станції Попелюхи. Входить до складу самопроголошеної Придністровської Молдавської Республіки. Адміністративний центр Кам'янського району. Один з осередків українського життя у Придністров'ї[3]. У 2002 році Кам'янка отримала статус міста. Населення — бл. 9,4 тис. чоловік (2010).

Османська імперія 1672-1699
Річ Посполита 1699-1793
Російська імперія 1793-1917
Російська республіка 1917
Українська Народна Республіка 1917-1920
Українська Радянська Соціалістична Республіка 1920-1924
Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка 1924-1940
Молдавська Радянська Соціалістична Республіка 1940-1941
Трансністрія 1941-1944
Молдавська Радянська Соціалістична Республіка 1944-1991


Історія[ред. | ред. код]
В IX—XVII ст. ці землі входили до складу Київської Русі, Галицько-Волинського князівства, Великого князівства Литовського, Речі Посполитої. Перша згадка про населений пункт датується 1608-м роком. За часів Богдана Хмельницького тут знаходилось козаче поселення Кам'янка Дністрова у складі Брацлавського полку[4].

За часів Російської імперії Кам'янка належала до Подільської губернії.
На початку ХІХ ст. Камянка належала російському генералу, князю Петру Вітгенштейну, одному з героїв війни 1812 року. Село було куплене його дружиною за 105 тис.крб. золотом.[5] У 1819 році Вітгенштейн збудував над Дністром розкішний палац, влаштувавши навколо нього парк[6].
Саме тут генерал замешкав після своєї відставки у 1829 році.
Вітгенштейн перетворив Кам'янку на містечко, сприяв переселенню сюди німців-колоністів та розвитку виноградарства. Він завіз в маєток 200 тисяч кущів винограду кращих європейських сортів, заснував винзавод, оснащений найсучаснішим обладнанням. Крім того, Петро Вітгенштейн заснував у Кам'янці курорт, на якому лікували вином та кумисом.
Ймовірно саме тут деякий час жив його син Микола зі своєю дружиною, Кароліною Вітгенштейн.
У 1890 році онук полководця Федір звів в Кам'янці курзал і готель. Дружиною Федора Вітгенштейна була рідна тітка Владіміра Набокова.У книзі мемуарів "Інші береги" письменник згадував літні дні, проведені в каменськой садибі з кузенами і кузинами.[5]
У радянські часи — в складі Молдавської АРСР, що була складовою частиною Радянської України. В 1938 році Президія Верховної Ради Української РСР своїм указом надала селу Кам'янка статус селища міського типу. Від 1940-го року в складі Радянської Молдови. З липня 1941 року по 1944 район був включений до складу губернаторства Трансністрії.
Після завершення Другої світової війни почалось швидке відновлення міста та району. І до 1948 року колгоспи і радгоспи лівого берега Дністра перевершили довоєнний рівень за всіма показниками. У 1958 році збудовано Кам'янський консервний завод.10 січня 1969 року Указом Президіуму Верховної Ради Молдавської РСР утворено Кам'янський район.
Зараз Кам'янка є містом, районним центром, та найпівнічнішим містом Придністровської Молдавської Республіки. Статус міста отримала у 2002 році.
Економіка[ред. | ред. код]
Основа економіки — сільське господарство та туризм. В районі міститься важливий курортний комплекс, що має важливе значення європейського масштабу.
В Кам’янці знаходиться відомий курортний комплекс — санаторій «Дністер».
Населення[ред. | ред. код]
Чисельність населення міста станом на 1 січня 2014 року складала 8 871 особу[7], у 2010 році — 9 404 особи.
Національний склад населення міста (за переписом 2004 року)[8]:
- молдовани — 5288 чол. (51,23%)
- українці — 3476 чол. (33,67%)
- росіяни — 1305 чол. (12,64%)
- білоруси — 61 чол. (0,59%)
- болгари — 35 чол. (0,34%)
- гагаузи — 32 чол. (0,31%)
- німці — 23 чол. (0,22%)
- євреї — 8 чол. (0,08%)
- інші — 95 чол. (0,92%)
- Всього — 10323 чол. (100,00%)
Освіта[ред. | ред. код]
У місті є 3 загальноосвітні школи та одна початкова школа. Є сільськогосподарський технікум, який готує спеціалістів в галузі виноградарства, землевпорядкування, будівництва, плодоводства та лісового господарства.
Культура[ред. | ред. код]
У місті працює історико-краєзнавчий музей.
З 2005 року щорічно у період з 14 жовтня по 31 жовтня, на творчій базі в санаторії «Дністер» проводиться міжнародний симпозіум «Kam Art».
Транспорт[ред. | ред. код]
З населеними пунктами Придністров'я та правобережної Молдови Кам'янка з'єднана автобусним сполученням. Автобусне сполучення також є з містами України. Через місто пролягають маршрути автобусів, що слідують з Тирасполя до Росії та інших країн Європи.
Раніше поблизу міста знаходилась залізнична станція, яка була зв'язана вузькоколійною залізничною лінією з Рудницею (це була гілка гайворонської вузькоколійки). Тепер більшість мешканців міста користуються станціями у Рудниці та Вапнярці.
В місті розташований також вже закритий аеропорт.
У 1972 році через Дністер побудовано міст[9], який нині розділяє правобережну Молдову з невизнаним Придністров'ям. Зі сторони Кам'янки знаходиться пункт пропуску, по іншу сторону моста знаходиться митний пункт контролю Республіки Молдова (село Сенетеука Флорештського району).
Відомі люди[ред. | ред. код]
В місті народились:
- Коваль Іван Нестерович — Герой Радянського Союзу;
- Крецул Дмитро Володимирович — Герой Соціалістичної Праці.
Галерея[ред. | ред. код]
Закладний камінь пам'ятника П.Х. Вітгенштейну
Дністер у Кам'янці
Річка Кам'янка
.
Посилання[ред. | ред. код]
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кам'янка (Молдова) |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Госстатслужба ПМР Архівовано 9 липень 2014 у Wayback Machine./Социально-экономическое развитие ПМР за 2013 год (окончательные данные)(рос.) Архівовано 19 квітень 2014 у Wayback Machine.
- ↑ Історичне Поділля у пізньому Середньовіччі (веб-карта на сайті Гарвардського університету)
- ↑ В Придністров’ї пройшов фестиваль української народної пісні «Пшеничне перевесло». БУКОВИНА (uk-UA). Процитовано 2015-12-15.
- ↑ Балицкая М. Е. Жемчужина Приднестровья: История Каменки и окружающих её сёл в документах, воспоминаниях и легендах. Книга 1-я. /Под ред. проф. Н. В. Бабилунги. — Тирасполь, 2008. — 248 с
- ↑ а б Welle (www.dw.com), Deutsche. Коньяк русского генерала стоит в Приднестровье больше тысячи евро | DW | 20.09.2018. DW.COM (ru-RU). Процитовано 2020-05-28.
- ↑ Кароліна Вітгенштейн :: Монастирищина туристична. montyrizm2.webnode.com.ua. Процитовано 2020-05-28.
- ↑ Госстатслужба ПМР Архівовано 9 липень 2014 у Wayback Machine.: Социально-экономическое развитие ПМР за 2013 год (окончательные данные) Архівовано 19 квітень 2014 у Wayback Machine.
- ↑ Национальный состав населения ПМР по переписи 2004 года
- ↑ История Каменки
|
|
|
![]() |
Це незавершена стаття з географії Молдови. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |