Кам'яновугільний період
| Кам'яновугільний період | |
| Хронологія | 358.9–298.9 млн років тому |
| Середня концентрація кисню (O2) впродовж періоду | бл. 32.5 %[1] (163 % від сучасного рівня) |
| Середня концентрація вуглекислого газу (CO2) впродовж періоду | бл. 800 ppm[2] (у 3 разів більше доіндустріального періоду) |
| Середня температура поверхні впродовж періоду | бл. 14 °C[3] (на 0 °C вище сучасного рівня) |
| Рівень моря (вище або нижче сучасного рівня, в метрах) | Зменшився з +120 м вродовж Міссісіпію до сучасного рівня моря, потім постійно зростав до +80 м до кінця періоду.[4] |
Кам'яновугільний період (система), часто Карбон (рос. каменноугольная система (период), карбон, англ. Carboniferous System англ. Carbonian нім. Steinkohlensystem n (Periode f), Karbon n, Kohlenzeit f) — п'ятий період палеозойської ери. Підстилається девонською і покривається пермською системами.
Таким чином, тривав від кінця Девонського періоду, приблизно 345 млн до початку Пермського, 280 млн. (ICS 2004). Відклади, які визначають початок і кінець періоду, добре ідентифіковані, але точні дати досить невизначені. Тривав 65-70 млн років.
Зміст
Назва[ред. | ред. код]
Означення «кам'яновугільний» походить від значних шарів кам'яного вугілля, що сформувалися в Західній Європі впродовж цього періоду. Перша третина періоду називається Міссісіпською епохою, а решта — Пенсільванською. Протягом цього періоду виникли хвойні дерева.
Загальна характеристика[ред. | ред. код]
У карбоні відбулися значні гороутворювальні рухи й пов'язані з ними регресії моря, що чергувалися з широкими трансгресіями. Були поширені комахи й земноводні, з'явилися рептилії, у морях переважали безхребетні. Великого розвитку набула наземна рослинність (лепідодендрони, сигілярієві, деревоподібні папороті тощо). З їхніх решток утворилося кам'яне вугілля.
Відклади, що утворилися впродовж кам'яновугільного періоду, становлять кам'яновугільну систему. Кам'яновугільна система названа за значним поширенням покладів викопного вугілля. Їхні поклади у карбоні становлять близько 25% загальних світових запасів. Вугільні басейни і родовища карбону широко представлені в Європі й Північній Америці, де сконцентровано понад 80% загальних геологічних запасів вугілля цієї доби.
- Палеогеографічні реконструкції
Корисні копалини[ред. | ред. код]
Основні вугільні копалини — в Україні — Донецький і Львівсько-Волинський. В Азії — Кузнецький, Карагандинський, Екібастузький і Тунгуський та інші.
З покладами карбону пов'язані найбільші в Європі вугільні басейни: Південному Уельсі, Ланкаширі, Нортумберленді, Кенті — у Великій Британії, Астурійський — в Іспанії, Валансьєн — у Франції, Льєж і Кампін — у Бельгії, Нижньорейнсько-Вестфальський (Рурський) — у ФРН, Верхньосілезький — у Польщі, Остравський — у Чехії.
В Північній Америці з пенсильванськими товщами пов'язане найбільше вугленакопичення (Аппалачський, Іллінойський, Пенсильванський, Мічиганський вугільний басейн, Техаський вугільний басейн).
Басейни Австралії: Боуен, Новий Південний Уельс.
У відкладах кам'яновугільної системи зосереджено багато різних руд осадового та магматогенного походження: бурі залізняки, боксити, вогнетривкі глини, руди поліметалів, нерудні корисні копалини.
Підрозділи кам'яновугільної системи[ред. | ред. код]
Кам'яновугільний період, згідно з прийнятими рішеннями Міжнародної стратиграфічної комісії, поділяють на 2 підсистеми, 3 відділи і 7 ярусів. Водночас у Західній Європі прийнятий поділ на 2 відділи та 5 ярусів. Нижче наведена порівняльна таблиця підрозділів кам'яновугільної системи.
| Західна Європа | ICS[5] | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Система | Підсистема/Відділ | Ярус | Підсистема/Відділ | Ярус | Вік, млн. років тому |
| Пермська | молодша | ||||
| Кам'яновугільна | Сілезька | Стефанійський | Пенсильванська/ (середній і верхній відділи) |
Гжельський | 299.0–303.9 |
| Вестфальський | Касимовський | 303,9–306,5 | |||
| Московський | 306.5–311.7 | ||||
| Башкирський | 311.7–318.1 | ||||
| Намюрський | |||||
| Міссісіпська/ нижній відділ |
Серпуховський | 318.1–328.3 | |||
| Динантська | Візейський | Візейський | 326,4–345,3 | ||
| Турнейський | Турнейський | 345,3–359,2 | |||
| Девонська | древніша | ||||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Image:Sauerstoffgehalt-1000mj.svg
- ↑ Image:Phanerozoic Carbon Dioxide.png
- ↑ Image:All palaeotemps.png
- ↑ Haq, B. U.; Schutter, SR (2008). A Chronology of Paleozoic Sea-Level Changes. Science 322 (5898): 64–68. Bibcode:2008Sci...322...64H. PMID 18832639. doi:10.1126/science.1161648.
- ↑ Gradstein et al. (2004)
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кам'яновугільний період |
- (англ.) Міжнародна стратиграфічна шкала (версія серпня 2012 року) на сайті Міжнародної комісії з стратиграфії.
| Карбон | |
|---|---|
| Міссісіпій (ранній) | Пенсильваній (пізній) |
| Турне | Візе | Серпуховій | Башкірій | Московій | Касімовій | Гжелій |
|
Це незавершена стаття з геології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
