Кам'янське городище

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кам'янське городище

Кам'янське городище 01.JPG

Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Кам'янка-Дніпровська
Дата будівництва  століття
Кам'янське городище у Вікісховищі?
Вигляд на залишки городища

Кам'янське городище — залишки городища скіфського часу, ймовірно Метрополя (столиці Скіфії)[1] в степовій зоні Північного Причорномор'я. Розташоване на лівому березі річки Дніпро, в районі міста Кам'янка-Дніпровська.

Метрополь[ред. | ред. код]

Ймовірно саме на цьому місці була розташована столиця Скіфії — Метрополь, центр держави царя Атея.

Археологія[ред. | ред. код]

Більша частина затоплена водами Каховського водосховища. Досліджуване вже майже сто років.

Виникло на дюнному мисі між плавневими масивами на межі 5-4 ст. до Н. Е. Мало площу 12 км², яку відокремлював від степу земляний вал висотою 2 м.

Культурний шар залягає лінзами.

Тут знайдено: столовий посуд — чорнолаковий, розписний, сіроглиняний; вироби з бронзи, заліза, кістки та рогу; монети Боспорського царства, Істрії (колишнє місто на західному узбережжі Чорного моря, на території сучасної Румунії), Ольвії; фрагменти амфор, скляних речей; прикраси із бронзи, каменю, золота.

Виявлено залишки садиб з каркасними, напівземлянковими та наземними житловими спорудами, господарськими ямами, бронзоливарні майстерні та майстерні з обробки кістки та рогу, кузні.

Крім примітивного ремесла та домашнього виробництва, мешканці поселення займалися землеробством та скотарством.

На думку науковців, виникнення цього поселення на місці зимовищ кочових скіфів пов'язане з процесом переходу тогочасних мешканців тамтешніх земель до осілості. Пізніше це городище відігравало роль економічного центру степового Надчорномор'я, де концентрувалися торгові зв'язки Степової Скіфії з її сусідами, в першу чергу — з грецькими містами Північного Причорномор'я.

Проіснувало до кінця 4 ст. до Н. Е..

Городище було розкопано в 1900 році Д. Я. Сердюковим — місцевим вчителем, а в 30-х і 40-х роках XX століття Б. М. Граковим.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]