Кам'яні будови та технології обробки каменю народів Америки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Піраміда Сонця. Теотіуакан.
Фортеця Саксайуаман
Паленке, Храм
Кам'яна голова, культура ольмеків.
Храм де Ехекатл
Ацтекська кам'яна скульптура
Руїни міста Паленке
Деталь храмового комплексу Пума Пунку ("Ворота Пуми").

Кам'яне будівництво та технології обробки каменю народів Америки - самобутня частина історії корінних народів Америки.

Будови та артефакти[ред.ред. код]

Теотіуакан[ред.ред. код]

Обсяги каменевидобувних та каменеобробних робіт індіанців Америки масштабні – у доколумбовому місті Теотіуакан, що неподалік Мехіко, розташовані найбільші піраміди Месоамерики, зокрема Піраміда Сонця і Піраміда Місяця. Піраміда Сонця є другою за висотою у світі після піраміди Хеопса в Єгипті). Вона побудована близько 150 р. до н. е. і являє 5-ярусну споруду з плоскою вершиною. Її висота – 64,5 м, довжина сторін при основі 211, 207, 217 і 209 метрів, загальний об’єм — 993 тис. куб. метрів. Піраміда Сонця виконана з каменю, глини та землі. Піраміда Місяця побудована між 200 і 450 роком н. е., її висота — 42 м.

Саксайуаман[ред.ред. код]

Фортеця Саксайуаман, що височить над стародавньою столицею інків Куско, вражає масивністю своїх стін. Вони складені з велетенських майстерно підігнаних один до одного каменів андезиту вагою від кілограмів до 150 т. Особливістю є так звана «інкська кладка» - яка відрізняється відсутністю симетрії і зв’язуючих (цементу, вапна) й надзвичайною притертістю сусідніх каменів. Складається враження «злипання» каменів. Поряд з фортецею – кар’єр, в якому вирізані прямокутні й гранчасті гроти, кімнати, переходи, сходинки – при цьому більшість поверхонь відшліфовано.

Пума Пунку[ред.ред. код]

До сьогодні незрозуміло технологію виготовлення та призначення каменів Пума Пунку ("Ворота Пуми") в Болівії поблизу старовинного міста Тіуанако. Кам'яні блоки храмового комплексу Пума Пунку — це лише наймасивніші моноліти, вагою від 22 до 1000 тонн (менші протягом тисячоліть населення взяло для своїх потреб), із червоного граніту, андезиту й сірого діориту — твердих і міцних порід, що важко піддаються обробці. Тим не менше, вони майстерно оброблені, в них з великою точністю вирізано пази, кромки, отвори, східчасті площини усередині моноліту складної геометричної форми, карнизи, лунки, замки. І це не архітектурні деталі, не частини кам'яних фризів тощо, а технологічні елементи – як у деталей дитячого «конструктора». Встановлено, що частину блоків для Пума Пунку добували в гранітному кар'єрі за 60 км від будівельного майданчика, і потім піднімали у місто – на 4000 м над рівнем моря. Для скріплення блоків невідомі стародавні будівельники використовували металеві штирі заліза, міді й нікелю. Пам’ятка датується від 1500 року до н. е до 1000 року н.е.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  1. Гайко Г.І., Білецький В.С. Історія гірництва: Підручник. - Київ-Алчевськ: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", видавництво "ЛАДО" ДонДТУ, 2013. - 542 с.