КамАЗ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ВАТ «КАМАЗ»
Тип Відкрите акціонерне товариство
Форма власності відкрите акціонерне товариство
Галузь Автомобілебудування
Засновано 1969
Штаб-квартира Росія Росія, Набережні Човни, Татарстан
Ключові особи Когогін Сергій Анатолійович (генеральний директор)
Продукція вантажні автомобілі, силові агрегати, автобуси
Виторг ▼ 96,348 млрд руб. (2008)
Операційний прибуток (EBIT) ▼ 6,296 млрд руб. (2008)
Чистий прибуток ▼ 1,065 млрд руб. (2008)
Активи ▲206 043 000 000 ₽ (2019)
Власник(и) Ростех[1], Daimler Truckd[1] і Avtoinvestd[1]
Співробітники 52 тис.
Дочірні компанії ZMAd
kamaz.net
Map
CMNS: КамАЗ у Вікісховищі

КАМАЗ (абревіатура утворена від рос. Камський автомобільний завод) — відкрите акціонерне товариство «КАМАЗ» — найбільший в Росії виробник вантажних, легкових автомобілів, тракторів та комплектуючих. Головні виробничі потужності КамАЗу розміщені в місті Набережні Челни (Татарстан, Росія). Входить до десятки провідних світових компаній, які спеціалізуються на виробництві великих вантажівок.

Історія[ред. | ред. код]

13 грудня 1969 року екскаваторник Михайло Носков вийняв перший ківш землі на промисловому майданчику майбутнього автогіганта на Камі. Будівельно-монтажні роботи розпочато з лютого 1970 року, і вже до кінця року були укладені перші кубометри бетону у фундамент первістка Камаза - Ремонтно-інструментального заводу, а також корпусу сірого і ковкого чавуну Ливарного заводу.

Продукція[ред. | ред. код]

Відкриття сервісного центру «КАМАЗ» в Туркменістані 4-5.07.2008

КАМАЗ виготовляє наступний ряд вантажних автомобілів:

Почесний знак «Ударник будівництва КАМАЗа»

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Афганістан (1979-1989)[ред. | ред. код]

Вперше ідея озброїти вантажівки прийшла в голову радянському командуванню в ході війни в Афганістані в 1979-1989, адже постачання колонами по землі було одним з основних артерій для більшості підрозділів Радянської Армії по всій країні. Більшість водіїв автомобілів КАМАЗ просто почала навішували на дверцята бронежилети, що спочатку врятувало чимало життів. Однак кількість важкого озброєння у моджахедів безперервно зростала і незабаром для вантажівок у польових умовах з підручних матеріалів «кулібіни» стали придумувати справжні «лати». До кінця 1990-х зусиллями керівництва підприємства, за підтримки урядів Росії і Татарстану, вдалося конвертувати борг об'єднання в розмірі 1 мільярд доларів США в акції підприємства, відновити виробництво після пожежі на заводі двигунів, освоїти випуск нових моделей вантажівок і вийти на режим беззбитковості.[3]

Найчастіше замість вікон залишалися крихітні бійниці розмірів у кілька долонь, кузова перетворювалися на справжні металеві коробки, а на захист кабіни йшли цілі листи сталі. Наступним етапом стало супровід машин спеціально збройними вантажівками, в кузовах яких встановлювали досить серйозне озброєння - від великокаліберних кулеметів «Утес» до зенітних установок ЗУ-23-2. Дуже часто йшло буквально все що було під рукою - навіть зняті з підбитих БМП кулемети ПКТ і КПВТ[4].

Чечня (1994-2004)[ред. | ред. код]

Досвід проводки військових колон в Афганістані дуже знадобився вже російським військовим в ході майже безперервного з 1994 року конфлікту в Чеченській республіці. Причому якщо з початку конфлікту помилки були допущені приблизно схожі з афганськими, то на сьогоднішній день в російській армії існують спеціалізовані машини для супроводу.

Вже в ході війни був вироблений оптимальний склад військової колони, який складається з похідного охорони, загону забезпечення руху, бічних похідних застав, основний колони, замикання колони і тильної похідної застави. Згідно військовим повчанням колону повинні прикривати мотострілецькі відділення на БМП (БТР, МТ-ЛБ), які слідують в загальній колоні через кожні 5-10 машин. Проте враховуючи, що щодня по дорогах Чечні пересуваються з різними цілями велика кількість різних за величиною колон (від 5-10 машин до 50-70 машин в одній колоні), то ясна річ, що танків, БМП, БТР або навіть МТ-ЛБ для їх супроводження та охорони не вистачає. Тому гантракі в цих умовах з'явилися практично панацеєю.

Причому в Чечні майже виключно для озброєння вантажівок використовувалися зенітні установки ЗУ-23-2. Установка озброєння вироблялася, як правило, силами військових ремонтних частин і підрозділів в міру необхідності і наявності відповідної техніки і озброєння. Вибір цієї системи озброєння був не випадковий - поряд з потужним вражаючою дією спарених автоматичних гармат, їх вогонь справляв на партизан сильний психологічний вплив. Це, у багатьох випадках, змушувало бойовиків в короткі терміни припиняти обстріл колони і здійснювати відхід з місця нападу[5].

При цьому проста конструкція, вогнева міць, уніфікація в технічному обслуговуванні, можливість руху від 5 до 90 км / год, супроводжуючи автоколону, повною мірою перекривали негативні сторони даної конструкції: відсутність броні, точної стрільби, обмежений сектор обстрілу, недостатня стійкість при стрільбі на ходу.

На момент закінчення активної фази операції в Чечні всі невеликі колони (від 5 до 10 машин) російської армії взагалі не мали в охороні ніякої бронетехніки, обмежуючись парою «тачанок». У більшості випадків ці машини на ніч виставляли на тимчасові вогневі позиції для посилення системи вогню військових комендатур або районів розташування військ (нічних стоянок колон) від нападів або обстрілів супротивника.

Розпад СРСР[ред. | ред. код]

Що стосується застосування вантажних КАМАЗів в ході конфліктів на території колишнього СРСР, то тут можна відзначити два напрямки. Перший - це використання вантажівки як носія важкого озброєння (великокаліберного кулемета або, наприклад, малогабаритної РСЗВ) з або без бронювання машини. Такі машини відзначені в Нагірному Карабаху, Абхазії, Придністров'ї. А в Таджикистані на КамАЗ-5511 взагалі встановили трофейну 23-мм авіаційну гармату.

І другий шлях - максимальне посилення захисту автомобіля. Найчастіше це полягає в простому наварювання товстих (від 5 міліметрів) листів заліза на кабіну, а також обварювання двигуна додатковими листами сталі. Хоча, природно, що стовідсоткової гарантії захищеності це не дає, навіть черга з кулемета калібру 7,62 все одно проб'є цю броню на солідній дистанції, а вже ракета з «Мухи» або РПГ-7 рознесе автомобіль. Але все ж захищеність значно підвищується.

Війна на Сході (2014)[ред. | ред. код]

В ході бойових дій на Донбасі відмічено використання броньованих КАМАЗів перш за все в добровольчих батальйонах - так, у складі батальйону Азов трійка таких вантажівок брала участь у штурмі Маріуполя.

Галерея продукції[ред. | ред. код]

Kamaz 55111.JPG Kamaz.JPG Kamaz lesovoz mims moscow.JPG IMG 2077 pantsir-s1.jpg
КАМАЗ в центрі Варшави
Панцир-С1 на 8x8 шасі КАМАЗ-6560Гонки

Гонки[ред. | ред. код]

Екіпаж пілота команди «КАМАЗ-майстер» Андрія Каргинова виграв китайський етап ралі «Шовковий шлях-2018» в заліку вантажівок.[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в https://kamaz.ru/en/investors-and-shareholders/stocks/shareholders/
  2. ↑ В столиці Сирії [Архівовано 1 серпня 2013 у Wayback Machine.], ВАТ «КАМАЗ»
  3. ↑ Історія КАМАЗ в 1990-i. Архів оригіналу за 6 травня 2021. 
  4. ↑ Сайт ветеранов войны в Афганистане, воинов-автомобилистов 126 отдельного автобатальона. Архів оригіналу за 19 грудня 2010. Процитовано 30 листопада 2014. 
  5. ↑ «ТАЧАНКИ» РОССИЙСКОЙ ПЕХОТЫ. Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 30 листопада 2014. 
  6. ↑ Гонки за участю КАМАЗ. Архів оригіналу за 12 лютого 2020. 

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: category:Kamaz vehicles
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Тематичні сайти
Довідкові видання
Нормативний контроль
Азербайджан Азербайджан
Білорусь Білорусь
Вірменія Вірменія
Грузія Грузія
Естонія Естонія
Казахстан Казахстан
Киргизстан Киргизстан
Латвія Латвія
Литва Литва
KAG · VFTS
Молдова Молдова
Росія Росія
Таджикистан Таджикистан
Туркменістан Туркменістан
немає
Україна Україна
Узбекистан Узбекистан
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=КамАЗ&oldid=38184003