Каменкович Златослава Борисівна
| Каменкович Златослава Борисівна | ||||
|---|---|---|---|---|
 Каменкович Златослава | ||||
| Ім'я при народженні | Хачатурян Златослава Зальмонівна | |||
| Псевдонім |
Злата Карінян, Зоя Ковальчук, Злата Каменкович | |||
| Народилася |
1 березня 1915 Сімферополь | |||
| Померла |
4 лютого 1980 (64 роки) Львів,  УРСР,  СРСР | |||
| Поховання | Личаківський цвинтар[1] | |||
| Громадянство |
УРСР, СРСР | |||
| Діяльність | прозаїк, публіцист, журналістка | |||
| Alma mater | Літературний інститут імені Горького | |||
| Мова творів | російська | |||
| Роки активності | 1937-1980 | |||
| Напрямок | соціалістичний реалізм | |||
| Партія | Комуністична партія (1943) | |||
|
| ||||
Каменкович Златослава Борисівна, справжнє ім'я Хачатурян Златослава Зальмонівна (нар. 1 березня 1915, Сімферополь — 4 лютого 1980, Львів, УРСР)[2] — українська та радянська російськомовна письменниця, журналістка та публіцист.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилась Каменкович Златослава Борисівна (справжнє ім'я та прізвище — Хачатурян Златослава Зальмонівна) 1 березня 1915 року в Сімферополі). У 1939-1941 рр. навчалась у Літературному інституті в Москві. [2]
З 1943 року – член Комуністичної партії СРСР. [2]
Працювала кореспондентом газети «Піонерська правда» (рос. Пионерская правда). Під час Другої світової війни працювала у Закавказькій Республіці. З 1945 р. жила та працювала у Львові (УРСР).[2]
Писала російською мовою романи, оповідання і повісті. Вивчала національно-визвольні та революційні рухи кінця XIX – початку XX ст. у Західній Україні. Авторка нарисів, публіцистичних статей, книжок для дітей та юнаків надрукованих російською, вірменською та українською мовами. Окремі твори Златослави Каменкович переклав М. Бірюков.[2]
Померла 4 лютого1987 року у Львові.[2]
Творчість[ред. | ред. код]
Романи[ред. | ред. код]
- «Предгрозье» (Л., 1958; укр. перекл. – К., 1958; у співавторстві із Чареном Хачатуряном)
- «Его уже не ждали» (1963; 1971; у співавторстві із Чареном Хачатуряном)
- «Человек, которого люблю…»: Роман. Л., 1966
- «Ночь без права на сон» (1980, Л.)
- «Кровь на камнях» (1983, Л.)
Повісті[ред. | ред. код]
- «Маленькие товарищи»: [Повесть для детей]. Ростов-на-Дону, 1937
- «Поход на черепашку»: Рассказ. Ростов-на-Дону, 1940
- «Мальчики с Княжьей горы»: Повесть. Л., 1949; укр. перекл. – Л., 1949
- «Надпись на книге». Л., 1954
- «Записки под камнем». Л., 1960;
- «Тайна Высокого Замка»: Повесть для юношества. Л., 1958; 1959; 1988
Збірки оповідань[ред. | ред. код]
- «Рубінова зірка». [Пісня без слів. Оповідання]. Л., 1945
- «Друг». Ростов-на-Дону, 1947; Л., 1949
- «Заветные слова». Л., 1954
- «Смелый мальчик». Л., 1961
- «Сила любви»: Повесть, рассказы и очерки. Л., 1975
Література[ред. | ред. код]
- Шемет А. «На баррикадах Львова». [Пьеса З. Каменкович и Ч. Хачатуряна во Львовском театре юного зрителя им. М. Горького] // Львов. правда. 1958, 18 янв.; Буличова А. Радість творення. Златославі Каменкович – 70 // Жовтень. 1985. № 3; Златослава Каменкович: [Некролог] // ЛУ. 1989, 16 лют.
- Письменники Радянськоï Украïни. Довідник. — Киïв: Радянський письменник, 1976.
