Камизяцький район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Камизяцький район
рос. Камызякский район
Герб Камизяцького району
Розташування району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Астраханська область
Утворений: 14 липня 1925 року
Населення: 48 668 осіб (2012[1])
Площа: 3493,43 км²
Густота населення: 13,9 осіб/км²
Телефонний код: 7-81845
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр: місто Камизяк
Кількість міських поселень: 3
Кількість сільських поселень: 17
Міських населених пунктів: 3
Сільських населених пунктів: 44
Влада
Вебсторінка: http://www.kamyziak.org
Голова місцевої думи: Мартинов Ігор Олександрович

Камизя́цький район (рос. Камызякский район) — адміністративна одиниця, муніципальний район Російської Федерації, у складі Астраханської області. Адміністративний центр району — місто Камизяк.

Географія[ред. | ред. код]

Вигляд з висоти польоту

Район розташований у межах Прикаспійської низовини на півдні Астраханської області у дельті річки Волга. Рельєф представлений пласкою дельтовою рівниною. На півночі район межує з Приволзьким районом, на сході — з Володарським, на заході — з Ікрянинським районом. На півдні район виходить до Каспійського моря. Площа району становить 3493,43 км², земельний фонд 5204,43 км², з яких під водоймами 3014,47 км², під сільськогосподарськими угіддями 1362,97 км², під болотами 432,09 км², ліси займають всього 93,16 км².

Територія району знаходиться у зоні, яка підлягає впливу процесів, пов'язаних із трансгресією Каспійського моря, і має статус «зони підвищеного ризику». Територія помережана великою кількістю рукавів та проток річки Волга, які за принципом опахала розбиваються на дрібніші по мірі наближення до моря. Найбільшими водними артеріями є річки Кізань, Стара Волга, Іванчуг, Табола.

Серед корисних копалин видобувається цегляна глина, район має запаси мінеральних вод. Останнім часом почались пошуково-розвідувальні роботи на Полдневсько-Промисловській структурі та перехід до промислового видобутку вуглеводневої сировини.

Острови[ред. | ред. код]

До складу району адміністративно входить ряд островів розташованих у дельті Волги:

Історія[ред. | ред. код]

Самосдельське городище

У межах району знаходиться Самосдельське городище — пам'ятка архітектури, залишки середньовічного поселення, на якому активно проводяться археологічні розкопки.

Район був утворений 14 липня 1925 року згідно з постановами Астраханського губернського виконкому та президії Всеросійського ЦВК від 6 липня. До складу новоутвореного району увійшли повністю Камизяцька волость, частково Началовська, Семибугрівська та Чаганська волості. На момент утворення району до його складу входили 49 населених пункти з населенням 28852 особи. Діяло 15 шкіл, дитячий будинок, 2 лікарні, суд, міліція, 2 поштових відділення. Першими керівниками були М. П. Зверєв, І. І. Шорохов, В. П. Шашунов. До кінця 1927 року у районі були створені перші 2 колгоспи, наступного 1928 року — ще 32, які займались в основному рибальством.

У травні 1944 Камизяцький район був розукрупнений, частини передані до Травінського та Зеленгинського районів. Населення меншого району становило 22072 особи, він складався з 10 сільрад і мав площу 1083,06 км². У районі діяло 14 колгоспів, МТС, 7 підприємств, 26 шкіл, 4 дитячих садочки, 4 лікарні, кінотеатр, 3 бібліотеки, будинок культури, готель. В роки Другої світової війни понад 11 тисяч жителів району брали участь у боях, не повернулось близько 4 тисяч. Звання Героя Радянського Союзу отримали 4 осіб — Кононенко А. А., Кошманов М. М., Смірнов П. М. та Ніконов К. П.

З 1961 року у районі почались створюватись радгоспи, першим був «Травінський» у селі Самосделка. До початку 1970-их років вже було створено 9 радгоспів. У лютому 1963 року Травінський район був ліквідований і переданий назад до складу Камизяцького.

Склад населення[ред. | ред. код]

АТП району

У цьому районі проживає суттєва казахська національна меншина, яка становить 32,7 %.

До складу району входять 3 міських та 17 сільських поселень, які об'єднують 1 місто, 2 смт та 44 сільських населених пункти (26 сіл та 18 селищ). Станом на 2010 рік існувало Каспійське сільське поселення, яке складалось з одного селища Каспій, але воно було включене до складу Раздорського сільського поселення.

Поселення Площа,
км²
Населення,
осіб (2010[2])
Населення,
осіб (2012)
Центр Населені
пункти
Камизяцька міська рада - 16314 16289 Камизяк 1
Волго-Каспійська селищна рада - 2581 2532 Волго-Каспійський 1
Кіровська селищна рада - 2249 2221 Кіровський 1
Верхньокалиновська сільська рада - 1345 1349 Верхньокалиновський 2
Жан-Аульська сільська рада - 1036 1036 Жан-Аул 2
Іванчузька сільська рада - 1890 1912 Іванчуг 2
Каралатська сільська рада - 1468 1447 Каралат 2
Караулинська сільська рада - 2269 2278 Караульне 6
Леб'яжинська сільська рада - 953 970 Леб'яже 2
Ніколо-Комаровська сільська рада - 1402 1387 Нікольське 3
Новотузуклейська сільська рада - 3001 2963 Тузуклей 4
Образцово-Травінська сільська рада - 3386 3405 Образцово-Травіно 3
Полдневська сільська рада - 1086 1077 Полдневе 2
Раздорська сільська рада - 2287 2335 Раздор 5
Самосдельська сільська рада - 1692 1709 Самосделка 5
Семибугоринська сільська рада - 2555 2626 Семибугри 3
Уваринська сільська рада - 1219 1212 Увари 2
Чаганська сільська рада - 1464 1478 Чаган 1
Чапаєвська сільська рада - 450 442 Чапаєво 1

Найбільші населені пункти[ред. | ред. код]

Населений пункт Населення,
осіб (2010)
Населення,
осіб (2012)
1 Камизяк 16 314 16 289
2 Образцово-Травіно 2 730 2 755
3 Волго-Каспійський 2 581 2 532
4 Тузуклей 2 273 2 247
5 Кіровський 2 249 2 221
6 Семибугри 1 778 1 814
7 Чаган 1 464 1 478
8 Іванчуг 1 423 1 444
9 Верхньокалиновський 1 331 1 335
10 Самосделка 1 240 1 229

Господарство[ред. | ред. код]

Промисловість та сільське господарство[ред. | ред. код]

Район займає третє місце в області за кількістю підприємств. Тут діє 34 промислових та 14 сільськогосподарських підприємства. Найбільшими є Волго-Каспійський судноремонтний завод, завод «Камос» (обробка овочів), ТОВ «Рис», 2 цегляних заводи, лісгосп, друкарня, хлібопекарня. З 1980 року район є основним постачальником рису та овочів.

Транспорт[ред. | ред. код]

Церква Смоленської ікони Божої Матері у місті Камизяк

Основними шляхами району є автомобільні та річкові. Автошляхи мають розгалужену систему з півночі на південь, загальна їхня довжина 295,12 км. Складністю будівництва доріг є наявність водної мережі річок та перетин водних перешкод за допомогою поромів та мості. На сьогодні у районі збудовано 25 мостів загальною протяжністю 2,177 км, діє 3 понтони та 6 поромних переправ. Основними автомобільними напрямками району є Астрахань — Камизяк — Кіровський з відгалуженням Камизяк — Каралат та Астрахань — Чаган — Образцово-Травіно.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Серед закладів освіти у районі діє 44 школи, у місті Камизяк є сільськогосподарський коледж та ПТУ № 24, центр дитячої творчості, клуб юних моряків, 2 ДЮСШ, ліцей. Медицина представлена 2 районними та 4 дільничими лікарнями, 2 амбулаторіями та 35 ФАПами. За культуру в районі відповідають 43 клуби, 29 бібліотек, громадський музей «Із історії Камизяцького краю».

Астраханський заповідник[ред. | ред. код]

В межах району знаходяться Дамчицький та Трьохізбинський кластери Астраханського державного заповідника. На території першої ділянки знаходиться музей природи.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 вересня 2013. Процитовано 15 серпня 2013. 
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 15 березня 2013. Процитовано 15 серпня 2013. 

Посилання[ред. | ред. код]