Кампіан Павло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кампіан Павло
Кампіан Павел.png
Народився бл. 1527
Помер 21 листопада 1600(1600-11-21)
Львів, Львівська земля, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Діяльність лікар
П. Кампіан

Павло Кампіан (Novicampianus, Novicampius, Novus Campianus, близько 1527, Новополє — 21 листопада 1600 Львів) — дипломований лікар, доктор медицини, підприємець. Лавник (1571–1584), райця (1584–1599) і бурмістр Львова (1584).

Біографія[ред. | ред. код]

Походження, початковий період[ред. | ред. код]

Можна припустити, що був кріпаком-утікачем з маєтності Конецпольських — міста Новополє (над річкою Піліца, нині місто Конецполь Ченстоховського повіту Сілезького воєводства). Справжнє прізвище — Вощина або Вощинка. Син Миколая, брат Войцєха Новокампіануса (Новопольчика) — ритора, теолога, професора Краківського університету.[1]

1544 року вписався до Краківського університету. 1552 року: отримав ступінь магістра філософії, викладав фізику, вважався знавцем медицини, гуманістичних наук. У Кракові взяв нове прізвище Новокампіанус (лат. Novokampianus, пол. Nowopolczyk), згодом спростивши до Кампіан. 10 вересня 1556 року здобув ступінь доктора медицини у Болонському університеті. Повернувшись до Кракова, викладав фізику.

Львівський період[ред. | ред. код]

Переїхав до Львова, 1560 року прийняв міське право (громадянство), обійняв посаду міського лікаря. Лікарське вміння П. Кампіана високо цінував Войцех Очко, з яким познайомилися під час його перебування в Львові 1576 року; присвятив йому осібний панегірик. Себастьян Петрицій із Пльзеня (пол. Sebastian Petrycy z Pilzna) вказав його серед лікарів, яким присвятив працю «De natura, caussis, symptomis morbi gallici eiusque curatione quаestio» (Краків, 1591).[1]

Одружившись з Анною Ґринвальдівною, увійшов до кола міських патриціїв, завдяки власній активності невдовзі став одним з найвливовіших міщан.

Відкрито ворогував із аптекарем-вірменом Павлом Абрагамовичем — власником сусіднього будинку на площі Ринок. Процес тривав роками (записи займають багато місця в книгах; завершився з його смертю 1600 року). П. Абрагамович мав чимало доказів вини П. Кампіана, багато свідків, але виграти процесу не міг, бо «той був урядником міста,… мстивим, якому мало хто опирався».[2]

1584 року обраний до міської ради, після чого кілька разів був бургомістром Львова. Володіючи значними коштами, здобутими, ймовірно, від лікарської діяльності в часах епідемій чуми і холери, позичав їх магістратові, беручи в заставу і управління міське майно. Заснував поселення на передмісті Львова під назвою Воля Кампіанівська в районі вулиці Темричівської (нині Пекарська)[3].

У заповіті доручив сину Мартіну продовження робіт в родовій каплиці (роботи почались 1585 року).[2]

Діяльність, маєтності, фундації[ред. | ред. код]

Поєднання владних можливостей і великих маєтностей у Львові давали П. Кампіану можливість безроздільного господарювання в межах міста, зловживаючи ним. Мав значні доходи від лікарської практики. Провадив фінансові спекуляції, зокрема, позики під процент, в тому числі місту. За це отримував прибуткові застави, державлення, зокрема, у 1594 році — міські млини.[2]

  • В 1561 році купив значний наділ (півтора лани) з вулицею Темричівською (нині Пекарська) на Личаківському передмісті.[1]
  • Був власником вулиці Каліча Гора.[2]
  • Збудував кам'яницю на площі Ринок, 29 (розібрана 1765 року).
  • Записав 1000 золотих для навчання студентів зі Львова та Новополя (потім скасував фундуш, передав його для утримання родової каплиці)
  • В доповненні заповіту у 1600 році записав 1000 золотих на заснування заставного дому «Mons Pietatis», який мав позичати гроші бідним міщанам під заставу без відсотків. Місцем зберігання грошей, заставленого майна мала бути родова каплиця[2] (або банку «Monti Pietatis»).
  • Побожне братство при Латинському катедральному соборі.
  • Збудував родинну каплицю-усипальницю при цьому ж храмі, де по смерті був похований (відома як каплиця Кампіанів).

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина — Анна Ґринвальдівна. Мав сина Мартіна (Мартина), доньку Зузанну (вийшла заміж за Марека Шарфенберґера-Остроґурського). Припускають, ще одним сином міг бути Кшиштоф Кампіан (15581635 — католицький священик, в каплиці збереглось його поховання, не згадується в історичних документах).

Після смерті[ред. | ред. код]

В 1629 році польний гетьман коронний Станіслав Конєцпольський мав процес з містом Львовом, в якому домагався від міста видати йому нащадків П. Кампіана та їх майно, оскільки він був втікачем — підданим з його маєтків.[1]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Kowalska H. Kampian (Novicampianus, Novicampius, Novus Campianus) Paweł (ok. 1527—1600)… — S. 594.
  2. а б в г д Kowalska H. Kampian (Novicampianus, Novicampius, Novus Campianus) Paweł (ok. 1527—1600)… — S. 595.
  3. в ПСБ немає чіткого поєднання цього поселення з вулицею Темричівською

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]