Камуфляж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Риба-камінь в Червоному морі. Навіть при штучному освітленні її нелегко знайти …
… а при природному освітленні її просто не видно

Камуфля́ж (фр. camouflage — «маскування») — використання будь-якої комбінації матеріалів, забарвлення чи освітлення для приховування тварин або предметів, як шляхом їх злиття з оточуючим середовищем, так і шляхом маскування їх під щось інше. Приклади включають плямисту шерсть леопарда, бойовий однострій сучасних солдат та крила листоподібних справжніх коників. Ще один, третій підхід — сліпучий камуфляж, що збиває спостерігача з пантелику яскравим малюнком, що робить об'єкт добре помітним але ускладнює визначення його справжньої форми та напрямку руху. Більшість методів камуфляжу спрямовані на крипсис, часто через загальну схожість із фоном, висококонтрастне деформаційне забарвлення, усунення тіні та контрзатінення. У відкритому океані на тлі одноманітного фону основними методами камуфляжу є прозорість, сріблення та контрзатінення, тоді як здатність виробляти світло, серед іншого, використовується для контросвітлення нижньої частини головоногих молюсків, таких як кальмари. Деякі тварини, такі як хамелеони та восьминоги, здатні активно змінювати колір та малюнок на шкірі як для маскування, так і для сигналізації. Можливо, деякі рослини використовують камуфляж, щоб уникнути поїдання травоїдними.

Застосування камуфляжа військовими спричинило зростанням дальності та точності вогнепальної зброї в XIX столітті. Зокрема, заміна неточного мушкета на гвинтівку зробила особисте приховування в бою навиком виживання. У XX столітті військовий камуфляж стрімко розвивався, особливо під час Першої світової війни. На суші такі художники, як Андре Мар, розробили схеми камуфляжу та спостережні пости, замасковані під дерева. У морі торговельні судна та військові кораблі були розмальовані сліпучими візерунками, які були добре помітні, але призначені для того, щоб заплутати ворожі підводні човни щодо швидкості, дальності та курсу цілі. Під час і після Другої світової війни для літаків і наземної техніки на різних театрах військових дій використовувалися різноманітні схеми камуфляжу. Використання радарів з середини XX століття значною мірою зробило камуфляж для військових літаків застарілим.

У природі[ред. | ред. код]

Деякі види, наприклад хамелеони, восьминоги, кальмари або камбалові, здатні змінювати забарвлення тіла під колір фону (див. Мімікрія).

Деформаційний камуфляж або деформаційне забарвлення, що розбиває контури тварин на окремі частини за допомогою дуже контрастного забарвлення поширене серед риб, плазунів та земноводних. Воно також зустрічається серед птахів та ссавців, зокрема його використовують мавпи колобуси — їх білий хвіст, перекинутий через чорне тіло під час сну, руйнує контури тіла при погляді збоку[1] та багато інщих ссавців — зебри, тигри, леопарди тощо.

Мисливці завжди наслідували тварин, за якими полювали, прикріплювали до свого одягу траву. Американські індіанці надягали шкури бізона при полюванні на нього.

Військова справа[ред. | ред. код]

Німецька 15-см гаубиця sFH02 1917 року (Національний музей військової історії Південної Африки)

У військовиків камуфляж буває як однотонним так і різнокольоровим. В XIX століттяі — під час Повстання сипаїв британські колоніальні війська в Індії перейняли колір хакі (з перської — «кольор пилу»). Польові військові однострої стали цілеспрямовано шитися з тканини захисно-маскувального кольору наприкінці XIX — на початку XX століття. Форма кольору хакі успішно показала себе на полі бою в південноафриканській англо-бурській війні 1899—1902 рр., Незабаром її перейняли армії інших країн і широко використовували протягом Першої світової війни.

Снайпер у камуфляжі Ghillie.

В 1909 році американський художник Еббот Теєр випустив книгу «Забарвлення в тваринному світі» (Coloration in the Animal Kingdom). Описані в ній принципи послужили основою для створення теорії наукової мімікрії, на основі якої розроблені принципи військового камуфляжу[2]. Під час Першої світової війни британський художник і офіцер військово-морського флоту Норман Вілкінсон розробив особливу схему маскування для військового флоту — так званий «Сліпучий камуфляж» (іноді використовується більш загальний термін «Деформаційний камуфляж»). Цей камуфляж не намагався заховати судно, а утруднював оцінку відстані до нього, його швидкості та курсу[3].

У 1929 році в Італії була запущена у масове виробництво Telo mimetico (дослівно з італійської — камуфляжна тканина), що використовувалась спочатку для виробництва тентів-наметів. а пізніше і для содатської уніформи. Telo mimetico відома тим, що вона є першою моделлю камуфляжної тканини, запущеній у масове виробництво, а сам малюнок (модель) камуфляжу — таким, що використовувався протягом найдовшого часу у світі[4].

замаскований снайпер

У 1939 році французький художник російського походження Володимир Баранов-Росіне запатентував плямисту військову форму («пуантилістично-динамічний камуфляж», «хамелеон-метод»)[5].

Різні види камуфляжу для лісу, пустелі і снігу

Всі принципові схеми армійських камуфляжних малюнків розроблялися під конкретну місцевість, на якій знаходяться військовослужбовці, з урахуванням нормативних вимог до маскування на відкритій місцевості. За основу береться людський зір в світлий час доби. Він є точкою відліку при складанні колірної насиченості малюнка, його геометричної побудови, контрастності між межують фрагментами. Силові структури всіх держав часом прийшли до використання камуфляжних малюнків для виготовлення військового екіпірування, щоб уберегти особовий склад при веденні бойових дій.

Радянські офіцери в зимовій польовій формі з камуфляжем Березка, навчення на Лібавському полігоні, зима 1985

До початку Другої світової війни камуфляж широко використовувався у всіх родах військ із урахуванням географічних особливостей місця передбачуваного бою. Під час Другої світової війни використовувався сніговий камуфляж — білі маскхалати, вдягались на шинелі. В СРСР камуфляжна форма до початку[6] Другої світової видавалась для прикордонників, снайперів, саперів, розвідників і диверсантів. Це були маскувальні костюми з нерівними плямами (в формі амеби) коричневого або чорного кольору на тлі кольору хакі або зеленому[7]. В 1944 році з'явилися камуфляжні костюми світло-зеленого кольору з брудно-сірим малюнком, що імітує листя, або з малюнком, що нагадує нинішній «цифровий» камуфляж.

Камуфляжне забарвлення танку ЗС Індії

Після війни потреба робити камуфляжну форму майже відпала. Однак наприкінці 1950-х рр. у зв'язку із військовими діями в Індокитаї (Перша індокитайська війна, В'єтнамська та Корейські війни) камуфляжний бум відновився. Для армії США тоді пошили 43 маскувальних комплекти, серед них: «пустеля», «ліс», «джунглі», «зима» та інші.

Американці використовували камуфляж ще до війни у В'єтнамі, під час Другої світової існував камуфляж «Frog Skin», який використовувався 2-ї бронетанкової дивізією під час «Операції Кобра», але зі збільшенням кількості випадків «дружнього вогню» через схожість з камуфляжем Ваффен-СС Erbsenmuster, цей камуфляж був знятий з озброєння на європейському театрі бойових дій і в подальшому американці обмежувалися прикріпленням до своїх шоломам гілочок, трави, листя (можливо — через складнощі з розрізненням під час бойових дій своїх).

В 1984 році створений «цифровий» камуфляж: на солдатську форму нанесений малюнок, схожий на конфігурацію пікселів на екрані монітора. Такий малюнок заважає оку фіксуватися на об'єкті, змушуючи сприймати його як «білий шум» і так само, як засліплюючий камуфляж, заважає визначити форму і рух обєкта[8].

USS Mahomet в засліплюючому камуфляжі
«Уест Пойнт» пофарбований у камуфляжний колір липень 1945 рік


Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. (рос.)Акимушкин И. И. Мир животных: Млекопитающие, или звери. — 4-е изд., испр. и доп. — М.: Мысль, 1998. — 455[1]с.: ил. — С. 416—417
  2. Стенвік, 2016.
  3. Ілюзії на флоті. Архів оригіналу за 20 жовтня 2011. Процитовано 28 лютого 2017. 
  4. Verny, Eric; Bocek, Jonathan. Italian Camouflage [Архівовано 2020-11-12 у Wayback Machine.]. Der Erste Zug
  5. (рос.)«Владимир Баранов-Россине. Художник русского авангарда»
  6. (рос.)История камуфляжа. Часть вторая. Оружейный портал 9x19.su. Архів оригіналу за 14 вересня 2016. Процитовано 6 травня 2016. 
  7. (рос.)Сержант М. Катасонов, розвідник 372-ї стрілецької дивізії. 1944 г. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2017. 
  8. (рос.)И. Хель (6 лютого 2014). История невидимости и будущее камуфляжа. Hi-News.ru. [недоступне посилання з квітня 2019]

Література[ред. | ред. код]

  • Behrens, Roy R. (2002). False Colors: Art, Design and Modern Camouflage. Bobolink Books. ISBN 0-9713244-0-9.
  • Behrens, Roy R. (2009). Camoupedia: A Compendium of Research on Art, Architecture and Camouflage. Bobolink Books. ISBN 978-0-9713244-6-6.
  • Behrens, Roy R. (editor) (2012). Ship Shape: A Dazzle Camouflage Sourcebook. Bobolink Books. ISBN 978-0-9713244-7-3.
  • Beddard, Frank Evers (1892). Animal Coloration: an account of the principal facts and theories relating to the colours and markings of animals. Swan Sonnenschein.
  • Cott, Hugh B (1940). Adaptive Coloration in Animals. Methuen.
  • Darwin, Charles (1859). On the Origin of Species. John Murray. Reprinted 1985, Penguin Classics.
  • Poulton, Edward B (1890). The Colours of Animals: their meaning and use, especially considered in the case of insects. Kegan Paul, Trench, Trübner.
  • Thayer, Abbott H; Thayer, Gerald H. (1909). Concealing-Coloration in the Animal Kingdom. Macmillan.
  • Goodden, Henrietta (2009). Camouflage and Art: Design for Deception in World War 2. Unicorn Press. ISBN 978-0-906290-87-3.
  • Latimer, Jon (2001). Deception in War. John Murray. ISBN 978-1-58567-381-0.
  • Newman, Alex; Blechman, Hardy (2004). DPM — Disruptive Pattern Material: An Encyclopaedia of Camouflage: Nature, Military and Culture. DPM. ISBN 978-0-9543404-0-7.
  • Stevens, Martin; Merilaita, Sami (2011). Animal Camouflage: Mechanisms and Function. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-15257-0.
  • Wickler, Wolfgang (1968). Mimicry in plants and animals. McGraw-Hill. ISBN 978-0-07-070100-7.
  • Elias, Ann (2011). Camouflage Australia: Art, Nature, Science and War. Sydney University Press. ISBN 978-1-920899-73-8.
  • Forbes, Peter (2009). Dazzled and Deceived: Mimicry and Camouflage. Yale University Press. ISBN 978-0-300-17896-8.
  • Herring, Peter (2002). The Biology of the Deep Ocean. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-854956-7.
  • Rothenberg, David (2011). Survival of the Beautiful: Art, Science and Evolution. Bloomsbury. ISBN 978-1-60819-216-8.
  • Barkas, Geoffrey; Barkas, Natalie (1952). The Camouflage Story (from Aintree to Alamein). Cassell.
  • Casson, Lionel (1995). Ships and Seamanship in the Ancient World. JHU Press. ISBN 978-0-8018-5130-8.
  • Newark, Tim (2007). Camouflage. Thames and Hudson, with Imperial War Museum. ISBN 978-0-500-51347-7.
для дітей
  • Kalman, Bobbie; Crossingham, John (2001). What are Camouflage and Mimicry?. Crabtree Publishing. ISBN 978-0-86505-962-7. (ages 4–8)
  • Mettler, Rene (2001). Animal Camouflage. First Discovery series. Moonlight Publishing. ISBN 978-1-85103-298-3. (ages 4–8)

Посилання[ред. | ред. код]