Камчатська затока
рос. Камчатский залив | |
---|---|
Камчатська затока на мапі Камчатки | |
55°36′ пн. ш. 162°22′ сх. д. / 55.600° пн. ш. 162.367° сх. д.Координати: 55°36′ пн. ш. 162°22′ сх. д. / 55.600° пн. ш. 162.367° сх. д. | |
Частина від | Берингове море |
Океан | Тихий океан |
Прибережні країни |
![]() Камчатський край |
Регіон | Камчатський край[1] |
Площа | 74х148 км |
Максимальна глибина | 2000 м |
Середня глибина | 2000 м |
Вливаються |
|
Міста та поселення | Усть-Камчатськ |
ідентифікатори і посилання | |
GeoNames | 2125068 |
У проєкті OpenStreetMap | ↑151233 ·R (Камчатський край) |
![]() |
Камчáтська затóка (рос. Камчатский залив) — затока Тихого океану, у східній частині півострова Камчатка, Камчатського краю (Росія).
Географія[ред. | ред. код]
Затока розташована між Камчатським, на півночі та Кроноцьким, на півдні півостровами півострова Камчатка, третя за рахунком у напрямку на північ від Петропавловська-Камчатського, після Авачинської та Кроноцької заток. На схід від затоки через Камчатську протоку лежать Командорські острови.
Камчатська затока вдається в сушу на 74 км. Ширина її становить близько 148 км, максимальна глибина до 2 тис. м. Припливи неправильні добові, до 2 м. Береги низовинні, малозаселені. На північному узбережжі, в гирлі річки Камчатка, знаходиться порт Усть-Камчатськ.
У затоку впадає кілька десятків річок, найбільші із них (з півночі на південь)[2][3]: Камчатка (758 км), Третя (33 км), П'ята (52 км), Бистра (54 км), Андріановка (80 км), Сторож (110 км), Мала Чажма (75 км), Велика Чажма (48 км).
Історія[ред. | ред. код]
Затока була відкрита Вітусом Берингом у 1729 році, під час його Першої Камчатської експедиції.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ Річки басейну Камчатської затоки / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
- ↑ Аркуш карти N-57-Б Атласово. Масштаб: 1:500 000. Видання 1989 р.
Посилання[ред. | ред. код]
- Камчатська затока // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Пинегина Т. К. Цунами на тихоокеанском побережье Камчатки за последние 7000 лет: диагностика, датировка, частота [Архівовано 17 листопада 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Фотографії Камчатської затоки (від пів. о-ва Камчатського до пів. о-ва Кроноцького): [1], [2], [3], [4], [5], [6], [7] на Panoramio.com
Топографічні карти[ред. | ред. код]
- Аркуш карти O-58 Усть-Камчатськ. Масштаб: 1:1 000 000. Видання 1989 р.
- Лист карти N-57 Петропавловськ-Камчатський. Масштаб: 1:1 000 000. Видання 1967 р.
- Лист карти N-58 Командорські о-ви. Масштаб: 1:1 000 000. Видання 1990 р.
![]() |
Це незавершена стаття з географії Камчатського краю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|