Каміло Сьєнфуегос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Каміло Сьєнфуегос Горріаран
ісп. Camilo Cienfuegos
Camilo Cienfuegos.jpg
Каміло Сьєнфуегос
Народився 6 лютого 1932(1932-02-06)
Гавана, Куба
Помер 28 жовтня 1959(1959-10-28) (27 років)
Атлантичний океан
·авіакатастрофа
Громадянство Куба Куба
Діяльність політик, революціонер, офіцер
Відомий завдяки кубинський революціонер
Знання мов іспанська
Учасник Кубинська революція
Членство Рух 26 липня
Військове звання команданте
Партія Рух 26 липня
Брати, сестри Osmany Cienfuegos Gorriaránd
У шлюбі з Isabel

Камі́ло Сьєнфуе́гос Горріара́н (ісп. Camilo Cienfuegos Gorriarán; (6 лютого 1932 — 28 жовтня 1959) — революціонер, один з головних ватажків кубинських герільєрос під час партизанської війни 1950-х років; після перемоги — військовий і політичний діяч Куби. Сьєнфуегос користувався популярністю, не меншою ніж Фідель Кастро, як серед бойовиків-революціонерів, так і після їх перемоги, в народі. Його вважають національним героєм країни.

Загинув у авіаційній катастрофі. Критики режиму Фіделя Кастро вважають, що причиною загибелі (вбивства) Сьєнфуегоса стали протиріччя в керівництві Куби — розбіжності у поглядах на революцію з Кастро та критика Сьєнфуегосом диктаторськіх нахилів Кастро.

Життєпис[ред. | ред. код]

Luis Korda 02.jpg

Народився в Гавані. Навчався в училищі при Академії мистецтв. У революційних виступах брав участь з 1954 року. За участь у революційних виступах піддавався переслідуванням. Двічі (1953 року, 1956 року)[1] виїжджав у США. У вересні 1956 року відправився в Мексику для вступу до загону Фіделя Кастро. 2 грудня 1956 року разом з Кастро висадився з яхти «Гранма» на Кубі. У квітні 1958 року присвоєно звання команданте. Командував партизанськими силами на великій території між містами Мансанільйо, Баямо, Вікторія-дель-тунас. З серпня 1958 року на чолі колони «Антоніо Масео» провів успішну операцію по вторгненню в центральні провінції Куби і опанував північною частиною провінції Лас-Вільяс з центром в Ягуахай (грудень 1958 року). Після перемоги революції брав участь у створенні на базі Повстанської армії збройних сил Куби. Міністр оборони. Загинув у авіаційній катастрофі при нез'ясованих обставинах. Після заколоту Убера Матоса Каміло Сьєнфуегос прийняв на себе командування військами в провінції Камагуей. У дні, пов'язані з ліквідацією підпільної контрреволюційної мережі, йому не раз доводилося літати до Гавани для консультацій з Фіделем Кастро. 30 жовтня 1959 року його літак не прибув до Гавани.[2] Того дня над островом вирували тропічні грози, маленький двомоторний літак (Cessna — 310) не був оснащений для польотів у складних умовах; мабуть[джерело?], пілот, щоб обійти грозовий фронт, відхилився в бік моря, і там сталася механічна проблема, яка стала фатальною. Існують й інші версії.

Кубинське керівництво озвучило версію, що літак Сьенфуегоса збив винищувач США, або на його борту агенти ЦРУ підірвали бомбу. Антикастровська еміграція в Маямі, навпаки, заявила, що теракт на борту літака влаштував Фідель Кастро, який побоювався популярності Сьенфуегоса.

Орден Каміло Сьєнфуегоса

Пам'ять[ред. | ред. код]

  • Через місяць після загибелі Каміло Че на масовому мітингу робітників у Мансанільо закликав провести день добровільної безкоштовної роботи — це був перший робочий почин на Кубі такого масштабу. У результаті його в м. Каней де ла Мерседес був побудований освітній комплекс, який отримав ім'я Каміло Сьєнфуегоса.
  • Че Гевара присвятив свою першу книгу «Партизанська війна» Каміло Сьєнфуегосу, якого вважав геніальним партизанським ватажком.
  • У грудні 1979 року на Кубі заснований Орден Каміло Сьенфуєгоса.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Зорина А. М. Камило Сьенфуэгос — герой кубинской революции. — М.:"Наука", 1966 (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]