Камінь голоду

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Камінь голоду на річці Ельба в Дєчіні, Чехія

Камінь голоду або «голодний камінь» (нім. Hungerstein) — гідрологічний орієнтир і пам'ятка в Центральній Європі, позначка низького рівня води, попередження про голод. Їх встановлювали в Німеччині та в поселеннях етнічних німців по всій Європі в XVXIX століттях.

Камені голоду ставили в річку під час посухи, щоб позначити рівень води як попередження майбутнім поколінням про те, що їм доведеться пережити труднощі, пов'язані з голодом, якщо вода знову опуститься до цього рівня. Низький рівень води може бути перешкодою також для судноплавства. Один із найвідоміших екземплярів на річці Ельба в Дєчіні (Чехія) має попередження: «Плач, коли побачиш мене» (нім. Wenn du mich siehst, dann weine)[1].

Історія каменів голоду[ред. | ред. код]

Напис на камені голоду в Дєчіні: «Плач, коли побачиш мене»

Історія каменів голоду сягає XV століття. Ранні написи датуються 1417, 1473, 1616, 1654 і 1666 роками.

Багато з цих каменів з різьбленням або іншими творами мистецтва поставили у голодні 1816–1817 роки, які настали після виверження вулкана Тамбора[2].

У загальну свідомість вони увійшли у другій половині ХІХ століття завдяки повідомленням у газетах й описам мандрівників. Так, 30 серпня 1876 року газета «Teplitzer Zeitung» написала: «Внаслідок тривалої посухи Ельба відкриває сумне видовище, якого не бачили з 1842 року: камені голоду стирчать всюди, а позначка рівня води дрезденського мосту більше не торкається поверхні річки. Через посуху на богемському маршруті рух пароплавів уже призупинили, а між Дрезденом і Дєчіним зупинять за кілька днів, якщо не буде дощу»[3].

1857 року повідомили, що біля Цвінгенберга в Неккарі є камені голоду з викарбуваними роками: 1590, 1766, 1814, 1822, 1832, 1834, 1842 і 1857[4].

За повідомлення «Tages-Post[de]» 1893 року, ці камені відзначають роки посухи, «коли не було метеорологічних станцій». Часопис назвав їх «відмітками найнижчого рівня води в найпосушливіші роки, своєрідною метеорологічною хронікою», зазначивши, що це стосується не лише Ельби, але й таких річок як Фульда та Везер[5].

Були також повідомлення про камені на Рейні, наприклад, біля Шаффгаузена (1898)[6]. Пізніше, під час своєї подорожі до Рейну в 1923 році, Альфонс Паке[de] написав: «Камені голоду були заховані у воді протягом десятиліть. Коли вони з'являються, виявляють сліди людських рук»[7].

1918 року камінь голоду в річищі Ельби, поблизу Дєчіна, показався під час маловоддя, яке збіглося з голодом під час Першої світової війни[8]. Камені голоду знову оголилися у Нідерландах, Німеччині та Чехії у 2018 і 2022 роках[9][10][11].

Відомі камені голоду[ред. | ред. код]

Річка Розташування Опис Зображення
Ельба Дєчін, лівий берег Ельби, нижче мосту Єлизавети

50°46′57″ пн. ш. 14°12′28″ сх. д. / 50.7825749° пн. ш. 14.2078325° сх. д. / 50.7825749; 14.2078325

Великий камінь приблизно 6 м³ позначає низький рівень води Ельби різними датами. Найстаріший розбірливий напис датується 1616 роком. Старіші написи (1417, 1473) з часом стерлися кораблями, що стояли на якорі. На камені також написано чеське прислів'я «Дівчино, не плач і не нарікай, коли буде сухо, поле поливай» (чеськ. Neplač holka, nenaříkej, když je sucho, pole stříkej). Його, ймовірно, висловив у 1938 році виробник насосів Франтішек Зігмунд. Відсилка до давнішого німецького попередження: «Плач, коли побачиш мене»[12]. Цей камінь голоду є однією з найстаріших гідрологічних пам'яток річки Ельба. Дєчін
Ельба Тєхловіце[cz] біля Дєчіна Камінь із датою римськими цифрами: MDCLXVI (1666)
Ельба Тєхловіце біля Дєчіна

50°42′20″ пн. ш. 14°11′50″ сх. д. / 50.705692° пн. ш. 14.197161° сх. д. / 50.705692; 14.197161

Камінь з кількома датами: 1892, 1903, 1904, 1911, 1928, 1963, 2015 Тєхловіце
Ельба Долні Жлеб[cz], частина Дєчіна

50°50′57″ пн. ш. 14°12′58″ сх. д. / 50.849096° пн. ш. 14.216029° сх. д. / 50.849096; 14.216029

Близько десяти каменів з роками 1842, 1868, 1892, 1904 і 2015[13] Долні Жлеб
Ельба Шмілка[de], біля прикордонного переходу[14]
Ельба Бад-Шандау, під колишнім будинком кондуктора П'ять років між 1928 і 2015 роками витесані на кам'яній плиті[14]
Ельба біля села Кенігштайн 1681 рік
Ельба Кенігштайн, лівий берег біля річки Бєла

50°55′12″ пн. ш. 14°04′20″ сх. д. / 50.919913° пн. ш. 14.072226° сх. д. / 50.919913; 14.072226

1952, 2003, 2015 Кенігштайн
Ельба Штадт-Велен

50°56′58″ пн. ш. 14°01′02″ сх. д. / 50.949355° пн. ш. 14.017302° сх. д. / 50.949355; 14.017302

1868[14] Штадт-Велен
Ельба Пірна За даними міського архіву, існував камінь із датою 1115, але його розташування вже невідоме. Біля Оберпоста є камінь, на якому витесано понад п'ятнадцять років між 1707 і 2015 роками Hungerstein in Pirna
Ельба Дрезден-Пільниц, біля сходів західного сфінкса замку Пільниц

51°00′30″ пн. ш. 13°52′09″ сх. д. / 51.008237° пн. ш. 13.869039° сх. д. / 51.008237; 13.869039

1778, 1893, 1904, 2003, 2018. Пільниц
Ельба Дрезден-Лаубегаст[de]

51°01′24″ пн. ш. 13°50′29″ сх. д. / 51.023416° пн. ш. 13.841373° сх. д. / 51.023416; 13.841373

1893, 1899, 2003, 2015. Лаубегаст
Ельба Дрезден-Толкевіц[de]

51°02′31″ пн. ш. 13°49′04″ сх. д. / 51.041975° пн. ш. 13.817859° сх. д. / 51.041975; 13.817859

2016 Толкевіц
Ельба Дрезден-Блазевіц[de] Камінь 2 на 2 метри біля 48,7 кілометра з роками: 1930, 1943, 1947, 1950, 1963 тощо
Ельба Дрезден-Нойштадт (Дрезден)[de]

51°03′19″ пн. ш. 13°44′22″ сх. д. / 51.055244° пн. ш. 13.739474° сх. д. / 51.055244; 13.739474

Брила пісковика з роком 2019, правий берег Ельби, під аркою мосту Нойштадт
Ельба Радебойль, біля порту пароплавів

51°06′12″ пн. ш. 13°37′22″ сх. д. / 51.103230° пн. ш. 13.622900° сх. д. / 51.103230; 13.622900

1811[15] Радебойль
Ельба Майсен За записом Йоганна Фрідріха Усінуса, камінь знайшли 1746 року з різьбленням 1654 року
Ельба Торгау, з правого боку біля зруйнованого мосту Можна побачити на рівні води 50 см і нижче Торгау
Ельба Шенебек (Ельба), біля 311 кілометра на правому березі річки Розміром 1,5х1,5х2 метри і вагою 10 тонн Шенебек (Ельбе)
Ельба Шенебек (Ельба), музей міста (раніше в порту) Розмір 47 см, 1904 рік Шенебек (Ельбе)
Ельба Вестерг'юзен, частина Магдебургу

52°03′25″ пн. ш. 11°41′10″ сх. д. / 52.056913° пн. ш. 11.686170° сх. д. / 52.056913; 11.686170

Вестерг'юзен
Ельба Магдебург, Домфельзен

52°07′22″ пн. ш. 11°38′12″ сх. д. / 52.12265° пн. ш. 11.63668° сх. д. / 52.12265; 11.63668

Червоний пісковик Хунгерфельзен (букв. «скеля голоду»); серпень 2018 Магдебург
Ельба Блекеде, біля поромного порту 550-й кілометр. Витесане речення: Geht dieser Stein unter, wird das Leben wieder bunter (букв. Коли цей камінь потоне, життя знову стане яскравішим)[16]
Мозель Трабен-Трарбах, лівий берег річки
Мюндезее[de] північ від містечка Ангермюнде
Рейн Вормс, на 449,4 кілометрі на лівому березі Рейну Кілька каменів із датами від 1857 до 2009 Вормс
Везер Поблизу Хаєна (Еммерталя), на лівому березі річки Червоний пісковик Хаєна
Везер Вюргассен[de], південно-східний район Беверунгена Камінь голоду розміром 3 м³ із роками 1800, 1840, 1842, 1847, 1850, 1857, 1858, 1859, 1865, 1874, 1876, 1881, 1911, 1922, 1934 і 1959

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Damonoske, Camila (24 серпня 2018). Drought In Central Europe Reveals Cautionary 'Hunger Stones' In Czech River. NPR.org (англ.). Процитовано 28 серпня 2018. 
  2. Lederer, David. German History in Global and Transnational Perspective, Springer. Aug. 8, 2017. pp. 24
  3. Kleine Chronik.: Teplitzer Zeitung, 30. August 1876, Nr. 98.
  4. Augsburger Tagblatt, No. 270. Freitag 2. Oktober 1857, S. 2138)
  5. Das Versiegen unserer Ströme. In: Linzer Tages-Post. 3. September 1893, S. 1.
  6. Die Hungersteine. In: Linzer Tages-Post. 3. März 1998, S. 5.
  7. Alfons Paquet: Der Rhein, eine Reise. Societäts-Druckerei, Frankfurt am Main 1923, Kapitel 5. (Projekt Gutenberg, abgerufen am 19. August 2018)
  8. Associated Press. "'Hunger Stone' appears, " The New York Times. Aug. 1, 1918. pp. 1
  9. Dockrill, Peter. Sinister 'Hunger Stones' With Dire Warnings Have Been Surfacing in Europe. Science Alert. Архів оригіналу за 27 серпня 2018. Процитовано 28 серпня 2018. 
  10. Extreem laagwater in Rijn en Elbe legt oeroude waarschuwingen bloot. NU.nl. 11.08.2022. Процитовано 14.08.2022. 
  11. У річках Європи через рекордну посуху побачили "голодні камені". Європейська правда. 14.08.2022. Процитовано 14.08.2022. 
  12. Labe je 24 centimetrů pod hladinou sucha, odhalilo všechny hladové kameny. iDNES.cz. 25 липня 2018. Процитовано 28 серпня 2018. 
  13. Vysychající koryto Labe odkrývá na Děčínsku hladové kameny. iDNES.cz. 12 вересня 2016. Процитовано 28 серпня 2018. 
  14. а б в Riegel, Nancy (2 серпня 2018). Die stillen Zeugen der Elbe. Sächsische Zeitung. Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 2 серпня 2018. 
  15. Zeuge schlechter Zeiten. SZ-Online (de-DE). 11 серпня 2018. Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 28 серпня 2018. 
  16. Bleckede: Schwindende Elbe legt Hungerstein frei Deutschland News. aktnach.org (амер.). Архів оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 28 серпня 2018.