Канабіноїди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Канабіно́їди — група терпенфенольних сполук, похідних 2-заміщеного 5-амілрезорцина. У природі зустрічаються в рослинах родини коноплевих (Cannabaceae), є діючими речовинами медичного канабісу та рекреаційного канабісу (гашишу й марихуани). Рослинні канабіноїди є С-21 сполуками, що мають споріднену структуру. Відповідальним за психотропний ефект марихуани є дельта-9-тетрагідроканабінол, здатний селективно зв'язуватися з рецепторами ендоканабіноїдної системи головного мозку з канабіноїдними рецепторами. Рослинні канабіноїди також називають фітоканабіноїдами.

Нині канабіноїдами прийнято називати й синтетичні речовини, що мають споріднену з рослинними канабіноїдами структуру й аналогічні фармакологічні ефекти — такі речовини називають класичними канабіноїдами. Крім того, до канабіноїдів зараховують синтетичні речовини, які мають відмінну від фітоканабіноїдів структуру (аміноалкіліндоли, ейкозаноїди, 1,5-діарілпіразоли, хіноліни, арілсульфонаміди та ін.), але мають аналогічні фармакологічні властивості — такі речовини називають некласичними канабіноїдами. Існують також речовини, що виробляються в організмі людини та є лігандами канабіноїдних рецепторів, до них відносять анандамід і споріднені йому сполуки, які є похідними поліненасичених жирних кислот. Ці сполуки необхідні для нормального функціонування головного мозку й відповідають за низку життєво важливих функцій. У зв'язку з тим, що ці сполуки мають ендогенне походження, їх назвали ендогенними канабіноїдами, або ендоканабіноїдами.

Функція[ред. | ред. код]

Ендоканабіноїди відіграють важливу роль в організмі живих істот: вони служать сигнальними молекулами (ліпідними сигналізаторами) між нейронами, які вивільняються з однієї клітини й активують рецептор канабіноїдів, присутній на прилеглих клітинах. Хоча в цій ролі міжклітинних сигналізаторів вони схожі на відомі трансмітери моноаміни – такі, як ацетилхолін і дофамін, ендоканабіноїди неабияк відрізняються від них. Зокрема, вони використовують ретроградну сигналізацію. Крім того, ендоканабіноїди – ліпофільні молекули, які не розчиняються у воді. Вони не зберігаються в бульбашках і є невід'ємним компонентом мембранного бішару, що входить до складу клітини. Імовірно, вони синтезуються «на вимогу», а не зберігаються для подальшого використання. Механізми й ферменти, які лежать в основі біосинтезу ендоканабіноїдів, досі невідомі й залишаються сферою активних досліджень. Ендоканабіноїд 2-AG був виявлений у складі коров'ячого й людського материнського молока.

Діапазон[ред. | ред. код]

Ендоканабіноїди є гідрофобними молекулами. Вони не можуть пересуватися без сторонньої допомоги на великі відстані у водному середовищі навколишніх клітин, з яких вони звільнені, й отже, діяти локально на прилеглі клітини-мішені. Тому вони мають набагато обмеженіші сфери впливу, ніж, наприклад, гормони, які можуть впливати на клітини по всьому організму.

Види[ред. | ред. код]

Фітоканабіноїди[ред. | ред. код]

Канабіноїди — це різноманітний клас хімічних сполук, які природним чином виробляються рослиною коноплі. Було виявлено понад 100 різних канабіноїдів, кожен з яких демонструє унікальні властивості та вплив на організм людини. Ці сполуки взаємодіють з ендоканабіноїдною системою[1][2], складною клітинною сигнальною системою людини та інших тварин, яка відіграє важливу роль у багатьох фізіологічних процесах, включаючи біль, настрій, апетит і сон.[3][4][5][6]

Дельта-9-тетрагідроканабінол (ТГК) і канабідіол (КБД) є двома найбільш відомими та ретельно вивченими канабіноїдами.

ТГК головним чином відповідає за психоактивні ефекти канабісу. Окрім своїх психоактивних властивостей, THC продемонстрував потенційні терапевтичні переваги, включаючи знеболюючу, протизапальну та протиблювотну дію.[7]

Канабідіол (КБД), з іншого боку, не є психоактивним і привернув значну увагу через його потенційне терапевтичне застосування. Доведено, що КБД має широкий спектр лікувальних властивостей[8], включаючи протизапальну й антиоксидантну[9], болезаспокійливу[10], протисудомну та заспокійливу дію[11].

Інші відомі каннабіноїди[12] включають каннабігерол (CBG)[13], каннабінол (CBN)[14][15] і каннабіхромен (CBC)[16], які також були вивчені на предмет їхніх потенційних медичних переваг.

У рослині канабіноїди присутні, як правило, у вигляді їхніх кислотних аналогів, що містять карбокси-групу в положенні 2-фенольної частини молекули. Попередником усіх рослинних канабіноїдів є канабігеролова кислота, яка під впливом трьох незалежних ферментів класу циклаза перетворюється в канабіхромову, канабідіолову й дельта-9-тетрагідроканабінолову кислоти. Ці кислоти в результаті декарбоксилювання дають вільні канабіноїди — канабіхромен, канабідіол і дельта-9-тетрагідроканабінол відповідно. Канабіхроменова, канабідіолова й дельта-9-тетрагідроканабінолова кислоти є основними канабіноїдами, оскільки їх синтез у рослині обумовлений генетично. Решта канабіноїдів є продуктами біотрансформації (деградації) основних канабіноїдів. Тож у міру розвитку рослини у ній переважають канабідіол (КБД), тетрагідроканабінол (ТГК), а в міру старіння й відмирання рослини, а також у препаратах, виготовлених із рослинного матеріалу (гашиш, марихуана та ін.), по мірі їх зберігання тетрагідроканабінол перетворюється в канабінол (КБН).

Усі канабіноїди — жиророзчинні речовини. При потраплянні в організм вони накопичуються в тканинах, багатих ліпідами (мозку, легенях, внутрішніх статевих органах), і поступово вивільняються в систему кровообігу. П'янкий ефект препаратів конопель (марихуани, гашишу тощо) є результатом комплексної дії всіх канабіноїдів, хоча лише деякі з них мають психотропну дію в чистому вигляді; до них відносять насамперед дельта-9- і дельта-8-тетрагідроканабінол, що володіє основною психотропною дією. Такі канабіноїди, як канабідіол, канабіхромен і канабінол, самі психотропною дією не володіють, але здатні вносити деякі доповнення в ефект психотропів канабіноїдів. Також володіють психотропним ефектом дельта-9-тетрагідроканабіварін і бутиловий аналог дельта-9-тетрагідроканабінолу, знайдені в деяких зразках марихуани.

Рослинні канабіноїди залежно від структури поділяють на кілька типів. Розрізняють такі типи фітоканабіноїдов:

  • Тип канабігерола КБГ
  • Тип канабіхромена КБХ
  • Тип канабідіол КБД
  • Тип тетрагідроканабінолу ТГК
  • Тип канабіельзоіна КБЕ
  • Тип ізо-тетрагідроканабінолу ізо-ТГК
  • Тип канабіціклола КБЦ
  • Тип канабітріола КБТ
  • Тип канабінодіола КБНД
  • Тип канабінола КБН

Ендоканабіноїди[ред. | ред. код]

Основна стаття — Ендоканабіноїдна система.

Ендоканабіноїди — ендогенні нейромедіатори, які зв'язуються з канабіноїдними рецепторами. Всі відомі наразі ендоканабіноїди, на відміну від природних канабіноїдів, є ациклічними сполуками — ейкозаноїдами, похідними арахідонової кислоти, найважливішими з яких є анандамід (етаноламід арахідонової кислоти) 2-арахідоноілгліцерін (2-AG).

Функції[ред. | ред. код]

Ендоканабіноїди служать міжклітинними ліпідними месенджерами – сигналізуючими молекулами, які випускаються однією клітиною й активують канабіноїдні рецептори клітин, що поруч.

Ендоканабіноїд 2-AG був знайдений у молоці корови та людському материнському молоці.[17]

Синтетичні канабіноїди[ред. | ред. код]

Синтетичні канабіноїди — речовини, що є агоністами канабіноїдних рецепторів CB1 і CB2.

Дослідження 2005 року показало, що один із синтетичних канабіноїдів, HU210, сприяє проліферації нейронних стовбурових клітин гіпокампа як в ембріональних, так і в дорослих щурів, що призводить до посилення нейрогенезу в зубчастій звивині гіпокампа. Це збільшення нейрогенезу корелювало з анксіолітичними та антидепресантними ефектами у дорослих щурів, що свідчить про те, що канабіноїди можуть мати потенціал регулювати нейрогенез і впливати на поведінку.[18]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Книги[ред. | ред. код]

Журнали[ред. | ред. код]

Статті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Shahbazi, Fred; Grandi, Victoria; Banerjee, Abhinandan; Trant, John F. (2020-07). Cannabinoids and Cannabinoid Receptors: The Story so Far. iScience 23 (7). с. 101301. ISSN 2589-0042. PMC PMC7339067. PMID 32629422. doi:10.1016/j.isci.2020.101301. Процитовано 18 квітня 2023. 
  2. ↑ Di Marzo, Vincenzo; Piscitelli, Fabiana (1 жовтня 2015). The Endocannabinoid System and its Modulation by Phytocannabinoids. Neurotherapeutics (англ.) 12 (4). с. 692–698. ISSN 1878-7479. PMC PMC4604172. PMID 26271952. doi:10.1007/s13311-015-0374-6. Процитовано 18 квітня 2023. 
  3. ↑ Whiting, Penny F.; Wolff, Robert F.; Deshpande, Sohan; Di Nisio, Marcello; Duffy, Steven; Hernandez, Adrian V.; Keurentjes, J. Christiaan; Lang, Shona та ін. (2015 Jun 23-30). Cannabinoids for Medical Use: A Systematic Review and Meta-analysis. JAMA 313 (24). с. 2456–2473. ISSN 1538-3598. PMID 26103030. doi:10.1001/jama.2015.6358. Процитовано 18 квітня 2023. 
  4. ↑ Bilbao, Ainhoa; Spanagel, Rainer (19 серпня 2022). Medical cannabinoids: a pharmacology-based systematic review and meta-analysis for all relevant medical indications. BMC Medicine 20 (1). с. 259. ISSN 1741-7015. PMC PMC9389720. PMID 35982439. doi:10.1186/s12916-022-02459-1. Процитовано 18 квітня 2023. 
  5. ↑ Khalsa, Jag H.; Bunt, Gregory; Blum, Kenneth; Maggirwar, Sanjay B.; Galanter, Marc; Potenza, Marc N. (1 грудня 2022). Review: Cannabinoids as Medicinals. Current Addiction Reports (англ.) 9 (4). с. 630–646. ISSN 2196-2952. PMC PMC9449267. PMID 36093358. doi:10.1007/s40429-022-00438-3. Процитовано 18 квітня 2023. 
  6. ↑ Allan, G. Michael; Finley, Caitlin R.; Ton, Joey; Perry, Danielle; Ramji, Jamil; Crawford, Karyn; Lindblad, Adrienne J.; Korownyk, Christina та ін. (2018-02). Systematic review of systematic reviews for medical cannabinoids: Pain, nausea and vomiting, spasticity, and harms. Canadian Family Physician Medecin De Famille Canadien 64 (2). с. e78–e94. ISSN 1715-5258. PMC 5964405. PMID 29449262. Процитовано 18 квітня 2023. 
  7. ↑ Ärzteblatt, Deutscher Ärzteverlag GmbH, Redaktion Deutsches. The Therapeutic Potential of Cannabis and Cannabinoids (23.07.2012). Deutsches Ärzteblatt (нім.). PMC PMC3442177. PMID 23008748. doi:10.3238/arztebl.2012.0495. Процитовано 18 квітня 2023. 
  8. ↑ Castillo-Arellano, Jorge; Canseco-Alba, Ana; Cutler, Stephen J.; León, Francisco (2023-01). The Polypharmacological Effects of Cannabidiol. Molecules (англ.) 28 (7). с. 3271. ISSN 1420-3049. PMC PMC10096752. PMID 37050032. doi:10.3390/molecules28073271. Процитовано 18 квітня 2023. 
  9. ↑ Atalay, Sinemyiz; Jarocka-Karpowicz, Iwona; Skrzydlewska, Elzbieta (2020-01). Antioxidative and Anti-Inflammatory Properties of Cannabidiol. Antioxidants (англ.) 9 (1). с. 21. ISSN 2076-3921. PMC PMC7023045. PMID 31881765. doi:10.3390/antiox9010021. Процитовано 18 квітня 2023. 
  10. ↑ Mlost, Jakub; Bryk, Marta; Starowicz, Katarzyna (2020-01). Cannabidiol for Pain Treatment: Focus on Pharmacology and Mechanism of Action. International Journal of Molecular Sciences (англ.) 21 (22). с. 8870. ISSN 1422-0067. PMC PMC7700528. PMID 33238607. doi:10.3390/ijms21228870. Процитовано 18 квітня 2023. 
  11. ↑ MD, Peter Grinspoon (24 серпня 2018). Cannabidiol (CBD): What we know and what we don't. Harvard Health (англ.). Процитовано 18 квітня 2023. 
  12. ↑ ElSohly, Mahmoud A. (2007). Marijuana and the cannabinoids. Totowa, New Jersey. ISBN 1-58829-456-0. OCLC 172743686. 
  13. ↑ Jastrząb, Anna; Jarocka-Karpowicz, Iwona; Skrzydlewska, Elżbieta (2022-01). The Origin and Biomedical Relevance of Cannabigerol. International Journal of Molecular Sciences (англ.) 23 (14). с. 7929. ISSN 1422-0067. PMC PMC9322760. PMID 35887277. doi:10.3390/ijms23147929. Процитовано 18 квітня 2023. 
  14. ↑ Liang, Zhibin; Soriano-Castell, David; Kepchia, Devin; Duggan, Brendan M.; Currais, Antonio; Schubert, David; Maher, Pamela (20 лютого 2022). Cannabinol inhibits oxytosis/ferroptosis by directly targeting mitochondria independently of cannabinoid receptors. Free Radical Biology and Medicine (англ.) 180. с. 33–51. ISSN 0891-5849. PMC PMC8840979. PMID 34999187. doi:10.1016/j.freeradbiomed.2022.01.001. Процитовано 18 квітня 2023. 
  15. ↑ Corroon, Jamie (1 жовтня 2021). Cannabinol and Sleep: Separating Fact from Fiction. Cannabis and Cannabinoid Research 6 (5). с. 366–371. ISSN 2578-5125. PMC PMC8612407. PMID 34468204. doi:10.1089/can.2021.0006. Процитовано 18 квітня 2023. 
  16. ↑ Peters, Erica N.; MacNair, Laura; Mosesova, Irina; Christians, Uwe; Sempio, Cristina; Klawitter, Jost; Land, M. Hunter; Ware, Mark A. та ін. (1 лютого 2022). Pharmacokinetics of cannabichromene in a medical cannabis product also containing cannabidiol and Δ9-tetrahydrocannabinol: a pilot study. European Journal of Clinical Pharmacology (англ.) 78 (2). с. 259–265. ISSN 1432-1041. PMC PMC8748343. PMID 34664109. doi:10.1007/s00228-021-03232-8. Процитовано 18 квітня 2023. 
  17. ↑ Fride, E; Bregman, T; Kirkham, TC (2005). Endocannabinoids and food intake: Newborn suckling and appetite regulation in adulthood. Experimental biology and medicine 230 (4): 225–34. PMID 15792943. 
  18. ↑ Jiang, Wen; Zhang, Yun; Xiao, Lan; Cleemput, Jamie Van; Ji, Shao-Ping; Bai, Guang; Zhang, Xia (1 листопада 2005). Cannabinoids promote embryonic and adult hippocampus neurogenesis and produce anxiolytic- and antidepressant-like effects. The Journal of Clinical Investigation (англ.) 115 (11). с. 3104–3116. ISSN 0021-9738. PMC PMC1253627. PMID 16224541. doi:10.1172/JCI25509. Процитовано 24 квітня 2023. 

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Канабіноїди&oldid=39660888